Доступність посилання

ТОП новини
21 Лютий 2018, Київ 13:34

«Ла-Страда»: Переселенці та «атовці» – серед вразливих груп у схемах торгівлі людьми


Київ – Голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив минулого тижня про викриття злочинної схеми, в якій колишніх українських військових, учасників бойових дій на Донбасі, заманювали на роботу також до Росії для того, аби, за словами Грицака, потім звинуватити їх у терористичних актах та диверсіях. Голова СБУ заявив спочатку про затримання двох підозрюваних, щодо однієї з них – Дар’ї Мастикашевої – з’являлись повідомлення у російських ЗМІ, нібито її викрали. Потім стало відомо про затримання третього ймовірного учасника цієї схеми, якого Грицак називає «куратором».

Право на дію | Робота за кордоном: безпечна і не зовсім
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:24:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Про можливі сценарії, за якими люди, виїжджаючи на роботу за кордон, можуть потрапити у пастку, розповіла Радіо Свобода речниця організації «Ла Страда – Україна» Ольга Дунебабіна.

– Конкретно таких випадків – вербування для звинувачення потім у вчиненні терористичних актів, звичайно, раніше не було. Найрезонансніша і така найголосніша справа з останніх щодо вербування трудових мігрантів із України в Росію – це, звісно, «справа наркокур’єрів».

Але ми можемо говорити про те, що такий сценарій – можливий у контексті інформаційної війни: якби колишні учасники АТО вчинили терористичний акт у Росії, він був би дуже «голосним», і звинувачувати українську сторону можна було б, в тому числі, у вчиненні терактів на території Російської Федерації.

Ольга Дунебабіна
Ольга Дунебабіна

Люди, які залишаються на окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях, мають великий ризик потрапити у ситуації трудової експлуатації як на Донбасі, так і на території Російської Федерації

Окрім того, люди, які залишаються на окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях, дійсно мають великий ризик потрапити у ситуації трудової експлуатації як на Донбасі, так і на території Російської Федерації. Тому що вони не захищені наразі українським законодавством і українськими правоохоронцями, тому що ми не маємо туди доступу прямого. Тому вони потрапляють у дуже серйозну категорію ризику. І яка кількість людей раніше проживала на окупованих наразі територіях, а зараз працює в Росії, і як вони там працюють… Ну, те, що вони там працюють неофіційно, це – 95%. Але, чи є вони жертвами трудової експлуатації, ми не можемо сказати, тому що їх дуже важко виявити. І якщо немає резонансних справ, якщо родичі чи близькі, чи навіть російська сторона, російські правозахисні організації чи правоохоронці не звертаються в Україну з такою інформацією, то виявити їх фактично неможливо.

– А якщо говорити про гарячу лінію «Ла Страда – Україна», чи надходили такі дзвінки?

Вночі часом пробиваються дзвінки з окупованих територій. Були дзвінки щодо зникнення людей і щодо сексуальної експлуатації

– Лінія працює цілодобово, і вночі часом пробиваються дзвінки з окупованих територій. Були дзвінки щодо зникнення людей, і були дзвінки щодо сексуальної експлуатації.

Щодо трудової експлуатації та, наприклад, викрадення людей з метою трудової експлуатації, то таких дзвінків не було. Але такі ситуації є: про це говорить моніторингова місія ООН, наприклад.

– Якщо допустити, що так трапилось: люди приїхали на роботу в іншу країну, а їх затримали і звинувачують в якомусь злочині. На що такі люди можуть розраховувати?

– На Міністерство закордонних справ України. На посольство. Потрібно, щоб звернулись вони самі або родичі – це той механізм, який може допомогти.

– Коли ми говорили останнього разу в передачі «Право на дію» про так звану «справу наркокур’єрів», то наша гостя – Марія Томак із «Медійної ініціативи за права людини» – говорила про те, що важливо, щоб в Україні такі люди мали статус жертви торгівлі людьми. Хто надає такий статус? І що він дає?

– Цей статус надає Міністерство соціальної політики України. Він надає можливість отримання матеріальної, психологічної та правової допомоги – той необхідний пакет соціальних послуг, яких потребує така людина.

І друга організація, що надає таку допомогу – це Міжнародна організація з міграції, вона також працює в Україні. Вони також допомагають. І насправді можна говорити, що їхня допомога більш якісна, тому що, принаймні, у них є притулок для постраждалих від торгівлі людьми, в якому ті можуть перебувати і отримувати там всю необхідну допомогу: особливо – медичну і психологічну.

– Можна сказати, що випадків торгівлі людьми стає більше або менше? Як ви оцінюєте динаміку цієї ситуації в Україні?

Торгівля людьми – це дуже прибутковий бізнес, він є третім у світі після торгівлі зброєю та наркотиками

– Динаміка цієї ситуації критично змінилась після анексії Криму і окупації частини Луганської і Донецької областей, тому що з’явилась велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з тих територій на підконтрольну Україні територію. Вони втратили дуже багато: роботу, домівки. І вони можуть погоджуватися на будь-які пропозиції роботи, будь-які умови, виїжджати за будь-якими документами чи навіть без документів. Їх дуже багато, і їх складно буде потім повертати, тому що у них часто немає великої кількості родичів та друзів, які можуть допомогти, можуть звернутись до громадських організацій чи в Міністерство закордонних справ.

Торгівля людьми – це дуже прибутковий бізнес, він є третім у світі після торгівлі зброєю та наркотиками. Це факт. І зупинити такий злочин дуже складно, бо він може організовуватись організовуватись в одній країні, здійснюватися в іншій, і дійти до верхівки – того, хто керує – дуже складно. Поліція арештовує тільки вербувальників – найнижчу ланку.

Що потрібно робити? Потрібно надавати якісну соціальну допомогу, створювати більше робочих місць, підвищувати заробітні плати – ну, тобто це такі дуже банальні речі для того, щоб не було такої принади виїжджати за кордон.

– Директор з маркетингу рекрутингового сайту Headhunter Ірина Брицька розповіла Радіо Свобода, що, за її даними, з року в рік кількість вакансій для українців щодо роботи за кордоном зростає:

«По-перше, якщо розглядати, які вакансії з’являються, які країни найактивніше запрошують українських шукачів роботи, то, звичайно, зараз лідирує Польща – на відміну від попередніх років, коли лідирувала Росія. Зрозуміло, з яких причин відбулися такі зміни. Більша частина вакансій – це якісь робочі спеціальності, аграрний сектор, наприклад, сезонні якісь роботи. І можна пояснити, чому так відбувається: польські робітники, польське населення їде працювати далі в Європу. А ті країни, які або були близькі до СРСР, наприклад, країни Балтії, або країни, які розташовані поруч із нами, потребують персоналу, в тому числі, і кваліфікованого. І, звісно, виникають вакансії іншого рівня: медиків запрошують, ІТ-фахівців запрошують. Тут вже все трохи по-іншому: тут потрібна інша підготовка, тут відкриваються робочі візи (тобто ніхто не їде працювати до трьох місяців, що зараз стало можливим у зв’язку з «безвізом»), підписують документи. І дійсно, таких вакансій стає щораз більше».

Чи погоджуєтесь ви із такою оцінкою? Чи готові, на вашу думку, українці зараз до нових можливостей, і водночас, нових викликів, які виникають?

– Ситуація дійсно виглядає так. Дійсно фахівці не будуть виїжджати за кордон на три місяці як сезонні робітники. Вони оформлюють трудові візи. Це дійсно інженери, ІТ-фахівці. Дуже багато виїжджають в Сінгапур, який активно розвивається і потребує фахівців.

Сезонні робітники – незахищені, тому що вони часто виїжджають на 3-4 місяці, часто виїжджають неофіційно. Вони їдуть, бо за ту роботу, яку вони виконують у Європі, вони отримують в Україні значно менші кошти.

Якщо люди їдуть на сезонні роботи офіційно, то вони можуть звертатися до уряду країни, в яку вони приїхали, до правоохоронних органів

Найпоширеніша проблема – що їм просто не платять. Але також є скарги, що от людям пообіцяли задіяти у сільськогосподарських роботах, а повезли на будівництво, що набагато тяжче. Але якщо люди їдуть на сезонні роботи офіційно, то вони можуть звертатися до уряду країни, в яку вони приїхали, до правоохоронних органів і скаржитися на недобросовісного працедавця.

Якщо люди поїхали неофіційно, вони так само можуть звернутися, але їх просто депортують.

Що ж до безвізового режиму, то потрібно трохи більше часу, щоб бачити перші результати і наслідки.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
Loading...
XS
SM
MD
LG