Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 22:48

Російського блогера хочуть покарати за пост з ілюстрацією з «Незнайка на Місяці»


Співробітник одного з відділків поліції Краснодара підтвердив Радіо Свобода, що викликав для бесіди місцевого блогера Михайла Малахова, який опублікував у соціальній мережі «ВКонтакте» ілюстрацію і фрагмент з дитячої книжки «Незнайко на Місяці». Цей пост і ще одну публікацію Малахова під назвою «Росія, ти здуріла!» у поліції хочуть перевірити на екстремізм. Малахов вже знайшов адвоката і готовий з’явитися в поліцію для пояснень.

Михайлу Малахову 33 роки. У березні 2017 року його паблік «Радикальні мрійники», який він відкрив в червні 2016 року в соціальній мережі «ВКонтакте», опублікував фрагмент з дитячої книжки «Незнайко на Місяці» Миколи Носова. Текст супроводжувався однією з ілюстрацій Генріха Валька, зроблених карикатуристом журналу «Крокодил» спеціально для книжки і добре знайомих багатьом дітям, які народилися в Радянському Союзі. На картинці зображено поліцейських Місячного міста на тлі машини, яку зараз би назвали автозаком, і наведено фрагмент з сатиричної казки про жахи капіталістичного ладу.

Малахов вже і забув про цей пост, але 6 жовтня у нього задзвонив телефон. З розмови зі співрозмовником, який не назвав себе, він дізнався, що його хочуть допитати у зв’язку з публікацією ілюстрації і тексту з «Незнайка», бо картинка може «розпалювати ненависть до соціальної групи «співробітники поліції». Людину на іншому кінці дроту зацікавив ще один пост у пабліку Малахова, в якому президент Сирії Башар аль-Асад називається «диктатором».

Спочатку ЗМІ повідомили, що Малахова, з його власних слів, викликали до прокуратури. У вівторок у прокуратурі Краснодарського краю це спростували. За словами представників відомства, ніхто з них з блогером не зв’язувався і ніяких претензій до нього не має.

У розмові з Радіо Свобода Михайло Малахов говорить, що його викликали за адресою «вулиця Дзержинського, 8», де раніше дійсно розташовувався один з окружних відділків прокуратури Краснодара. Радіо Свобода додзвонилося за телефонним номером, з якого надійшов дзвінок Малахову, і з’ясувало, що ним користується співробітник краснодарської поліції на ім’я Олександр (своє прізвище він називати відмовився).

Олександр підтвердив, що телефонував Малахову, але запрошував його для «бесіди» за іншою адресою: Дзержинського, 1. Там розташоване ГУВС Краснодарського краю.

Від інших коментарів поліцейський відмовився, повідомивши лише, що на адресу поліції надійшов сигнал «з іншого регіону Росії» з проханням перевірити матеріали у пабліку Малахова «Радикальні мрійники» на екстремізм. За словами поліцейського, він, як і раніше, «чекає блогера для розмови».

У понеділок вдень Михайло Малахов повідомив Радіо Свобода, що вже знайшов адвоката і збирається найближчим часом добровільно з’явитися у поліцію.

Незадовго до цього в інтерв’ю Радіо Свобода Михайло Малахов розповів про своє «прокремлівське» минуле, а також зробив свій прогноз, чи може те, що відбувається в Росії, закінчитися так само, як пригоди Незнайка на Місяці – революцією і усуненням правлячого режиму:

– Що це за паблік – «Радикальні мрійники»? Його ведете тільки ви? Скільки там підписників? Чому він присвячений?

– Я б сказав, що це просвітницький паблік, там близько половини постів навіть не політичні. А скільки людей… Було 300 до всього цього, а зараз я дивлюся – вже тисяча з чимось.

– Чи нагадує те, що відбувається в сучасній Росії світ, описаний в «Незнайку на Місяці»? Це була сатира на капіталістичне західне суспільство, зараз ви публікуєте таку картинку – і вона одразу викликає нервову реакцію сучасних російських правоохоронних органів. Як ви думаєте, чому?

– Саме так! Виходить, що ця книжка, ця ілюстрація не мені нагадує нинішні російські реалії, а насамперед їм самим! Напевно, вони частково мають рацію.

– Там все закінчується революцією, яка призводить до усунення правлячого режиму за допомогою нових технологій, завезених друзями Незнайка з Землі. Вам не здається, що для сучасної Росії це досить провокаційна кінцівка?

– Думаю, що ні. Провокаційна кінцівка в дитячій книжці, написаній майже століття тому, 70 років тому? Ні, я не думаю, що це провокаційний момент.

– Ви не боїтеся, що в Росії справа теж може закінчитися революцією?

– Та ні, не боюся. Можливо, але вони ж самі до цього йдуть, вони самі людей підштовхують до активніших дій. Ще кілька років тому, коли гуркотіла Україна, всі дивилися на Майдан, і всім сама ідея революції була неприємна, всі злякалися: «Подивіться, як у них…» Зараз час минає, і на одному і тому ж спекулювати вже не вдається. А ніяких позитивних зрушень теж немає. І чим далі, чим більше закручуються гайки, тим більш ймовірний цей варіант.

– Повертаючись на кілька років назад. Ви в одному з інтерв’ю сказали, що раніше були «по той бік», зокрема, писали статті для «антимайдану», вели паблік «ЛНР» і «ДНР», писали для «Раша тудей», для «Лайф ньюс». Тобто, коли Майдан починався, коли він переміг, коли почалася війна в Україні, ви підтримували російську владу?

– Так. Я не кричав «бий українців – рятуй Новоросію». Ні, я все-таки був більш поміркованим, але, безумовно, я був на боці «антимайдану», «Кримнаш» і всього такого.

– В який момент змінився ваш світогляд?

– Це відбувалося поступово. У принципі, почалося все з того, що у нас утворилася команда, ми займалися різними дослідженнями. Ми займалися вивченням протестної діяльності у мережі і її масштабів. Для того, щоб це вивчати, потрібно самому зануритися в протестне середовище. Звісно, для цього ти повинен підписатися на купу опозиційних груп. І ось, поступово-поступово, мій інформаційний простір практично повністю змінився. Спочатку було прямо тотальне відторгнення. Далі деякі речі я став помічати, що й справді воно так, і я почав замислюватися про ці всі «шкідливі» речі, такі, як свобода слова, ну, знаєте. І поступово я зрозумів, що я не на тому боці.

– Як вийшли на Вас представники «Лайф ньюс» і «Раша тудей», якісь адміністратори пабліків за «Новоросію»? Ви працювали за гроші, правильно я розумію?

– Так. Приблизно у 2012 році я лазив у «ВКонтакте» і побачив одну групу, де набирали модераторів писати на політичні теми. Я запропонував свої послуги. На той момент це все було безкоштовно, звісно. Почав публікуватися у групі. Поступово на базі цієї групи сформувалася певна команда, нас було десь 11. У одного з цих людей, головного редактора, були хороші контакти з блогером на прізвисько Colonel Cassad. Він творець, напевно, групи з 15, можливо, 20 абсолютно однотипних сайтів – «Новоросія», «ДНР» і так далі. Вони були під керівництвом цього самого Кассада. І нам запропонували вести ці групи.

– Ця робота оплачувалася?

– Так, ця робота оплачувалася – 10 тисяч за те, що ти ведеш групу. Ведення групи полягало ось у чому: є кілька сайтів, з того ж кластера, і протягом дня потрібно було просто закидати новини в ці групи за допомогою таймера, кожні півгодини, кожні 40 хвилин.

– Тобто всі пости в цій групі теж писали ви?

– Ні, в цих групах, які за гроші, там я особисто вже взагалі нічого не писав. Я тільки робив копіювання текстів і картинок з сайтів. Потім в певний момент вони зробили це вже автоматизованим, і все – наші послуги більше не потрібні були.

– Як Ви співпрацювали з «Раша тудей» і з «Лайф ньюс»?

– Я не те щоб з ними співпрацював, просто періодично у мене брали, як би це сказати… експертну думку. Тобто я там виступав як якийсь експерт-політолог.

– Ви не боїтеся, що вас посадять за 282-ю статтею (Кримінального кодексу Росії – збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності – ред.)?

– Я, в принципі, розумію, що це можливо, насправді. Це абсурдно, але можливо. Адже система заточена саме під те, щоб покарати. У нас виправдувальних вироків скільки? Менше від одного відсотка, по-моєму. Якщо справа заведена, то, найімовірніше, ти сядеш. Або, можливо, умовно. Я розумію, так, що це цілком можливо. Боюся? Не знаю, ні, наразі я не боюся, принаймні, такого почуття не маю.

***

Якщо ілюстрації і текст «Незнайка на Місяці» визнають екстремістськими, це буде не першим випадком цензурування в Росії класичних дитячих творів на догоду політичній ситуації. У квітні 2014 року в московському театрі «Співдружність акторів Таганки» вирізали фінал з музичної казки за книжкою Джанні Родарі «Пригоди Цибуліно» – замість революції принц Лимон скасовував свої несправедливі укази і залишався правити королівством фруктів і овочів.

Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG