Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 15:22

Печерський суд обирає Лавриновичу запобіжний захід через «конституційний переворот» 2010 року


Тодішні президент України Віктор Янукович (праворуч) та міністр юстиції Олександр Лавринович вітаються на Всеукраїнських зборах юристів у Києві. 5 жовтня 2010 року

Печерський суд Києва почав слухати справу щодо захоплення державної влади колишнім президентом Віктором Януковичем, одним із обвинувачених у якій є тодішній міністр юстиції Олександр Лавринович. Екс-міністра звинувачують у тому, що він брав участь у незаконному поверненні до Конституції у редакції 1996 року, яка значно розширювала повноваження глави держави. Утім, Лавринович та депутати від «Опозиційного блоку», які прийшли на його підтримку, стверджують, що у 2010 році Мін’юст діяв за буквою закону. Наразі запобіжного заходу Лавриновичу обрати не змогли через те, що він прийшов на суд без адвоката. У Генпрокуратурі вже побачили у цьому ознаку затягування процесу та наполягли на призначенні екс-міністрові юстиції додаткового державного захисника.

Печерський районний суд Києва переніс розгляд питання про обрання запобіжного заходу екс-міністру юстиції Олександру Лавриновичу на 15 вересня через неявку його єдиного адвоката. За кримінально-процесуальним кодексом, суд не має права за відсутності адвоката обирати запобіжний захід звинуваченим у тяжких злочинах. До таких злочинів відносять і згадане у статті 109 Кримінального кодексу «захоплення влади», яке інкримінують Януковичу та Лавриновичу.

Генеральний прокурор Юрій Луценко раніше заявив, що Лавринович є співучасником «конституційного перевороту». А саме, Олександру Лавриновичу та Віктору Януковичу інкримінують повернення до Конституції в редакції 1996 року без рішення Верховної Ради.

Конституційний суд України 2010 року визнав неконституційною політреформу 2014 року, що внесла зміни до Основного закону, і визнав її нечинною. Це рішення означало повернення країни до президентсько-парламентської форми правління з відновленням частини втрачених повноважень президента. Але, всупереч конституційній вимозі, що вносити зміни до Основного закону може тільки Верховна Рада, саме рішення КСУ фактично повернуло дію Конституції 1996 року , стверджує Луценко.

Сам Олександр Лавринович на запитання журналістів про свою лінію захисту, запевнив, що особливої лінії не вибудовує, а просто говоритиме правду. На думку Лавриновича, у 2010 році він та інші представники Мін’юсту зробили все правильно, зокрема – офіційно оприлюднили той текст Конституції, який КСУ визнав чинним.

«Всі посадовці виконували свої функції у точній відповідності до положення про Міністерство юстиції. Ніхто з них не відступив ні на крок. Порівняйте: у 2009 році, коли були визнані неконституційними зміни до закону про Конституційний суд – ми зробили те ж саме: вилучили нечинні норми, опублікували ті, які були до них. На той час при владі були фактично ті ж обличчя, що й зараз. Але тоді ніхто нас не звинувачував, навпаки, нам аплодували», – каже Лавринович.

Також він розповів журналістам, що можливого арешту не боїться: мовляв, йому вже доводилося жити у складних умовах, а «тривожну валізу» дружина йому вже зібрала.

Новинський: «Лавринович – фаховий юрист, і ніколи не порушував закону»

Підтримати екс-міністра та колишнього регіонала прийшли його однодумці, серед яких – троє народних депутатів від «Опозиційного блоку»: Юрій Мірошниченко, Михайло Добкін та Вадим Новинський.

Новинський наголосив, що підтримує Лавриновича, бо він – «фаховий юрист» і «ніколи не порушував закон».

«Олександра Лавриновича, повірте, перевіряли з усіх боків, і не знайшли нічого. Він один із небагатьох (представників уряду Януковича – ред.), який нікуди не поїхав. Лавринович – один із найкращих юристів в Україні, він працював в уряді Леоніда Кучми. А потім – в уряді Азарова, одним з міністрів у якому, до речі, був Петро Порошенко», – сказав Новинський.

Справу вела суддя Печерського районного суду Києва Олеся Батрин. Початок засідання затримувався, а тим часом медійники помітили у дворі суду спецтранспорт та працівників групи затримання СБУ, подібну до тих, які вже затримували екс-посадовців після рішень суду. Однак запланованого обрання запобіжного заходу – не відбулося: суддя одразу звернула увагу на те, що Лавринович прийшов без адвоката.

І обвинувачений, і прокуратура виступили за те, що оскільки обвинувачення є серйозним, і передбачає як запобіжний захід не заставу чи поруки, а взяття під варту, без адвоката справу слухати ні в якому разі не можна. Зрештою, засідання перенесли на ранок 14 вересня, але для того, щоб його не відтерміновувати ще раз, Яніс Симонов, прокурор Генпрокуратури, наполіг на тому, щоб призначити Лавриновичу ще одного захисника – від держави.

«Я не вважаю, що призначення другого адвоката якимось чином зашкодить Лавриновичу. Це, на мою думку, потрібно для чистоти процесу, адже якщо 15 вересня адвокат не зможе прибути до суду, підсудний не повинен лишитися без захисту. Ми не виключаємо, що захист тим чи іншим чином затягуватиме процес. Так, Лавринович має право відмовлятися від державного адвоката, але останнє слово тут має сказати суд», – наголосив прокурор.

Раніше 14 вересня Генеральна прокуратура звернулася до Печерського районного суду Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу екс-міністру юстиції Олександру Лавриновичу.

Як повідомляє прес-служба ГПУ, підозрюваному вручили клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У прокуратурі нагадують, що 1 вересня екс-міністру юстиції повідомили про підозру за дії, спрямовані на захоплення державної влади, вчинене за змовою.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG