Доступність посилання

ТОП новини

Чи втручатиметься Кремль у вибори в Німеччині? (Світова преса)


Британська газета The Times розмірковує про ймовірну кібератаку напередодні парламентських виборів у Німеччині з боку хакерів, причетних до Кремля. Американське видання Newsweek пише про те, що українські танки могли б легко конкурувати з російськими, та проблема в тому, що Київ не може їх собі дозволити. Британське видання The Guardian пише про те, що з’явився «злитий список» надзвичайно заможних українців та росіян, які отримали від Кіпру громадянство Європейського союзу в обмін на інвестиції.

Британська газета The Times розмірковує про ймовірну кібератаку напередодні виборів до німецького Бундестагу наступного тижня з боку хакерів, причетних до Кремля. Автор статті Боян Панцевський зазначає: незважаючи на те, що німецькі ЗМІ вже назвали ці парламентські вибори «найнуднішими до цих пір» через те, що перемога Анґели Меркель вважається досить передбачуваною, все ще існує ймовірність, що Кремль може спробувати вплинути на перебіг цих виборів. Тим паче, що незрозумілим залишається те, хто ж стане молодшим коаліційним партнером Меркель, йдеться у статті.

У 2015 році хакерська група вже вкрала велику кількість інформації з німецького парламенту, і Кремль вважають причетним до цього, зазначає автор. Наразі Міністерство внутрішніх справ Німеччини робить все можливе для того, щоб захистити ці вибори, а армія США, європейська штаб-квартира якої розташована в Німеччині, також допомагає в кіберпідтримці, мовиться у виданні.

Згідно з даними високопосадовців, чинний канцлер Німеччини не використовує електронну пошту і спілкується за допомогою безпечного телефону, «саме тому росіяни не зможуть зробити нічого подібного до того, що вони зробили з Гілларі Клінтон», йдеться у статті.

Панцевський повідомляє, що через численні спроби поширення дезінформації з боку російського державного телебачення Меркель уже наказувала спецслужбам Німеччини вивчити діяльність Кремля на території держави. У результаті вони склали звіт на 70 сторінок, який бачила лише мала кількість людей, зазначає видання. Є інформація, що звіт визначає російський RT та Sputnik, а також WikiLeaks як інструменти кремлівської гібридної війни, йдеться в статті.

Професор Технічного університету в Мюнхені Сімон Геґеліх, який є експертом у кіберпропаганді, «знайшов зв’язки між російськими ЗМІ та ультраправими групами в Німеччині – як і з альтернативними правими в США», зазначає автор. Професор вважає, що ймовірна атака, яка матиме на меті послабити позиції Меркель, може статися напередодні неділі, коли мають відбутися вибори. Та, на його думку, їхні довгострокові цілі «є набагато небезпечнішими, адже вони хочуть підірвати довіру до основних політичних діячів та до наших демократичних інститутів», ідеться в статті.


Американське видання Newsweek пише про те, що українські танки могли б легко конкурувати із російськими, та проблема в тому, що Київ не може їх собі дозволити. Автор статті Дамієн Шарков нагадує, що під час Холодної війни українські танки були відомі як «супер-танки».

Видання зазначає, що в 2016 році Київ оголосив про відновлення виробництва своїх сучасних танків, що повинно було стати причиною для занепокоєння для другої сторони конфлікту. Український танк «Оплот» здивував багатьох фахівців, йдеться в статті, і 40 із них уже скоро вирушать до тайської армії. Та для самої України «Оплот» є досить дорогим, щоб дозволити собі використовувати його на сході держави, зазначає Шарков. Згідно із даними «Укроборонпрому», один такий танк коштує 4,7 мільйона доларів США, і це надто велика сума для українського бюджету, пише видання.

Міністр оборони України Степан Полторак раніше зазначав, що цей танк – «це сучасна бойова машина, яка сьогодні експортується до багатьох країн світу, але відсутня на озброєнні Збройних сил України», зауважує автор. Адже за ціною одного такого танка можна було б полагодити десять старих, йдеться у статті. Полторак обіцяє, що незабаром ситуація зміниться. «Враховуючи, що Росія не надіслала власного танка нового покоління в регіони Донбасу, «Оплот» буде єдиним у своїй категорії», – пише автор.

Та «експерти скептично ставляться до того, чи повинен уряд поспішати залучати багатомільйонні танки «Оплот» на лінію фронту через характер конфлікту», йдеться у статті. Як зазначив військовий експерт Майкл Гофман для «Громадського телебачення», немає сенсу інвестувати в ці танки, адже це не сильно змінить ситуацію в зоні конфлікту і може призвести до ще агресивніших дій з боку Росії, яка просто знищить ці дорогі українські танки, зазначає видання.


Британське видання The Guardian пише про те, що з’явився «злитий список» надзвичайно заможних українців та росіян, які отримали від Кіпру громадянство Європейського союзу в обмін на інвестиції. Автори статті Сара Фаролфі, Дейвід Пегг та Стеліос Орфанідес зазначають: «За даними уряду Кіпру, від 2013 року вони заробили понад 4 мільярди євро на інвестиціях. При цьому натяків на правопорушення з боку бенефіціарів немає».

«До 2013 року громадянство Кіпру надавалося міністрами на власний розсуд у менш офіційному варіанті поточної домовленості», – йдеться в статті. При цьому «схеми золотих віз» були суворо засекречені, і лише Мальта оприлюднювала імена заявників на громадянство ЄС, зазначають автори.

Видання також повідомляє, що переважно ті, хто отримав громадянство, – це відомі бізнесмени та люди, які мають значний політичний вплив. Серед «злитих» імен – Леонід Лебедєв – колишній член російського парламенту, загальний статок якого видання Forbes оцінює у понад 1,2 мільярда доларів, йдеться у виданні. Та він лише один серед сотні росіян, які потрапили до «списку».

Серед названих імен українських бізнесменів, які також є громадянами Кіпру, в статті називають, зокрема, колишніх засновників українського «Приватбанку» Геннадія Боголюбова та Ігоря Коломойського. Правник Боголюбова та речник Коломойського підтвердили, що ті отримали громадянство Кіпру в результаті серйозних інвестицій на законних підставах, зазначають автори.

Прихильники цієї схеми отримання громадянства вважають, що вона допомагає притягнути до Кіпру таланти й багатство, у той час як критики вважають, що це підриває саму концепцію громадянства ЄС, мовиться в статті. Хоча й сама індустрія є секретною, все ж останніми роками її існування призводить до гучних скандалів, зазначають автори.

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG