Доступність посилання

17 Жовтень 2017, Київ 07:31

Експерти: залежність від російського газу, перебої та пропаганда – це спільні загрози для енергосистем України і ЄС


Ілюстраційне фото

Брюссель – І Україна, і ЄС мають одні й ті ж виклики в сфері енергетичної безпеки: насамперед – велика залежність від одного постачальника. Як саме мала б посилити опір загрозам перебоїв, нестачі чи відсутності енергоносіїв нещодавно ухвалена в Україні нова Енергетична стратегія? Як підвищення енергетичної безпеки України могло б сприяти зміцненню і європейської енергетичної безпеки? Та й чи не матиме ця стратегія тільки декларативний характер?

Нова енергетична стратегія України, ухвалена урядом в середині серпня, свідчить про те, що українці починають ставитися до енергетики як до цілісної системи. А ще донедавна ця сфера жила за радянськими мірками.

Вперше, крім таких сторін, як виробництво, постачання та споживання енергії, в Україні почали брати до уваги й енергоефективність, відновлювані джерела, але найголовніше – це застосування ринкових принципів у сфері енергетики. Про це, зокрема, каже керівник робочої групи з питань енергетики в Групі підтримки України, що працює в Єврокомісії Торстен Воллерт.

Безумовно, важливо інтегрувати газову та енергетичну системи України й ЄС, але найголовніше – створити ринкові умови

«Безумовно, важливо інтегрувати газову та енергетичну системи України й ЄС, але найреальніший вплив на енергетичну безпеку чинить не інфраструктура, не інвестиції, бо це все тільки передумови, найголовніше – створити ринкові умови. Наприклад, як ми бачимо, коли на газовому ринку за ринковими цінами можна імпортувати блакитне паливо з різних джерел, то завдяки цим альтернативам і сама газова сфера стає більш безпечною», – каже представник Єврокомісії.

Головне – налагодити якомога ширший ринок енергії

Чим більший ринок – тим меншим буде вплив на ціни і меншою є вірогідність перебоїв, переконаний Воллерт. Тому якщо у сфері газовій Україна вже має деякі істотні результати, бо саме вона зазнала найбільшого реформування, то ЄС хотів би бачити подібну картину й на ринку .

Українська газова система почала інтегруватися до великого європейського ринку. Ми сподіваємося, що енергоринок матиме таку ж систему

«Українська газова система почала інтегруватися до великого європейського ринку, – каже єврочиновник. – Тому й ціни на газ диктує ринок. Ми сподіваємося, що енергоринок матиме таку ж систему. Основа для цього вже є, бо вже підписані деякі угоди».

Хоча з досвіду балтійських держав і інтеграції ринку Туреччини видно, що цей складний процес може тривати багато часу, однак основою для енергоінтеграції має стати створення ринку, бо саме ринок – це правила, це довіра і це створення надійних незалежних установ, стверджують у Брюсселі, де у Центрі Мартенса у понеділок відбулися обговорення нової Енергетичної стратегії України до 2035 року.

Загалом Торстен Воллерт заявляє, що налаштований позитивно: «Я впевнений, що може бути створена «дорожня карта», яка б доповнювала цю стратегію».

І для України, і для ЄС зберігається загроза перебоїв у постачанні енергоносіїв

​Європейська спільнота й Україна мають спільні загрози своїй енергетичній безпеці, зі свого боку наголосив у Брюсселі експерт із питань енергетики Інституту суспільно-економічних досліджень Дмитро Чумак. Насамперед вона полягає у значній залежності енергетичного сектору від одного постачальника: «По-друге, і для України, і для ЄС зберігається загроза перебоїв у постачанні енергоносіїв. Зокрема, це дуже пов’язано із викликами, які породжують проекти альтернативних газогонів, які пропонують будувати в обхід української ГТС – насамперед це «Турецький потік» та «Північний потік-2». Прокладання цих газопроводів поставить енергетичну безпеку Євросоюзу в значну залежність від експорту з Росії».

У енергетичній сфері між Києвом і ЄС бракує координації – експерт

Між сторонами слід поглиблювати довіру, яку б не могли похитнути жодні гібридні інструменти

Він зазначив, що, попри існуючі бажання Києва та Брюсселя покращити свою здатність протистояти енергетичним викликам, які здебільшого мають російське походження, між Європейським союзом та Україною далі «бракує координаційної діяльності». Зокрема, це відчутно на тлі гібридної загрози та пропаганди, каже український експерт. «Між сторонами слід поглиблювати довіру, яку б не могли похитнути жодні гібридні інструменти», – додає він, зауважуючи, що для цього слід було б ширше використовувати Угоду про асоціацію, яка й дає можливості для солідарності й взаємної довіри.

Іншим вразливим місцем української енергетичної інфраструктури, на думку Дмитра Чумака, є їхня вразливість щодо кібернетичної загрози та можливих терористичних атак.

А з чого починати, якими є практичні кроки для українців та громадян ЄС, які прагнуть спільно убезпечити себе від можливих енергетичних загроз?

По-перше, вказують представники аналітичних центрів, слід збільшувати кількість інтерконекторів, тобто, з’єднань газотранспортних систем, на кшталт тих, які будують Україна та Польща. Така система інтерконекторів допоможе синхронізувати українські газові мережі з європейськими, а також за необхідності перекачувати газ із заходу на схід України. Такі ж з’єднання мають створюватися й у сфері електричних мереж, для чого вже був підписаний європейсько-український меморандум.

18 серпня 2017 року Кабінет міністрів України ухвалив нову довготермінову енергетичну політику, що базуватиметься на безпеці, енергоефективності та конкурентоспроможності. Вона відображена у новій Енергетичній стратегії України до 2035 року, яка, зокрема, передбачає до того часу дворазове зниження рівня енергоємності економіки України.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG