Доступність посилання

17 Жовтень 2017, Київ 20:35

В міжнародній пресі є публікації про те, чому Росія хоче вести діалог із Заходом щодо України і як суботня зустріч Курта Волкера з Владиславом Сурковим вписується в цей контекст. Також є публікації про навчання українських військовослужбовців американськими інструкторами на Яворівському полігоні під Львовом. А генеральний секретар Ради Європи Турб’єрн Яґланд написав статтю, в якій розглядає новий український закон про освіту – зокрема в царині вивчення української мови і мов національних меншин.

Британський тижневик The Economist зауважує, що за неприйнятною пропозицією російського президента Володимира Путіна щодо миротворців для Донбасу насправді криється важливий поворот у політиці. Його пропозиція щодо миротворців ООН на Донбасі з’явились нізвідкіля, адже до цього кілька років Росія блокувала українські ідеї щодо миротворців, а раптом перед Генеральною асамблею ООН Путін озвучив власний план щодо «блакитних шоломів» для Східної України.

Офіційні представники в Києві та на Заході відкинули російську пропозицію, вважаючи її цинічною витівкою. На думку дипломатів, деталі пропозиції виказують справжні наміри Росії. «Путін передбачає розташування миротворчих сил уздовж лінії розмежування всередині України, а не уздовж кордону з Росією – властиво, це узаконить внутрішній розподіл країни», – пише тижневик.

Але, незважаючи на всі вади цієї пропозиції, вже сам факт її появи символізує важливий поворот у російському мисленні. «Запрошення ООН глибоко в історичний простір Росії є серйозним кроком», – цитує видання голову московського Центру Карнеґі Дмитра Треніна.

Входячи в 2017 рік, Кремль мав рожеву картину: Дональд Трамп зайняв Білий дім і говорив про зняття санкцій з Росії; перемога Марін Ле Пен видавалася можливою у Франції; Анґела Меркель була заклопотана своїм переобранням у Німеччині. Україна ж, зі свого боку, виглядала немовби залишеною Заходом. Ще навесні цього року, пише журнал, російські представники передрікали падіння українського уряду, сподівалися, що українська еліта «прийде до тями» і повернеться в обійми Росії.

Але надії, що Україна підірветься зсередини або що промосковські сили візьмуть владу в Україні в результаті президентських виборів 2019 року, нині випарувались. А міжнародна ситуація також змінилася: німецька політика посунулась управо, Емманюель Макрон сидить у Єлисейському палаці, а російські представники тепер невдоволені зміною позиції Трампа. Західний тиск на Росію посилився. Політичного яструба Курта Волкера було призначено спецпосланцем щодо України, а Білий дім поновив обговорення можливості постачання Україні оборонної зброї. І – що важливо – Конгрес США посилив санкції проти Росії.

Для Путіна санкції стоять на перешкоді його амбіціям бути рівним і поважним серед західних лідерів. І дехто з західних представників помітив недавню зміну тональності в Москві. «Путін готовий торгуватися», – вважає Тренін, а пропозиція щодо миротворців є початком таких торгів.

І західні представники, хоча й скептично налаштовані щодо намірів Путіна, не бачать шкоди в тому, щоб вести діалог. Волкер планує свою другу зустріч з помічником російського президента Владиславом Сурковим. Можливо, вони знову опиняться в глухому куті і, замість наближення двох сторін до вирішення, заплутані деталі миротворчої ініціативи можуть лишень підкреслити, наскільки насправді сторони перебувають далеко одна від одної, зауважує The Economist.

Американське видання Defenseone пише про роботу військових інструкторів зі США в Західній Україні, де вони школять українських військовослужбовців для протистояння агресії у Східній Україні.

Вже понад два роки близько трьохсот американських військових інструкторів «тихенько», за висловом видання, допомагають школити велике військо країни-партнера.

А підтримувані Росією сили сепаратистів, розташовані за 1300 кілометрів на схід, зі свого боку вихвалюються цілим спектром нових танків та артилерією усього за 15 хвилин їзди автівкою від лінії розмежування.

«Кожні 55 днів до нас приїздить новий батальйон, і ми проводимо його вишкіл», – каже виданню капітан американської Національної гвардії Кайла Крістофер, яка є речницею навчальної операції на Яворівському військовому полігоні в Західній Україні. Її підрозділ вже здійснив навчання семи українських батальйонів.

Як зауважує видання, за час конфлікту, як вважається, Україна втратила чотири тисячі військових.

Крістофер пояснює, що метою США є зробити так, щоб українці мали можливість самим навчати своїх вояків бойовим навичкам і щоб були такі висококласні центри, як їх має Національна гвардія США в Форт-Ірвіні у Каліфорнії та в Форт-Полку в штаті Луїзіана.

Іншими словами, завданням американських інструкторів є допомогти українцям збудувати власну навчальну інфраструктуру, що є нелегким завданням, адже десятиліттями і українській армії, і арміям інших пострадянських країн притаманна була не така вже й рідкісна корупція, читаємо в статті.

«Наша ширша ціль – це, власне, допомогти українському війську стати цілком сумісним зі стандартами НАТО», – каже Крістофер.

Навчанням українських військових займаються також Польща, Естонія, Литва, Канада та Британія. США, веде далі видання, вже надіслали нелетальне озброєння Україні – броньовані машини Humvee, військові аптечки, бронежилети, контрбатарейні радари для виявлення артилерії противника. Можливо, зазначає видання, надійдуть і протитанкові ракетні комплекси «Джавелін», як заявив у серпні міністр оборони США Джеймс Маттіс.

Брюссельське видання EUObserver ​вміщує статтю генерального секретаря Ради Європи Турб’єрна Яґланда про новий освітній закон – зокрема, його частину про мови.

«Підписуючи новий закон України про освіту, який, як виглядає, робить українську мову першою в усіх середніх та старших школах, і створюючи менш сприятливі умови для викладання мов національних меншин, президент України Петро Порошенко відтак ходить тонкою лінією», – пише Яґланд.

Порошенко дав зрозуміти, що хоче, щоб усі українські школярі вільно володіли державною мовою, але він також запевнив, що в країні буде й надалі вільний розвиток мов національних меншин, читаємо в статті.

«Як генеральний секретар, я вітаю той факт, що президент зараз подав закон до Ради Європи. Це є нагодою працювати разом для його відповідності законним правам європейських громадян, включно з правом навчатися їхньою першою мовою», – пише генеральний секретар Ради Європи.

У статті мовиться, що нині близько 400 тисяч українських школярів навчаються мовами національних меншин, включно з угорською, польською, румунською та російською мовами, і «не дивина відтак, що уряди в цілій Європі стурбовані положеннями нового закону».

Наступного тижня президент Порошенко має виступати на сесії ПАРЄ у Стасбурзі і, як сподівається Яґланд, зачепить у своїй промові тему нового закону.

Як пише генеральний секретар Ради Європи, уряди континенту повинні демонструвати політичну волю для того, щоб виконувати взяті на себе зобов’язання. Відкриті питання щодо використання прав мов національних меншин та їхніх прав у європейських країнах – чи мова про балканські чи балтійські країни, чи про Молдову, Румунію, Україну або інших, – це має вирішуватись швидко і у відповідності з міжнародними юридично обов’язковими нормами країн, про які йде мова.

«Меншини в Європі повинні, звичайно, вільно говорити офіційною мовою їхньої країни. Це є ключовим для їхньої повноцінної участі в суспільстві, і держава повинна надати всі можливості для того, щоб мову можна було вивчити», – пише Яґланд.

«Водночас держава має надати право та можливість використання їхніх рідних мов як в культурному плані, так і в офіційному спілкуванні. Це у свою чергу, дозволяє культурам національних меншин квітнути, щоб ці меншини поважалися», – додає Яґланд.

  • 16x9 Image

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині - редактор Радіо Свобода в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG