Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 03:25

Реформа для наймолодших: з вересня стартує пілотний проект реформування початкової школи


Реформа початкової школи дозволить зробити школи більш незалежними, а дітей – більш зацікавленими, сподіваються освітяни та представники Міністерства освіти. Втім, деякі з працівників сфери освіти побоюються, що реформу гальмуватиме інертність вчителів «на місцях».

З вересня планується запуск пілотного проекту «Нова українська школа», участь в якому взяли 100 навчальних закладів по всій Україні. Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко пояснює, що перше завдання пілоту – випробувати нові підходи до навчання, які з 2018 року будуть впроваджуватись в усіх українських школах.

Сенс оновлення навчальних програм ґрунтувався на тому, щоб давати ключові компетентності, які потім дозволяли б використовувати знання в практичному житті
Юрій Кононенко

«Сенс оновлення цих (навчальних – ред.) програм ґрунтувався на тому, щоб забезпечити саме компетентнісний підхід. Тобто щоб не робити, як ми робили роками – лише давати знання дітям, а щоб це було в гармонійній єдності з тим, щоб давати ключові компетентності, які потім дозволяли б використовувати знання, вміння, навички в тому практичному житті, куди діти виходять після школи», – пояснює він.

За словами Кононенка, в пілоті беруть участь лише ті навчальні заклади, чиї вчителі виявили таке бажання, заручившись підтримкою адміністрації та батьків. Ці педагоги пройшли спеціальне навчання, яке має підготувати їх до впровадження нових освітніх підходів.

Юрій Кононенко
Юрій Кононенко

Діти повинні мати можливість посидіти на килимку, рухатися під час уроку, працювати в колі
Іванна Коберник

Їхню сутність пояснює на прикладах радниця міністра освіти Іванна Коберник: «Для шестирічних дітей не є природним сидіти за партою, дивлячись одне одному в потилицю. Діти повинні мати можливість посидіти на килимку, рухатися під час уроку, працювати в колі». Таким чином, після реформи, за словами Коберник, зміниться не лише програма для наймолодших учнів, а й формат навчання.

Радниця міністра додає, що в 2018 році відповідне навчання пройдуть усі вчителі, які набиратимуть перші класи – тобто, згідно з її даними, понад 20 тисяч вчителів.

Директор київської школи №5 Світлана Олексюк сподівається, що реформа, окрім усього іншого, розширить незалежність навчальних закладів.

Після запровадження хоча б перших кроків реформи ми отримаємо академічну автономію, організаційну автономію, кадрову автономію і фінансову автономію
Світлана Олексюк

«Якщо (зараз – ред.) ми обмежені величезною бюрократичною машиною, нормативно-правовими актами, які суперечать один одному, якщо рівень нашої відповідальності високий, але при цьому механізмів впливу на ситуацію ми не мали, то після запровадження хоча б перших кроків цієї реформи ми отримаємо академічну автономію, організаційну автономію, кадрову автономію і фінансову автономію. Це надзвичайно важливо для розвитку кожної школи», – впевнена директорка.

«Реформа – це накопичення невеликих змін» – директор школи

Реформування шкільної освіти в Україні – досить суперечливий процес, позитивний ефект від якого не буде таким швидким, яким його хотіли би бачити посадовці та частина батьків, стверджує директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Віктор Громовий.

Політику школи за зачиненими дверима визначає її директор, а за зачиненими дверима класу – визначає вчитель, згори реформувати шкільну освіту неможливо
Віктор Громовий

«Які б ми там нагорі не ухвалювали політичні ініціативи про освітню реформу, політику школи за зачиненими дверима визначає її директор, а за зачиненими дверима класу – визначає вчитель, який викладає у цьому класі. Тому говорити, що з 1 вересня на нас чекають радикальні зміни, мабуть, не треба. Є певний напрямок, певна тенденція. Можливо у вересні чи у жовтні таки ухвалять закон «Про освіту», який відкриє вікно можливостей для трансформацій, і розпочнеться певний рух знизу, адже згори реформувати шкільну освіту неможливо», – каже Громовий.

За словами експерта, важливо, як зрозуміють реформу на низовому рівні, а тому треба створити стимули і мотивацію для нової генерації педагогів.

Основні зміни у шкільній освіті мають відбуватися на місцях, але саме тут відчувається інерційність або взагалі опір системи, стверджують директори українських шкіл, опитані Радіо Свобода. Так, директор київської школи №148 Сергій Горбачов визнає, що реформа в цілому йде правильним шляхом, але, на його думку, очікувати миттєвого ефекту – занадто оптимістично.

Те, що робиться, наштовхується на спротив. Тому що «люди так звикли»
Сергій Горбачов

«Те, що робиться, наштовхується на суттєвий спротив. Не тому, що так багато свідомих супротивників реформи, а тому що «люди так звикли». Реформа має кумулятивний ефект, це накопичення невеликих точкових змін. Але вперше за багато років ми, на мою думку, почали з правильного. Сформульовано концепцію нової української школи, оновлені програми 5-9 класів, за якими діти навчатимуться вже цього року», – визнає Горбачов.


Юрій Кононенко визнає, що чинник інертності в освітній системі присутній, але запевняє: МОН працює над тим, щоб заручитися підтримкою вчителів на місцях.

Очевидно, що освітня реформа не може бути миттєвою, вона вимагає серйозних підходів і в першу чергу роз'яснювальної роботи
Юрій Кононенко

«Ми працюємо з органами управління освіти, ведемо кропітку роз'яснювальну роботу, бо очевидно, що освітня реформа не може бути миттєвою, вона вимагає серйозних підходів і в першу чергу роз'яснювальної роботи», – каже він, однак додає, що досвід вчителів при впровадженні також буде враховуватись.

Говорячи про терміни, упродовж яких варто чекати на результати реформи, Іванна Коберник вказує на те, що українські школярі почали раніше розчаровуватися в школі.

Якщо діти любитимуть навчання як процес – це вже буде проміжним результатом
Іванна Коберник

«Діти дуже рано втрачають мотивацію для навчання – ще в початковій школі, хоча ще 15-20 років тому втрачали мотивацію до навчання значно ближче до старшої школи – у 8-9 класі, – констатує вона. – Якщо діти любитимуть українську школу, любитимуть навчання як процес – це вже буде проміжним результатом».

Посилаючись на соціологічні дослідження, освітянка запевняє, що реформа освіти позначиться на економічних показниках всієї країни. «Вимірюваний результат буде тоді, коли з'являться перші випускники, які вийдуть на ринок праці та вступлять до вищих навчальних закладів. Вже вони чинитимуть системний вплив на економічну ситуацію в країні», – впевнена радниця міністра.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG