Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 07:14

Що робити з батарейками – утилізувати чи довічно зберігати?


Екологічні активісти не знають, куди подіти зібрані у Чернігові відпрацьовані батарейки

Чотири тонни – за два роки. Такий «урожай» елементів живлення зібрали Чернігівські активісти. За задумом авторів екологічного проекту, відпрацьовані батарейки мали б здати на утилізацію. Та коли прийшов час це зробити, виявилося – здавати нікуди. В Україні просто немає підприємства з такими потужностями.

Спеціальні пластикові бокси для збору відпрацьованих елементів живлення з’явилися в Чернігівських школах, магазинах та ЖЕКах ще у 2015-му році. Паралельно еко-активісти пояснювали населенню, чим шкідливі відпрацьовані батарейки, якщо їх просто викинути на смітник.

«До складу батарейок входять важкі метали. Часто це свинець. Проте є і кадмій, і навіть ртуть ми знаходили. Ці всі метали потрапляють в землю, зрештою до ґрунтових вод, забруднюють навколишнє середовище і шкодять організму людини», – розповідає керівник громадської організації «Екомісто» Сергій Безбородько.

Багато чернігівців ідею підтримали, особливо охоче збирали використані батарейки школярі.

«Я вважаю, що це правильно – піклуватися про екологію. Нам же тут потім жити. Навіщо ж забруднювати? Я сам приніс десятки два використаних батарейок до школи, вкинув у спеціальну коробку», – розповідає учень Чернігівської школи №24 Матвій Сидоренко.

Зібрані по всьому місту використані батарейки активісти спочатку зберігали у себе по домівках.

«Це була велика кількість, не всім було до вподоби. Мій батько жартував, що потрібно буде саркофаг уже скоро будувати над гаражем», – жартує Сергій Безбородько.

Коли ж постало питання утилізації батарейок, на активістів чекала неприємна новина. Підприємство у Львівській області, на яке вони так розраховували, їм не допоможе.

Активісти громадської організації «Екомісто» Сергій Безбородько і Михайло Марухно поруч із зібраними батарейками
Активісти громадської організації «Екомісто» Сергій Безбородько і Михайло Марухно поруч із зібраними батарейками

«Як ми з’ясували, там переробка, якщо і йде, то в якихось невеличких лабораторних умовах. Ми розуміємо, що навіть переробити ось цю кількість, яку ми назбирали в Чернігові, не кажучи про всю Україну, – це просто там неможливо», – розповідає представник громадської організації «Екомісто» Михайло Марухно.

Як з’ясували еко-активісти, в Україні немає жодного підприємства, яке б займалося переробкою використаних батарейок. Цей вид діяльності неприбутковий, а тому і немає охочих цим займатися.

Ми знаємо, що багато фірм мають ліцензію, але не мають потужностей і «утилізують» батарейки в найближчому лісі
Сергій Безбородько

«Ми знаємо, що багато фірм мають ліцензію, але не мають потужностей і «утилізують» батарейки в найближчому лісі. Для нас питання це дуже важливе. І ми вирішили, що відповідально буде зберігати до тих пір, доки ми дійсно не будемо впевнені, що саме переробка і утилізація на ці батарейки чекає», – пояснює Сергій Безбородько.

Найближчий завод, де утилізують елементи живлення, є в Росії. Але через війну з північним сусідом звертатися до них по допомогу активісти не хочуть.

«У Челябінську завод з дуже великими потужностями. Там теж розвинений рух зі збору відпрацьованих батарейок у багатьох містах. Тобто, вони доправляють, і там дійсно переробляють це все», – пояснює Михайло Марухно.

Сьогодні зібрані чернігівцями батарейки активісти перенесли зі власних домівок до кімнати у складському приміщенні, яке їм виділив небайдужий містянин. Там вони з мішків розкладають елементи живлення по пластикових пляшках – у такому стані вони можуть зберігатись довго. Паралельно разом з активістами з інших областей намагаються на всеукраїнському рівні вирішити питання утилізації батарейок.

«Є фінансування на громадський проект, який би експериментально взагалі визначив, скільки коштує переробка батарейок, які саме мають бути переробки і приблизно побудував модель якогось уявного заводу, який міг би це робити у великих масштабах», – пояснює Сергій Безбородько.

Зібрані в Чернігові відпрацьовані елементи живлення – це лише 10-15% від загальної кількості батарейок, які потрапили до міста й були використані громадянами. За приблизними підрахунками, щороку в Чернігові на смітник викидають близько півтора мільйона батарейок. Фахівці кажуть, уже за 20-30 років ми відчуємо негативні наслідки такого ставлення до екології.

Директор департаменту екологічної безпеки Міністерства екології і природних ресурсів Сергій Лук’янчук в ефірі Ранкової Свободи повідомив, що рік тому міністерством було ініційовано та ухвалено урядом нові ліцензійні умови у сфері поводження з небезпечними відходами, і з вересня почалися перевірки таких підприємств.

Мінприроди провело 102 перевірки і анульовано близько 70% цих підприємств
Сергій Лук’янчук

«На жаль, статистика при перевірках ліцензіатів негативна. Зараз Мінприроди провело 102 перевірки і анульовано близько 70% цих підприємств, – зазначив представник міністерства. – Крім того, з 1 січня 2017 року вступив у силу закон про мораторій на перевірки, і на даний час Мінприроди не може виїжджати й перевіряти всіх ліцензіатів».

За словами Сергія Лук’янчука, вже розроблено стратегію управління відходами, яка стосується в тому числі й поводження з усіма видами відходів: твердих побутових, будівельних, сільськогосподарських, медичних, фармацевтичних та небезпечних відходів, до яких належать, зокрема, елементи живлення (батарейки) та енергоощадні лампи освітлення.

Не кожна європейська держава може дозволити собі побудувати підприємство з переробки небезпечних відходів і вилучення з них цінних компонентів для повторного використання – таке підприємство не є прибутковим і потребує державної підтримки, кажуть екологи.

Еколог міжнародної організації «Екологія. Право. Людина» Алла Войціховська вважає, що Україні варто було б запозичити іноземний досвід і відправляти небезпечні відходи на переробку за кордон.

Буде найбільш екологічно безпечним способом, щоб зібрані на території України батарейки експортувати на підприємство за кордоном
Алла Войціховська

«Ми не бачимо у найближчій перспективі реальної спроможності України збудувати такий завод. Хіба що з’явився би інвестор, який зможе вкласти левову частку коштів. Але на сьогодні мені видається, що буде найбільш екологічно безпечним способом, щоб зібрані на території України батарейки експортувати на підприємство, яке обладнане, відповідає всім стандартам, і переробляє екологічно безпечно за кордоном», – розповіла еколог.

За словами Алли Войціховської, активісти її організації вже приступили до практичного втілення такого плану: коли набереться 20-25 тонн зібраних відпрацьованих батарейок, їх експортують за кордон, можливо, на польсько-французьке підприємство, для екологічно безпечної переробки.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG