Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 10:06

Третій Майдан не буде загальнонаціональним – політолог


Євромайдан у Львові, 2 грудня 2013 року

74,3% українців вважають винними в напруженій ситуації в країні владу і лише 16,4% – пасивну більшість населення. Такі результати показало дослідження, проведене фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Водночас, за словами соціолога Олександра Шульги, активної меншості може бути достатньо, щоб спровокувати відчутні зміни в країні.

Ситуацію в Україні, пов’язану з суспільно-політичними процесами, її громадяни в принципі за останні десятиліття не оцінювали як спокійну, каже старший науковий співробітник Інституту соціології НАН, доктор соціологічних наук Олександр Шульга.

«Ми ставили питання: якою є ситуація в суспільстві, як би ви її охарактеризували: від благополучної до критичної, вибухонебезпечної, – пояснює він методологію. – В принципі, до Майдану вона завжди була така напружена як мінімум. Також частина людей називала її вибухонебезпечною. Зараз у нас, якщо об’єднати ці показники, приблизно 90% називають ситуацію критичною або вибухонебезпечною».

Олександр Шульга
Олександр Шульга

При цьому, наголошує Шульга, частка людей, які зізналися в готовності до радикальних форм спротиву, на кшталт, створення непідконтрольних уряду військових формувань чи захоплення адмінбудівель, не зросла. І до Революції гідності, і після вона становить буквально кілька відсотків. Втім, за певних обставин, вважає соціолог, цього може бути достатньо для істотних змін.

Водночас Шульга говорить про велику частку людей, які, як і до подій 2013-2014 років, вважають, що проблеми України може вирішити сильний лідер, а не побудова громадянського суспільства.

«Як і до Майдану, понад половина – 56-57% із цим погоджуються. Тобто, прийде сильний, скажімо, Саакашівлі – я шуткую – і все зробить за нас. А, якщо ми питаємо: ви маєте відчуття відповідальності за стан країни, наскільки ви її відчуваєте? До Майдану і після Майдану відчувають повну відповідальність 5, 6, максимум 7%, а більше половини не відчуває», – констатує Шульга і додає, що охочих взяти на себе відповідальність за стан справ в межах власного населеного пункту не більше.

В умовах патерналістської більшості основну роль в нашому суспільстві, в тій ситуації, яка є, грає активна меншість – організована і рішуча
Олександр Шульга

Однак експерт підкреслює: це ще не означає, що на зміни можна не чекати: «В умовах патерналістської більшості основну роль в нашому суспільстві, в тій ситуації, яка є, грає активна меншість – організована і рішуча».

Спалити хату набагато легше, ніж збудувати – політолог

Політичний експерт Тарас Чорновіл говорить про втоми українців від війни та негативної інформації. Однак це зовсім не означає, що депресивні настрої матимуть якісь наслідки. Натомість подібне невдоволення, на думку експерта, є показником ментальності.

Тарас Чорновіл
Тарас Чорновіл
Ми не можемо повторювати росіян, які, живучи навіть в бруді, голоді, будуть говорити: «все буде добре, тільки не було б війни і Путін – тато
Тарас Чорновіл

«Ми не можемо повторювати росіян, які, живучи навіть в бруді, голоді, будуть говорити: «все буде добре, тільки не було б війни і Путін – тато». У нас це закладено просто історично в гени – ситуація в країні не може бути доброю, тому що ми не усвідомили, що це наша країна. Ми можемо самі наплювати десь, нагадити і все одно буде будь-хто винен, крім нас самих», – вважає Чорновіл.

До подібних критичних настроїв призвело поєднання двох потужних чинників, твердить політолог Віктор Небоженко. Після Майдану у населення були дуже високі очікування щодо реформ, перемоги над ворогом, легшого життя, які не справдилися. До того ж, додає експерт, за три роки українці значно збідніли.

Віктор Небоженко
Віктор Небоженко

«Це ще не «чорні лебеді», але дуже рідкісний збіг обставин. Поєднання реальних соціально-економічних процесів погіршення із завищеними очікуваннями дають такі високі негативні показники. В Києві вже два рази був Майдан, третього не буде. Але «майдани» можуть з’явитися у великих містах України», – прогнозує він і оцінює цей сценарій як такий, що може захопити владу зненацька.

Псевдомайдани, як це було на Донбасі, спроби його підмінити через управління іноземцями, через «зелених чоловічків», все це призвело до зубожіння
Олександр Палій

Натомість політолог та історик Олександр Палій вважає, що масових протестів, викликаних загальнонаціональними інтересами, в Україні поки не очікується, адже зараз в Україні є легальні каналі для виходу соціальної напруги, в тому числі через вибори. Їх Палій вважає набагато більш прозорими, ніж це було за часів Віктора Януковича. Натомість «псевдомайдани» матимуть не конструктивний сенс, як це було з Революцією гідності, а швидше – руйнівні наслідки.

«Псевдомайдани, як це було на Донбасі, спроби його підмінити через управління іноземцями, через «зелених чоловічків» і так далі – все це призвело до зубожіння, до того, що ці регіони просто занурені в яму. Я впевнений, що абсолютна більшість наших громадян розуміють, що спалити хату набагато легше, ніж збудувати», – стверджує Палій. На його думку, єдині, хто зацікавлений в повноцінній революції зараз, – це політики, які мають свої амбіції.

Олександр Палій
Олександр Палій

«Ніяку загальнонаціональну ідею третій Майдан не вирішує. Це явна шкода для країни і взагалі делегітимізація влади під час війни, колосальна загроза для країни», – впевнений політолог.

Олександр Шульга нагадує, що Євромайдан став масовим явищем після силового розгону мирних протестувальників 30 листопада 2013 року, тобто в корені його лежали не економічні причини, а захист прав і свобод.

«Кричуще порушення прав людини, оця грань, за яку вийшла влада, яка для росіян вже звична, що там побили, розігнали і все нормально – в нас люди до цього виявилися неготовими, вони цього терпіти не захотіли і не терпіли», – пояснює він. На думку соціолога, аби уникнути подібного вибуху, чинній владі варто не перетинати межі застосування сили.

Хоча майже всі соціальні інститути не користуються довірою населення, Шульга відзначає трійку лідерів: церква, армія та науковці. Натомість після Революції гідності та початку військової агресії українці стали менше вірити журналістам, відзначає соціоло.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG