Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 19:27

Українські ТЕС переходять на місцеві сорти вугілля


Київ – Дніпро – Павлоград – Придніпровську ТЕС переводять з антрациту на газове вугілля, яке видобувають поруч, у Дніпропетровській області. Перший енергоблок на газовому вугіллі запустили в роботу упродовж п’ятниці, другий – хочуть запустити у грудні. Тим часом на шахтах Дніпропетровщини намагаються якнайшвидше наростити видобуток цієї марки вугілля. Для цього місцеві гірники навіть подолали тектонічний розлам, щоб пробитися до нових покладів «чорного золота». Такі зміни зменшують залежність України від імпорту дефіцитного антрациту і забезпечують більш надійне тепло- та енергопостачання міста Дніпро взимку, стверджують власники ТЕС, виконавці реконструкції та експерти. Утім, останні прогнозують, що такі інвестиції в енергетиці та вугільній галузі, так чи інакше, потягнуть за собою подорожчання електроенергії.

Вугільне сховище Придніпровської ТЕС розділили на дві частини. По один бік темніє запас антрациту, який від початку фактичної війни на Донбасі імпортують, зокрема – з Південноафриканської республіки, зі США та з Росії. По інший бік – вугілля газової групи, яке дещо відрізняється за кольором. Спеціальна техніка щільно утрамбовує його: газове вугілля повинне мати мінімальний контакт з киснем, щоб не відбулося самозаймання.

Донедавна на ТЕС працював тільки один енергоблок – через дефіцит антрациту. Але 27 жовтня сьомий блок Придніпровської ТЕС, потужністю 150 мегават, запрацював на вугіллі газових марок: його переобладнали на нове паливо за теплу пору року. У грудні завершать переведення на газову групу вугілля ще один енергоблок, і ще два планують переобладнати за 2018 рік, анонсує власник Придніпровської ТЕС – компанія «ДТЕК Енерго».

Газове вугілля краще горить, ніж антрацит, виділяє газ під час горіння, який так само згорає. Через це таке вугілля є легкозаймистим, тож енергетикам довелося запровадити надзвичайні протипожежні заходи на реконструйованому енергоблоці, пояснює генеральний підрядник з переведення Придніпровської ТЕС на газове вугілля, віце-президент компанії «Котлотурбопром» Олександр Греховодов.

За його словами, частину систем подачі вугілля переобладнали для нового сорту, просушування палива роблять не гарячим повітрям, а димовими газами енергоблоку, в яких кисню майже немає: це і економія, і мінімізація ризику пожежі. Енергоблок вдалося реконструювати у надзвичайно стислі терміни, розповів журналістам Олександр Греховодов.

«Буде більше ніж 16% кисню під час просушування – отримаємо займання. Підвищиться температура під час зберігання – те саме. З цим вугіллям треба поводитися «на ви». Перевести один енергоблок на інше паливо можна за 8 місяців. Ми впоралися удвічі швидше (хоча це здавалося нереалістичним) завдяки максимальній координації роботи. Відбулася ця ситуація з блокадою, але питання не в ній, ми до цього готувалися. Адже могли і з того боку (підтримувані Росією бойовики – ред.) не поставити вугілля. Причому, як правило, це могли зробити в найбільш непідходящий момент. Тому ми перевели на газове вугілля два енергоблоки державної Зміївської ТЕС, наступного року продовжимо з її наступними блоками, нині погоджуємо з компанією ДТЕК подальше переведення Придніпровської ТЕС, вони дивляться щодо Криворізької станції та інших. У принципі, всі українські ТЕС, якщо не буде якихось супер-подій, працюватимуть передовсім на газовій групі вугілля», – стверджує промисловець.

Біля модернізованого і щойно запущеного енергоблоку зібралися і замовники, і виконавці робіт. Агрегат пашіє теплом і гуде, набираючи потужність.

«Вже 75 мегават, половина потужності, – кажуть оператори, що стоять біля комп’ютера на щиті управління. – Поступово доведемо до 150 мегават. Це вугілля горить інакше, і це трохи незвично».

Баланс споживання палива на українських ТЕС змінюється: дедалі більше газового вугілля, це Західний Донбас та підконтрольна частина центрального Донбасу. Дедалі менше – антрациту, він весь – імпортний. Цю тенденцію мають і державні, і приватні ТЕС, визнає генеральний директор компанії «ДТЕК Енерго» Дмитро Сахарук.

«Цього року ми плануємо видобути близько 23 мільйонів тонн вугілля, тобто на два мільйони тонн більше, ніж торік. У видобуток цього обсягу ми вклали близько шести мільярдів гривень. Плани на наступний рік – 24,5 мільйони тонн. Для цього плануємо закласти 37 нових лав – тобто це до 12 мільярдів гривень інвестицій. Якщо говорити про генерацію, то ми реконструювали блоки на Криворізькій та Бурштинській ТЕС (без заміни типу вугілля – ред.), переводимо два блоки Придніпровської ТЕС (на газове вугілля) – це коштувало 300 мільйонів гривень», – наголошує енергетик.

Дмитро Сахарук уточнює, що плани з подальшої заміни антрациту на газове вугілля великою мірою залежать від того, чи надаватиме держава ту чи іншу підтримку цим ініціативам. Наразі «ДТЕК Енерго», за його словами, робить це «винятково за власні кошти».

Модернізація ТЕС: як це вплине на тарифи?

Позитивно оцінює ініціативу з переведення електростанцій ДТЕК на місцеве вугілля експерт з питань енергетики Сергій Дяченко. Але, за його словами, у підсумку за такі проекти платить не енергокомпанія з «власних коштів», а споживач електроенергії.

Нинішня залежність України від імпорту енергоносіїв на 40% – це недобре, з цим треба щось робити. Поки газове вугілля Україна трохи докуповує у США, але цей дефіцит нескладно згодом покрити
Сергій Дяченко

«Це дуже важливо, бо ідеться про вугілля власного видобутку. Нинішня залежність України від імпорту енергоносіїв на 40% – це недобре, з цим треба щось робити. Це справа правильна, добра, шкода тільки, що цим не переймалися з початку війни, у 2014 році. Поки газове вугілля Україна трохи докуповує у США, але цей дефіцит нескладно згодом покрити. Антрацит – більш дефіцитний. Водночас це ніякі не інвестиції «за власний рахунок», це – наші з вами кошти, а саме – тариф за електроенергію. І, найімовірніше, тариф на теплову генерацію дещо зростатиме, щоб покрити ці витрати. Адже енергетичне керівництво держави серйозно налаштоване на перехід на власні енергоресурси, тому, припускаю, до енергетиків дослухаються».

Тим часом два з п’яти енергоблоків Зміївської ТЕС на Харківщині, що належить державній компанії «Центренерго», перевели з антрацитового на газове вугілля. Іншу електростанцію цієї компанії, Трипільську, що біля Києва, вже розпочали переводити на українське паливо: наразі йдеться про один блок, повідомляє «Центренерго». Третя державна ТЕС, Вуглегірська, від початку працює на вугіллі газової групи.

Українська енергетика споживає в середньому 24 мільйони тонн вугілля на рік, і донедавна 9 мільйонів від цієї кількості становив антрацит. Нині ж його частка стрімко зменшується – через товарну блокаду зони бойових дій на Донбасі.

Шахтарі пробилися до нових покладів через тектонічний розлам

Як працюють українські шахтарі на підконтрольній частині Донбасу? Чи готові вони задовольнити попит на газову марку вугілля, що зростає, разом з переведенням ТЕС на цей вид палива?

Щоб відповісти на ці запитання, Радіо Свобода вирушило на Західний Донбас – це частина Дніпропетровської області, де нині видобувають найбільшу частку газового вугілля в Україні.

Компанія «Павлоградвугілля» (входить до складу ДТЕК – ред.) нарощує видобуток, враховуючи зростання потреб енергетики, звітує директор шахтоуправління «Тернівське», куди входить, зокрема, і шахта «Самарська», Василь Снігур. Він зустрічає журналістів на вході до території шахти.

«Ми розуміємо, що наше вугілля марки «Г» зараз вкрай потрібне державі», – починає розмову керівник шахтоуправління. За його словами, цього року видобуток вдалося наростити:

Ми наростили видобуток, ідеться 14,7 мільйона тонн за 9 місяців, за рік плануємо вийти на 20 мільйонів – це дуже серйозний результат, рекордний за всю історію «Павлоградвугілля»
Василь Снігур

«Ми, «Павлоградвугілля» в цілому, наростили видобуток, ідеться 14,7 мільйона тонн за 9 місяців, за рік плануємо вийти на 20 мільйонів – це дуже серйозний результат, рекордний за всю історію «Павлоградвугілля».

Радіо Свобода готується до спуску до шахти. Залишаємо на поверхні усі речі, аж до одягу та мобільних телефонів: є жорсткі норми щодо одягу та техніки, яка є безпечною під землею. Тому замість нашої відеокамери нам видають сертифіковану для роботи під землею, щоб мінімізувати ризик замикання та вибуху газу.

Василь Снігур тим часом розповідає про те, що виробітки шахти протягаються у сумі на 100 кілометрів, однак частина покладів наразі була недоступною. Західний Донбас перетинає так званий «Богданівський скид» – тектонічний розлам довжиною понад 50 кілометрів. Він розділяє пласти вугілля, зсунувши їх до 300 метрів по вертикалі. Під землею – розлам виглядає як десятки метрів крихкої породи, перемішаної з вугіллям та подекуди просоченою водою і газом.

Гірникам вдалося прокласти штрек та підземну залізницю на той бік «Богданівського скиду» – після багатьох місяців геологорозвідки та складних кріпильних робіт. Деякі рішення застосовували вперше: укріплювали не лише тунель, а й породу навколо нього, заливаючи її полімерними клейкими сумішами, а простір за кріпленням – бетоном. Раніше пройти тектонічні розлами намагалися гірники у Німеччині, але деякі технологічні рішення на Західному Донбасі застосовували вперше.

Підземний електровоз повільно суне вузькоколійкою, тягнучи за собою вагончики для шахтарів. За півгодини він спиняється. Далі – кількасот метрів пішки. У кінці тунелю – гірничий комбайн: він працює майже безперервно, оператори обслуговують його в кілька змін. Він зрушує породу в кінці тунелю, а стрічка навантажувача заповнює нею вагонетки. Новий простір штрека одразу закріплюють. Богданівський розлам – позаду, попереду – пласти вугілля, до яких рухатися ще понад кілометр.

Однак розвідка показала, що вони дадуть змогу збільшити видобуток газового вугілля, продовживши життя шахти ще на 10-15 років.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG