Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 06:32

Реформувати освіту згори неможливо, лише знизу – заслужений вчитель


Якщо парламент ухвалить закон «Про освіту», це дозволить розширити повноваження вчителів та впровадити нові навчальні методики, сподіваються освітяни. Але застерігають: якщо реформу на підтримають на місцях, вона так і залишиться на папері. Втім, педагоги запевняють: у школах тільки на реформу й чекають. В ефірі Радіо Свобода освітяни ділилися міркуваннями, які реформи потрібні для підвищення якості освітнього процесу у школі, щоб обсяги навантаження на учнів були раціональними, а для отримання результатів школярам та їхнім батькам не потрібно було звертатися по допомогу репетиторів.

Буде добре, якщо новий закон «Про освіту» ухвалять, вважає директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти, заслужений вчитель Віктор Громовий, адже це відкриє певно вікно можливостей для змін. Однак самої лише законодавчої бази недостатньо, наголошує він.

Ми виробили алергію на реформи в більшості учасників освітнього процесу, але самих реформ немає

«Чверть століття ми говоримо про реформи, ми виробили алергію на реформи в більшості учасників освітнього процесу, але самих реформ немає. Моє глибоке переконання, що реформувати освіту згори взагалі неможливо, її можливо реформувати лише знизу», – впевнений Громовий. Тож для успіху реформи необхідно, щоб на рівні навчальних закладів вчителі скористались тими можливостями, які в разі ухвалення надасть новий закон.

Компетентнісний підхід, про який говорять представники Міністерства освіти і науки, освітянин оцінює як такий, що має раціональні ідеї, але закликає не зациклюватись на чомусь одному.

«В моду входять так звані метапідходи: вчити ще неіснуючим знанням, адже ми будемо вчитися упродовж усього життя. Тому сьогодні «на вагу» вимірювати якість освіти, вимірювати, скільки ти запам’ятав, засвоїв – це є абсолютний абсурд», – переконаний він.

На думку Громового, щоб нова філософія освіти з’явилася на рівні педагогічних та батьківських колективів, вчителям потрібна більша свобода дій: «Треба дати вчителям право та можливість самим складати програми, маючи орієнтиром певний державний, краще – національний стандарт».

Екс-керівник Центру оцінювання якості освіти, професор Ігор Лікарчук стверджує, що за 26 років незалежності українська освіта так і не відійшла від радянських патернів. Саме нездатність школи дати дитині необхідні знання та навички, на думку професора, є причиною того, що українські учні часто змушені додатково займатися з репетиторами.

Розмови про диференціацію навчання, особистісно орієнтований підхід – це або на зародковому рівні, або лише розмови

«В школах переважає масове навчання, всі ті розмови про диференціацію навчання, особистісно орієнтований підхід, системи, які працюють на індивідуальність учня – це або на зародковому рівні, або лише розмови», – нарікає він. Натомість репетиторство, пояснює Лікарчук – це індивідуальна робота з дитиною, яка неможлива в класі, де таких дітей більше 30-ти.

На думку колишнього очільника УЦОЯО, в реформі освіти повинна бути передбачена індивідуальна освітня діяльність. Також він погоджується із Віктором Громовим в тому, що без співпраці «знизу» реформа так і залишиться на рівні Міністерства освіти і районних та обласних управлінь освіти, не спричинивши якісних змін у школах.

Голова Асоціації керівників шкіл Києва Тетяна Садунова, зі свого боку, вважає, що репетитори виконують не лише освітню функцію, а й немов би «заміняють» батьків, зайнятих роботою, при перевірці домашніх завдань школярів. Загалом, на її думку, діти здатні здобути освіту і без репетиторів.

«Коли є система роботи з дитиною з першого до одинадцятого класу і є відповідальність батьків і вчителів, дитина в системі виконує домашні завдання, то вона може, в принципі, відпрацювати і засвоїти державний стандарт на високому рівні», – впевнена освітянка.

Однак, стверджує вона, школи вже давно чекають на реформу, тому що відчувають запит з боку суспільства. Садунова зазначає, що освітяни здебільшого відкриті до креативних навчальних методик, але обмежені, по-перше, великою кількістю дітей у класах, по-друге, вимогами програми.

Є навчальний план: кожна дитина повинна вивчати обов’язкові 14-15 предметів. А проект «Нова українська школа» передбачає 6-8 обов’язкових предметів

«На сьогоднішній день абсолютно в усіх нас є навчальний план, який ставить рамку: кожна дитина повинна вивчати обов’язкові 14-15 предметів. А навчальний проект «Нова українська школа» передбачає, що в усіх дітей, особливо старшої школи, буде 6-8 обов’язкових предметів для навчання, а потім буде можливість обирати, – пояснює вона. – Якщо він гуманітарій – це буде гуманітарний напрямок, природничо-математичний нахил має дитина – вона буде мати можливість приділяти більшу частину часу на цій предмети».

Такий розподіл, на її думку, дозволить дітям не лише вільно обирати гуманітарний чи математичний профіль навчання, а й сприятиме їхньому особистісному розвитку.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG