Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 04:51

Київ – Боротьба України за власну історію точиться упродовж століть, а нині вивчення правдивої історії української держави має величезне значення у контексті гібридної війни Росії проти України. Новітній підхід до викладання історії передбачає освітня реформа, яка пропонує інтегрувати курс з історії України у світовий контекст і поставити її у центр шкільного курсу. Міністр освіти Лілія Гриневич називає такий підхід «шляхом до національної ідентичності»; фахівці ж, підтримуючи таку інтеграцію, звертають увагу на низку проблем, таких як брак сучасних підходів до викладання історії, переобтяженість підручників з історії фактажем і відсутність його розуміння. Тож чи вдасться українцям відстояти та популяризувати свою історію?

Концепція «Нова українська школа», яка лягла в основу реформи середньої освіти, передбачає об’єднати низку дисциплін: так, курс історії України школярі вивчатимуть як складову світової історії. Це тим більш важливо, що Росія фактично «привласнила» українську історію, вважає міністр освіти Лілія Гриневич. Про це вона розповідала в ефірі телеканалу Espreso TV.

Ми мусимо оновлювати, осучаснювати наш зміст освіти, зокрема історію України
Лілія Гриневич

«Ми мусимо оновлювати, осучаснювати наш зміст освіти, зокрема історію України. Тому що упродовж багатьох років вихолощувався цей зміст, сусідня держава присвоювала собі частину української історії. Тож по цьому предмету повинні оновлюватись наші освітні стандарти», – роз’яснює Гриневич.

Лілія Гриневич
Лілія Гриневич

Для цього, за словами міністра, потрібні нові підручники та супутні посібники, а також кваліфіковані вчителі, здатні цікаво розповідати школярам про історію України.

Щоправда, як зазначають фахівці, у деяких з нових підручників історії можна побачити помилки і неправдиву інформацію про ті чи інші історичні події. Один з авторів шкільного підручника з історії України Олександр Палій у розмові з Радіо Свобода назвав ситуацію з якістю підручників з історії критичною, додавши, що використання таких книг не лише спотворює історію країни, а й викликає у підлітків відразу до вивчення історії.

Олександр Палій
Олександр Палій

Обов’язково треба зібрати кращих людей-представників української історичної науки, звести їх докупи, додати дитячих психологів і написати хороший, якісний підручник
Олександр Палій

«Це повна профанація у ХХІ столітті, коли будь-яку інформацію можна легко знайти за один клік в інтернеті. Ключове завдання історичної освіти має полягати у пошуках відповіді на запитання «чому» та «як». А от на ці питання дуже зрідка дають відповіді наші підручники. Тож тут обов’язково треба зібрати кращих людей-представників української історичної науки, звести їх докупи, додати дитячих психологів і написати хороший, якісний підручник», – каже Палій у розмові з Радіо Свобода.

А історик, професор Полтавського педагогічного державного університету Юрій Волошин в інтерв’ю Радіо Свобода розповідає про проблеми, пов’язані з підготовкою вчителів історії та освітянських кадрів для середніх шкіл і вишів, котрі можуть на належному рівні, цікаво і зрозуміло викладати таку складну дисципліну, як історія України.

«Ми не створили системи підготовки істориків. Направду, в Україні багато добрих істориків, але тих, хто би розповідав, не впевнений (чи їх багато – ред.). Якщо чесно, я не знаю, що з цією ситуацією робити, але це велика проблема на сьогодні», – зазначив Волошин.

Ноу-хау від українських науковців та митців

Свої пропозиції, як викладати історію України сучасно й цікаво та як популяризувати українську історію, оприлюднили учасники першого у країні фестивалю «Історія.UA. Історія без брому та нафталіну», який відбувся у Києві. Серед його засновників – науковці з Українського інституту національної пам’яті та митці: музиканти, письменники, видавці.

Директор інституту Володимир В’ятрович запропонував використовувати як навчальний посібник настільну гру для школярів «Сто років Української революції 1917-1921 років». За словами науковця, ця гра дозволить молодим українцям по-новому подивитись на трагічні сторінки історії держави – адже це вкрай важливо саме тепер, коли Україна знову стала об’єктом агресії з боку Росії.

Володимир В’ятрович
Володимир В’ятрович

Ми вважали за потрібне зробити так, щоб важку історію було цікаво вчити, показати ті її моменти, які захоплюють
Володимир В’ятрович

«Ми вважали за потрібне зробити так, щоб важку історію було цікаво вчити, показати ті її моменти, які захоплюють. Юні хлопці й дівчата, які візьмуться за цю гру, які почнуть її використовувати, відкриють для себе багато нового в історії України. До цієї гри доданий спеціальний невеличкий підручник, у ньому прописано історію цих нелегких днів для української історії. Це наша гібридна відповідь на гібридну війну в історичній сфері, яку нам намагаються нав’язати», – наголосив В’ятрович у коментарі для Радіо Свобода.

Вчителі можуть використовувати також твори науково-популярної і художньої літератури на історичну тематику, щоб курс з історії був цікавим для школярів, каже В’ятрович. На його думку, не варто забувати і про українську музику, адже чимало музикантів і музичних груп у своїх творах оспівують героїку української історії.

Сучасне мистецтво України – включно з музикою – перебуває на передовій боротьби проти російського, колоніального прочитання історії української держави. Так вважає засновник і лідер рок-групи «Гайдамаки» Олександр Ярмола.

«Те, що ми з вами зараз переживаємо – це чергова спроба українців стати незалежним народом, збудувати незалежну державу. Упродовж століть Україна залишалась колонією й нашу історію нам диктували колонізатори. У такому ключі важливі історичні події, які в Україні відбувались – їх або замовчували, або «забували» взагалі. Ми зараз мусимо нашу історію подати у правильному ключі у школі, у художній літературі, музиці та кіно. Тобто, маємо створити правдивий пласт української історії, яку вже неможливо буде замовчати», – наголошує Ярмола.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG