Китай не пристане на бік України у протистоянні з Росією. Це констатували сьогодні в ефірі Радіо Свобода експерти у зв’язку з проведенням у Пекіні 19 з'їзду Компартії Китаю. Зовнішньополітична традиція Китаю сформована століттями і така велика держава йде на союзи або конфронтації лише, коли у цьому є для неї практична необхідність. Тому член Ради безпеки ООН КНР не стане йти на конфлікт із очолюваною Володимиром Путіним державою, тим більше маючи з нею величезну ділянку спільного кордону. Водночас, наголошують фахівці, Україна недопрацьовує в налагодженні співпраці з Китаєм – однією з двох найпотужніших економічно держав світу (разом зі США).
Експерт Інституту сходознавства Віктор Кіктенко зазначає, що, хоча прямої участі Китаю у врегулюванні конфлікту на Донбасі чекати не слід, зміцнення позицій КНР на міжнародній арені може вплинути і на Україну.
«Якихось радикальних змін щодо України ми, скоріш за все, не побачимо, тому що Китай і так вже достатньо казав про те, що вони бачать в Україні важливого партнера і країну, яка могла б зіграти більш важливу роль у останніх ініціативах Китаю. Наприклад, це йдеться про геоекономічний проект «Один пояс, один шлях», до якого Україна не долучилася до сьогодні», – припускає він.
Експерт-міжнародник Андрій Бузаров, узявши участь у Ранковій Свободі скайпом із Пекіна, підкреслив: втручання Китаю у російсько-український конфлікт можливе лише в контексті введення міжнародної миротворчої місії на Донбасі (у цьому питанні Китай може перестати бути нейтральним у Радбезі ООН – ред.)
«Якщо це (введення контингенту – ред.) станеться, буде потрібна допомога Китаю. Думаю, що вже проводились консультації з боку МЗС України з їхніми колегами з Китаю», – каже він.
Загалом же політика невтручання Китаю є продовженням традиції, що триває вже дві з половиною тисячі років і передбачає багатовекторність зовнішніх відносин, нагадує експерт.
«Китай завжди буде займатися виключно своєю політикою, і ставити перед ним питання: «дружіть із нами, не дружіть із Росією» чи навпаки – немає сенсу. Китай все одно розвиватиме стосунки із тими, із ким вважає за потрібне», – стверджує він і додає, що про таку тенденцію говорив і лідер Китаю Сі Цзіньпін.
«Китайські туристи є найбагатшими у світі»
Із Бузаровим згоден і виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко. Стратегія Китаю, нагадує він – підтримувати добросусідські стосунки з усіма державами-сусідами, в тому числі Росією.
«Ми, безперечно, хотіли б побачити Китай на своєму боці, але так не діє», – визнав він в ефірі «Ранкової Свободи».
Водночас цей експерт звертає увагу на те, що економічна співпраця з Пекіном могла б відкрити для України нові можливості.
«Україна недопрацьовує з Китаєм, не обирає своїх можливостей. Весь наш експорт до Китаю займає 0,18% від імпорту всього Китаю. Тобто наші можливості нарощування економічних стосунків із Китаєм безмежні», – переконаний він.
Однією з таких можливостей, впевнений він, міг би стати безвізовий режим, якого між Китаєм та Україною наразі немає. При цьому, за даними Осипенко, китайські туристи є найбагатшими в світі.
«Китайський турист найбагатший у світі фактично. За одну поїздку китайський турист витрачає в середньому 4800 доларів. Щорічно китайський турист вивозить як інвестиції за кордон 200 мільярдів доларів», – наводить цифри експерт. Він розвіює стереотип, що відкриття кордонів спровокує міграційний потік з Китаю: враховуючи, що середня заробітна плата китайця складає близько 750 доларів, мешканці Піднебесної в такій міграції не зацікавлені, впевнений Осипенко.
Також, за словами директора Китайської торгової асоціації, Китай зацікавлений в запровадженні Зони вільної торгівлі з Україною, проте Київ ще не відреагував на таку ініціативу. Причина цього, за припущенням Осипенка, в тому, що Україна досі «дивиться на Китай через Європу».
«Європа пішла в Китай – ми бачимо і розвиток двосторонніх програм, і розвиток двосторонніх і багатосторонніх стосунків. А Україна все дивиться на Європу і не може зрозуміти, що великий ринок збуту для підприємств, які втратили великі ринки в Росії, є в Китаї, і Китай простягав руку», – нагадує він.
За даними експерта, ВВП Китаю наразі складає 15% від світового показника, а китайська економіка забезпечує 11% світової торгівлі.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
