В міжнародній пресі є публікації про те, хто може стати наступним президентом Росії після закінчення правління Володимира Путіна. Також розмірковують про наслідки економічної блокади окупованого Донбасу, яка триває ще з березня. Є й пояснення, чому незаконне рішення Росії перекрити Керченську протоку є продовженням агресивної політики Кремля щодо України.
Американський тижневик Newsweek розмірковує над тим, хто міг би потенційно обійняти посаду президента Росії після закінчення правління Володимира Путіна. Автор статті Дамієн Шарков вважає, що «Путін, ймовірно, стане переможцем у президентських виборах наступного року». Та незважаючи на це, питання «правильного» наступника все одно залишається для нього дуже важливим.
Шарков повідомляє, що санкт-петербурзький аналітичний центр «Петербурзька політика» зробив спробу оцінити шанси всіх чиновників, які потенційно могли б претендувати на роль президента Росії. Представлений рейтинг політиків – це збірка того, «як аналітичний центр сприймає присутність окремих кандидатів у ЗМІ, їхню політичну та громадську діяльність, схвалення їх серед еліт та загальну відповідність їхніх сильних та слабких сторін».
Згідно з аналізом, прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв має великі шанси знову стати президентом – він отримав 21 бал із 25. Друге місце посідає мер Москви Сергій Собянін, який старший за Медведєва на 10 років. Він отримав 19 балів. Олексій Дюмін, чинний губернатор Тульської області, який колись служив в особистій безпеці Путіна, посідає третє місце. А міністр оборони Росії Сергій Шойгу зайняв четверте місце. Згідно із опитуваннями громадської думки, його вважають найпопулярнішим міністром в країні, повідомляє видання. Не так давно Путін їздив з ним на відпочинок в Сибір, зазначає автор.
Останні місця в списку зайняли такі політики, як російський опозиційний лідер Олексій Навальний та голова Чеченської республіки Рамзан Кадиров, мовиться у статті.
Видання IntelliNews розмірковує над наслідками економічної блокади окупованого Донбасу, яка триває ще з березня. Зазначається, що, згідно із нещодавнім звітом Німецької консультативної групи, яка надає поради українському уряду з питань економіки з 1994 року, насправді блокада завдала значно меншої шкоди, ніж очікувалося. При цьому в України є декілька варіантів знизити негативний вплив блокади на економіку.
Автори статті нагадують, що після того, як проросійські сепаратисти захопили українські державні підприємства на непідконтрольних Україні східних територіях, Київ у відповідь «відрізав» регіон від решти країни, запровадивши економічну блокаду.
Видання зазначає, що ВВП України суттєво страждає від економічної блокади, а припинення поставок вугілля зі східних регіонів стало найбільшою проблемою.
Україна перестала отримувати вугілля, яке вона використовує для роботи енергетичних станцій, а це призвело до збільшення імпорту вугілля з Росії. Тому нещодавно президент України Петро Порошенко підписав угоду зі США про експорт більш дорожчого американського вугілля. Пенсільванська вугільна компанія Xcoal Energy & Resources підписала контракт з українською компанією «Центренерго» на поставку 700000 тон вугілля, яка має відбутися протягом наступних місяців, повідомляється у статті.
При цьому економіка на окупованих територіях також постраждала, адже зони, які контролюють бойовики, теж залежать від експорту з інших міст України. Наприклад, вони імпортують 57% від запасів залізної руди, повідомляє видання.
Та німецькі експерти вважають, що цю економічну проблему України можна вирішити, якщо правильно знайти спосіб заміни експортерів. Автори звіту вважають, що, наприклад, «антрацитове вугілля можна імпортувати з таких країн, як Південна Африка, або ж, хоча це й є політично чутливим питанням, з Росії. Крім того, електростанції можуть перейти на використання більш доступних типів вугілля».
На думку експертів, «енергетичний дефіцит в Україні виглядає малоймовірним».
Американське видання The Daily Signal пише про те, що закриття Керченської протоки – це чергове посягання Росії на український суверенітет. Автор статті Деніел Кочіс нагадує, що у 2003 році Україна та Росія підписали двосторонню угоду, згідно з положеннями якої, «торговельні судна та інші державні некомерційні судна під прапорами Російської Федерації та України можуть вільно пересуватися в Азовському морі та Керченській протоці».
Автор зазначає, що закриття Керченської протоки – це вже не перший приклад порушення Росією своїх міжнародних зобов’язань, але це приклад «нелегальної російської агресії проти України», яка продовжується. Кочіс переконаний, що на додаток до нині чинних санкцій через окупацію Криму західні країни повинні негайно засудити нелегальні дії Росії у Керченській протоці.
«Так само, як і з вторгненням у Грузію у 2008 році, Володимир Путін скористався тим, що багато західних політиків перебувають у серпневій відпустці для того, щоб ініціювати нову агресію проти сусідньої країни», – мовиться у виданні.
Кочіс повідомляє, що для побудування мосту будівельників використовують «наче рабів», а деяких жителів міста Керч незаконно вигнали з їхніх будинків для того, щоб звільнити місце для будівництва мосту. Москву не лякає ні висока ціна реалізації проекту Керченського мосту, ні складні геологічні умови – будівельні роботи йдуть за дуже інтенсивним графіком, адже для президента Росії набагато важливішим є геополітична ціна побудування мосту, повідомляє видання.
Американські політики повинні чітко дати зрозуміти Кремлю, що вони пильно спостерігають за діями Путіна у Керченській протоці, вважає автор.
