Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 08:53

Українці створюють забагато сміття, стільки не переробиш – представник НЕЦУ


Ілюстраційне фото

Україна не готова сортувати побутове сміття з 1 січня 2018 року, як цього вимагає закон «Про відходи», констатують експерти-екологи. Причина –у відсутності не лише нормативної бази, а й інфраструктури, яка б уможливила роздільну переробку відходів. Втім, заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк вказує й на брак свідомого підходу до споживання з боку самих українців.

З 1 січня 2018 року Україна зобов'язалася сортувати все сміття, яке можна вважати придатним для повторного використання, яке потребує захоронення та яке є особливо небезпечним. Про це йдеться у статті 32 Закону України «Про відходи» у редакції 2012 року.

Заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк наголошує: проблема зі сміттям полягає в тому, що українці не готові більш відповідально ставитись до відходів:

Люди не готові до того, що сміття треба просто менше продукувати
Олексій Василюк

«В першу чергу люди не готові до того, що сміття треба просто менше продукувати. Є в соцмережах прекрасні групи, де люди поширюють свій досвід зі зменшення кількості відходів».

Великі обсяги сміття, навіть розсортовані, нема куди здати, пояснює Василюк, а спалювати його – це не вихід. Саме тому одним із важливих шляхів вирішення проблеми він вважає більш ощадливе споживання, внаслідок якого продукувалося б менше відходів.

Головне, чого не вистачає в ініціативах держави, направлених на боротьбу із сміттям – пропаганда того, щоб люди його не викидали
Олексій Василюк

«Мені здається, головне, чого не вистачає і в цій ситуації, і в інших ініціативах держави, направлених на боротьбу із переповненням нашої країни сміттям – це пропаганда того, щоб люди його не викидали, щоб люди його не створювали», – впевнений він, хоча зазначає, що подібні заходи повинні здійснюватись паралельно з поширенням переробки сміття та його роздільного збору.

Із таким акцентом не погоджується голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко:

«Це мені нагадує, як нещодавно міністр сказав: треба менше їсти і тоді у вас все буде нормально, не буде таких витрат», – порівнює вона.

Тетяна Тимочко
Тетяна Тимочко

На думку Тимочко, проблема не в обсягах сміття, а у відсутності необхідної інфраструктури для його належної переробки. Таким чином, навіть якщо українці збирають сміття роздільно, це не дає результату, пояснює екологиня.

Зібрали роздільно, винесли на вулицю – немає інфраструктури, як б прийняла це розділене сміття
Тетяна Тимочко

«Тисячі таких людей по Україні – зібрали роздільно, винесли на вулицю – немає інфраструктури, як б прийняла це розділене сміття. Тому першочерговим є створення цієї інфраструктури», – каже вона.

Тимочко бачить вирішення проблеми в підході до сміття як до сировини.

Заклики «давайте будемо розділяти, бережіть природу» працюють лише зі однієї обставини: коли є жорсткі рамки, які встановлює держава
Тетяна Тимочко

«Це має бути окрема галузь зі своїми законами, де працюють економічні механізми, – стверджує активістка. – Заклики «давайте будемо розділяти, бережіть природу» працюють лише зі однієї обставини: коли є жорсткі рамки, які встановлює держава. Потрібні ці правила, за якими прийде в бізнес в Україну і йому буде вигідно забирати роздільне сміття».

Тимочко вважає, що законодавство повинно зобов’язувати виробників продукції, яка є джерелом шкідливих відходів, таких як лампи денного світла чи енергоносії, збирати ці відходи і утилізувати їх.

Закон «Про відходи» не містить переліку та послідовності операцій із сміттям, отже, його пункт про сортування відходів наразі залишається декларативним, визнають експерти. Одна з них, еколог міжнародної організації «Екологія. Право. Людина» Алла Войціховська стверджує, що Україна не готова з нового року повсюдно перейти на сортування та переробку відходів.

Лише кілька відсотків населених пунктів охоплено сортуванням відходів. Першочергові заходи – це забезпечити роздільне збирання сміття у кожному населеному пункті
Алла Войціховська

«Лише кілька відсотків населених пунктів охоплено сортуванням відходів. Державними органами та місцевим самоврядуванням не вживалося на місцях жодних заходів, наприклад, щодо встановлення контейнерів для роздільного збирання відходів. Першочергові заходи – це забезпечити роздільне збирання сміття у кожному населеному пункті. У більших населених пунктах – це райцентри – треба забезпечити сміттєсортувальні лінії та ділянки для компостування», – каже вона.

Між тим завдання, яке виглядає непосильним для української держави, успішно виконують окремі українці та невеличкі місцеві громади. Так, засновник мистецького хутору «Обирок» на Чернігівщині Леонід Кантер розповів, яким чином його хутір нещодавно налагодив роздільний збір сміття та його часткову переробку на місці.

Леонід Кантер
Леонід Кантер

«Сьомого вересня приїде перша машина, яка це (сміття – ред.) забере. Тому люди готуються, сортують, складають, бо вперше в нас заберуть цю сировину. Нині ми домовилися, що ми сортуємо на залізо, куди входять і консервні бляшанки, пластик та всі PET-пляшки, картон та скло. Органіка в нас – само собою, йде у компостні ями», – описує Кантер. На його переконання, перехід всієї України на таку форму поводження з відходами – необхідна умова її входження до клубу розвинених держав.

Відповідно до європейських норм, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства, безпечні відвозитися на полігони побутових відходів. При цьому на звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом: їх необхідно компостувати.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG