Доступність посилання

ТОП новини

Фігурантів справи «вербування у наркокур’єри» в Росію захищає адвокат Насірова – правозахисниця


Під час засідання суду у Дніпрі, 12 травня 2017 року
Під час засідання суду у Дніпрі, 12 травня 2017 року

Нещодавно у Києві почався розгляд по суті так званої «справи вербувальників» українських громадян, яких під виглядом пропозиції роботи кур’єром у Росії заманювали у схему наркоторгівлі. За різними даними, є від більш ніж тридцяти до кількох тисяч жертв таких шахраїв, які нині перебувають у російських в’язницях. Нещодавно з’явилась інформація про смерть у Тюмені засудженого за наркоторгівлю українця, однак, чи був він залучений у згадану схему, правозахисникам невідомо.

Про історію «наркокур’єрів», які поїхали на роботу в Росію за оголошенням в метро, Радіо Свобода писало восени минулого року, а у грудні Міністерство внутрішніх справ повідомило про затримання трьох громадян України і громадянина Молдови, які, за версією слідства, організували злочинну схему.

Старша слідча у особливо важливих справах управління Нацполіції Дніпропетровщини Інна Тарасенко, яка розслідувала згадане кримінальне провадження, зазначає, станом на травень цього року надійшло 70 заяв від людей, які заявляють, що постраждали від цієї схеми, у цьому провадженні є 14 потерпілих, окрім того, є ще інші провадження, де ще 20 людей визнали потерпілими.

Між тим, батьки затриманих і ув’язнених українців називають значно більші цифри. За даними Української гельсінської спілки з прав людини, станом на кінець червня до них звернулося 150 постраждалих.

Як розповіла Радіо Свобода Катерина Онопрієнко, мати одного з них, на мітингу, який вони та правозахисники організовували у травні, жертв схеми може бути більше.

«Загальна цифра українців, які знаходяться у тюрмах Росії саме за цією статтею – близько 4 тисяч. Ми зараз написали звернення до президента України, щоб він особисто взяв під контроль це питання, тому що всі структури, в принципі, саботують вирішення цього питання», – повідомила Онопрієнко.

Попри те, що слідство проводилося на Дніпропетровщині, суд вирішили перенести до Києва – через місце реєстрації обинувачених та їхніх адвокатів, а також через те, що інкриміновані дії відбувалися у столиці, зокрема, на залізничному вокзалі, розповідає координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак, яка стежить за перебігом справи.

«Це особливо тяжкий злочин – торгівля людьми. Наскільки я розумію, вона не настільки часто фігурує в українському правовому просторі, і повинні бути вагомі підстави, щоб саме так кваліфікувати справу. І ця справа перебуває на контролі керівництва Генеральної прокуратури, стежить за нею і Мінсоцполітики як виконавці і керівники у справі протидії торгівлі людьми. І справу розглядає трійка суддів – і тут є один з ризиків, що хтось із суддів може випасти з процесу, відводи якісь можуть бути, хвороби, пенсії і так далі. І просто тоді процес почнеться від початку», – зауважує вона.

Несподіваним моментом, за словами правозахисниці, стали для неї образи і погрози, які на судовому засіданні озвучували на її адресу та на адресу родичів потерпілих деякі інші вільні слухачі справи у Києві.

«Я навіть не знаю, як це назвати, але звучали погрози – у бік потерпілих з боку обвинувачених, які перебували у так званому «акваріумі», звучала така фраза: «Дишите, пока дишиться, а то можете и перестать». Потім підключилися, вочевидь, родичі обвинувачених, які почали сипати такими звинуваченнями, в тому числі – і в мій бік, і в бік родин потерпілих, що це – театр, що їм заплатили по 300 гривень, що люди, які перебувають під вартою, невинуваті», – розповідає Томак.

За її словами, потім такі розмови перейшли у Facebook, їй стали писати з погрозами із незнайомих акаунтів. Що ж до деталей справи, зауважує правозахисниця, про обвинувачених інформації зараз майже немає.

Марія Томак
Марія Томак

– До речі, один із адвокатів обвинувачених – Андрій Кузьменко – захищав Насірова. Я не знаю, чи він зараз досі є його захисником, чи представляє його інтереси, це абсолютно, знову ж таки, абсолютно відкрита інформація. Що також є характерним, що свідчить: є, очевидно, необхідність у якісному захисті.

– І якщо я правильно розумію, це одне із кількох проваджень, яке передали до суду. Що з іншими? На якому вони етапі?

Один із адвокатів обвинувачених – Андрій Кузьменко – захищав Насірова. Я не знаю, чи він зараз досі є його захисником

– Наскільки мені відомо, вже більше сотні людей мають статус потерпілого від торгівлі людьми. І йдеться про те, що Генеральна прокуратура начебто зараз об’єднує ці провадження, аби їх розслідувати разом. Це – провадження із різних областей – одне із Дніпропетровської області і два, по-моєму, із Києва – і вони їх всі об’єднують, бо йдеться про одну і ту саму схему, про одне і те саме явище, але там, як я розумію, немає підозрюваних ще взагалі. Ну, тобто як там відбувається розслідування, мені не відомо, тому що це не розголошується.

– Чи вдається якось підтримувати зв’язок із затриманими та ув’язненими там, у Росії?

На жаль, навіть документи, які свідчать, що особа визнана потерпілою від торгівлі людьми в Україні, не беруться до уваги російським судом

– Деякі родичі їздять, хто має можливість, ресурс якийсь мінімальний, час, їздять на судові засідання. І от останні звістки, які вони привозили, полягали в тому, що, на жаль, навіть документи, які свідчать, що особа визнана потерпілою від торгівлі людьми в Україні, не беруться до уваги російським судом.

Ми, в принципі, розраховували на те, що, можливо, це якось спрацює, але, на жаль, ні. Але разом із тим хочу сказати, що нещодавно була така нарада чергова у Міністерстві соціальної політики якраз із цього приводу, велика міжвідомча, і там розглядалася успішна справа у Бразилії, якщо я не помиляюсь. І от там статус потерпілої особи, а також статус, який надає Міністерство соціальної політики, жертви торгівлі людьми, були представлені у суді Бразилії під час розгляду справи, під час якої наш громадянин чи громадянка обвинувачувались саме у незаконному обігові наркотиків – і цей аргумент спрацював, був взятий до уваги судом, і суд виправдав цю особу, визнав жертвою торгівлі людьми.

В Росії, на жаль, це не працює, і однією з причин є те, що вона не ратифікувала Конвенцію про протидію торгівлі людьми, де серед інших є пункт, який каже про те, що, якщо особа визнана жертвою торгівлі людьми, може звільнятися від кримінальної або адміністративної відповідальності. Якщо до цих дій її змушували обставини, пов’язані із тим, що вона є жертвою торгівлі людьми.

– Нещодавно російський правозахисник, засновник соцмережі Gulagu.net Володимир Осєчкін повідомив про смерть у Тюменській колонії 20-річного українця Станіслава Трунякова, одного з фігурантів «справ наркокур’єрів». За даними Осєчкіна, хлопець наклав на себе руки через знущання, тортури і вимагання грошей від його рідних за те, щоб його лишили у спокої.

Окрім того, Володимир Осечкін зазначає, що з боку засудженого були спроби звернення до адміністрації колонії, які та, за його словами, проігнорувала. Пізніше правозахисник написав, що начальника колонії Гейса Гулієва відсторонили і проводять там перевірку.

Про це також писали деякі російські медіа.

Що Ви знаєте про цю ситуацію?

– Я про цю справу дізналася після публікації матеріалу про це «Громадським радіо». Про цю справу конкретно я не знала. Але от на що я хочу звернути увагу: по-перше, відомо, що ця особа є з Луганської області, але незрозуміло, чи з підконтрольної, чи він походить із території, непідконтрольної Україні.

Ми не можемо стверджувати, що всі українці, які перебувають там саме за цією статтею – жертви, ну, це просто неправда. Деякі особи свідомо вчиняють правопорушення

Другий момент: він засуджений за 228 статтею (незаконне придбання, зберігання чи транспортування наркотиків – ред.), але незрозуміло, чи він засуджений справедливо, чи він також міг стати жертвою цієї схеми. Тому що ми не можемо стверджувати, що всі українці, які перебувають там саме за цією статтею – жертви, ну, це просто неправда. Деякі особи свідомо вчиняють правопорушення.

Але всі ці обставини не мають стосунку до суті проблеми: того, що відбувається, власне, у тюремній системі російській, всі ці порядки, вся ця «вохра», яка там ще з часів радянських де-факто продовжує своє існування, і ця людина, по суті, стала жертвою ось цих речей. Я просто нагадаю про інший випадок, не пов’язаний із 228 статтею: неповнолітній громадянин України Поп (Віталій Поп – ред.) був просто забитий до смерті в одному із російських місць позбавлення волі.

І ще мені відомо про один випадок, коли громадянин України, засуджений за 228 статтею, вчинив самогубство, пов’язене, вочевидь, із тими умовами, в яких він перебував.

Нам надходять звернення від родичів осіб, які перебувають або в СІЗО, або вже в колоніях російських, щодо умов утримання та жорстокого поводження або побоювань щодо цього

Я можу сказати, що нам надходять звернення від родичів осіб, які перебувають або в СІЗО, або вже в колоніях російських, щодо умов утримання та жорстокого поводження або побоювань щодо цього. Ми цю інформацію одразу передаємо до МЗС і просимо, щоб консули, за можливості, відвідували цих людей.

– Як Ви вже казали, деяким із фігурантів таких справ присвоєно статус жертви торгівлі людьми, однак, як зазначає юристка центру стратегічних справ Гельсінської спілки з прав людини Євгенія Капалкіна, наразі правових механізмів для визволення таких людей немає.

– По-перше, ні в українському законодавстві, ані в російському не передбачено звільнення жертв торгівлі людьми від кримінальної або адміністративної відповідальності за вчинені злочини в період, коли вони перебували у статусі жертви торгівлі людьми. Це ускладнює питання щодо звільнення від кримінальної відповідальності. Наскільки мені відомо, зараз в Україні є законопроект, який був розроблений Мінсоцполітики, про внесення змін до законодавства з тим, щоб не притягати до відповідальності жертв торгівлі людьми. Наскільки мені відомо, Росія сьогодні не планує вносити будь-які зміни, навпаки – вони (знову-таки, це – за непідтвердженими даними, наданими родичами, із якими ми спілкуємось) не приймають заяв від засуджених чи людей під слідством про злочин, пов’язаних з тим, що вони стали жертвами торгівлі людьми. Тобто відбувається виключно розслідування, пов’язане з обігом наркотичних засобів».

Чи правильно я розумію: якщо не буде доброї волі з боку Росії, звільнити цих людей до завершення відбування ними терміну покарання неможливо?

– Ну, без доброї волі Росі, якось повернути цих людей неможливо. Інша справа, що триває пошук механізмів, яким чином можна змусити Росію або розслідувати справи саме за фактом торгівлі людьми, принаймні, приймати заяви і перевіряти інформацію про залучення цих людей.

Хто, наприклад, пересилав кошти цим людям, які в Україні організовували вербовку? Є інформація у слідства, що, в тому числі, ці кошти пересилалися із Росії по Western Union. Питання в тому, наприклад, якщо українське слідство направить якісь запити чи передасть Росії провадження у тій частині, яка стосується російської частини схеми, чи воно буде там розслідуватись. Бо я не впевнена. Ми це питання піднімали на нараді, про яку я згадувала, але слідство не хоче про це говорити.

Ми розуміємо, що організатори в Росії можуть легко знайти інших людей в Україні, які можуть продовжити існування цієї схеми.

На міжнародних майданчиках треба порушувати питання, що Росія не виконує свої безпосередні позитивні зобов’язання, не розслідує ці факти за повідомленнями громадян України

А ці поправки до законів, про які згадувала Євгенія – їх насправді розробила Міжнародна організації з міграції. І у будь-якому разі, хай який шлях вирішення цієї проблеми і впливу на долю цих людей ми оберемо, вочевидь, це має супроводжуватись, в тому числі, міжнародною адвокаційною кампанією, до якої мають бути залучені і Мінсоцполітики, й інші органи. І на міжнародних майданчиках треба порушувати питання, що Росія не виконує свої безпосередні позитивні зобов’язання, не розслідує ці факти за повідомленнями громадян України.

  • Зображення 16x9

    Анастасія Москвичова

    Із Радіо Свобода – з 2011 року, з 2013-го до 2020-го – як штатна мультиплатформна журналістка. Спеціалізуюся на соціальній тематиці. Створювала і вела радіопрограму «Право на дію» про права людини та громадський активізм (у 2016–2018 роках), що виходила на «Ера FM».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG