Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 07:55

Експерти про Жовтневий переворот 1917 року: це не була революція


Санкт-Петербург, жовтень 1917 року

Пройшло ціле століття з дня Жовтневого перевороту, однак для деяких 7 листопада досі лишається днем «Великого Жовтня» та визначною подією. Як конструювався і просувався цей міф? Чому події 1917 року в Росії – не революція? Чому цей міф досі живий? І чи можна порівнювати українську революцію 2014 року з подіями Жовтня? Ці питання в ефірі Радіо Донбас.Реалії обговорили публіцист, політолог, історик Сергій Грабовський, історик, голова Луганського обласного ВУТ «Просвіта» Володимир Семистяга та російський історик, телеведучий Микола Сванідзе.

– Сергію, коли говорять про Жовтневий переворот зараз, часто продовжують використовувати міфологеми «велика жовтнева соціалістична революція», «великий жовтень», «червоний жовтень». Коли народився цей міф? Чому те, що ми зараз називаємо переворотом, стало «Великим жовтнем»?

До першої річниці Сталін писав статтю саме про річницю перевороту
Сергій Грабовський

Сергій Грабовський: І не просто великим. Переворот називався переворотом у більшовиків. До першої річниці Сталін писав статтю саме про річницю перевороту.

На початку 1920-х це стало зватися революцією, а потім уже й «великою». Остаточно закріпилось у 1927 році до десятиліття захоплення влади більшовиками.

– А чому спочатку це називали переворотом, а потім революцією?

Сергій Грабовський: Тому що це й був переворот. Лідери більшовиків це чудово розуміли. Вони навіть читали Маркса. Спершу вони вважали, що це переворот у межах революції, яка почалась з весни 1917 року.

Політичні свободи, багатопартійність, свобода слова і свобода преси – все це більшовицька програма, гасла 1917 року
Сергій Грабовський

Зрештою більшовики дистанціювалися від революційних подій весни 1917 року, в яких вони практично не брали участі. Уже розмежувавшись зі своєю власною програмою, з якою вони виступали у жовтні 1917 року. Політичні свободи, багатопартійність, свобода слова і свобода преси – все це більшовицька програма, гасла 1917 року.

От вони крок за кроком відмежовувались і врешті-решт ці події перетворилися на революцію, ще й велику, ще й соціалістичну. А соціалістична революція – це коли скидають соціалістів. Ось така логіка.

– А чи вірили самі громадяни на початку СРСР, що ці події жовтня 1917 року такі визначні, великі?

Володимир Семистяга: Я хотів уточнити. Самі натхненники «революції» Ленін і Троцький теж вважали, що це переворот. Інакше не могло бути.

Володимир Семистяга
Володимир Семистяга

У Росії не всі сприйняли цей переворот, тим паче як революцію. Чинили великий спротив
Володимир Семистяга

У Росії не всі сприйняли цей переворот, тим паче як революцію. Чинили великий спротив. Говорити, що народ сидів і думав, як підтримати Леніна і його надзвичайно маленьку політичну силу…

Сергій Грабовський: Вона восени вже була великою.

Володимир Семистяга: На той час ще ні. Навіть на 7 листопада 1917 року в Україні нараховувалося приблизно 5 тисяч більшовиків.

Сергій Грабовський: Вибори до установчих зборів яскраво це засвідчили. По всій Російській республіці більшовики та їхні союзники взяли лише чверть голосів. Це серйозна підтримка, але це меншість. А по українських губерніях загалом 10%.

– У чому різниця між переворотом та революцією?

Сергій Грабовський: Я взагалі вважаю, що цей більшовицький переворот мав контрреволюційний характер. Революція – це засадничі зміни усієї політичної, соціальної, економічної будови.

Що зробила революція 1917 року до більшовицького перевороту? Була проголошена республіка, багатопартійність. Пішла уже федералізація Росії. Землю селянам передати не встигли, але це була програмна мета.

На початку 1918 року більшовики, розігнавши Всеросійські установчі збори, декого з депутатів одразу розстріляли. Знищили політичні свободи, багатопартійність. Розстріляли робітничі демонстрації у Петрограді й Москві на підтримку цього зібрання.

І далі покотилося. До літа 1918 року залишилися фактично більшовики, їхні союзники есери та анархісти. На початку 1920-х уже була монопартійність.

Сергій Грабовський
Сергій Грабовський

Чутки про тріумфальний хід радянської влади – перебільшення
Сергій Грабовський

Переворот, тому що це була зміна політичної влади у Петрограді, потім Москві. А чутки про тріумфальний хід радянської влади – перебільшення. Просто був тотальний розвал, хтось на місцях хапав цю владу і називав її радянською.

За більшовицькою концепцією рушійними силами цієї революції виступав пролетаріат і селянство. Це не відповідає дійсності. Вони воювали й виступали проти більшовиків
Володимир Семистяга

Володимир Семистяга: Хочу наголосити, що за більшовицькою концепцією рушійними силами цієї революції виступав пролетаріат і селянство. Це не відповідає дійсності. Вони воювали й виступали проти більшовиків.

А щодо іншого, у тому числі й в Україні, центральна влада, більшовицька, намагалася спиратися або на зросійщені центри, або дійсно російські центри. У першу чергу знайшли підтримку у промислових центрах: Миколаїв, Донбас.

– Тобто, ви ставите тотожність між росіянами та більшовиками? Росіяни співчували більшовикам?

Володимир Семистяга: Більшовики – це російські націоналісти.

Сергій Грабовський: Більшовизм – це російський феномен.

Володимир Семистяга: Одне з основних завдань, яке ставили перед собою більшовики, – повернути імперію у тих кордонах, які були раніше за імператора. Ця лінія тягнеться до сьогодення. І сьогодні є сили, які намагаються повернути саму Росію, хоча це неможливо, у кордони імперії, яка існувала на початку 20-го століття.

– Але все ж таки, ідеологія більшовиків – рівність усіх народів, немає національних ознак, є братерство пролетарів. Звідки цей російський націоналізм?

Сергій Грабовський: Одна справа – гасла, інша справа – реальність. На території України більшовиками була створена так звана Донецько-Криворізька республіка у 1918 році. Серед майже 20 членів уряду цієї республіки спершу був один українець, потім і він вийшов на знак протесту проти русифікаторської політики.

Слухач, Донецька область: На мою думку, так звана «Жовтнева революція» – це звичайний бандитський переворот, звичайна хунта. Там брав участь не лише народ, але й військові формування того часу. Вони просто військовим шляхом скинули ту владу. На відміну від української революції 2014 року, де частина армії не брала участі у революції на Майдані.

Сергій Грабовський: Вибори до Всеросійських установчих зборів показують, що і більшість росіян не підтримували на той момент більшовиків. Але це їм не допомогло.

Потрібно уточнити. Більшовики не скидали царя, це зробила Лютнева революція.

Слухачка, Лисичанськ: «Велика жовтнева революція» подарувала нам свободу, рівність, захист прав, безкоштовну освіту, медицину, санаторії, піонерські табори.

Сергій Грабовський: Усі досягнення, які перерахувала слухачка, у 1933 році Адольф Гітлер дав німецькому народу, точніше «істинним арійцям». Тільки цим не вимірюється прогресивність.

Володимир Семистяга: Напередодні Першої світової війни царська Росія відставала в економічному розвитку від передових країн Європи та США десь від 13 до 21 разів. За часи радянської влади цей розрив збільшився відносно до деяких країн у сотні.

– А електрифікація Радянського Союзу? А «лікнеп», після якого більшість населення стала писемною?

Володимир Семистяга: Це модернізація, так. Це було б і без більшовиків.

– Події 22 лютого 2014 року зараз також називають перемогою революції. Чому у 1917 році був переворот, а у 2014 році – революція?

Події на Майдані 2014 року – це не окрема революція, а складова сучасної української революції, яка досі залишається недовершеною
Сергій Грабовський

Сергій Грабовський: Як на мене, події на Майдані 2014 року – це не окрема революція, а складова сучасної української революції, яка досі залишається недовершеною. Вона почалася на початку 21-го століття – антиолігархічна, антиімперіалістична, демократична революція. Уже було два яскравих епізоди та будемо сподіватися, що буде нарешті завершальний.

– Миколо, під час своїх останніх ефірів на російській службі Радіо Свобода ви сказали, що події жовтня 1917 року не можна вважати революцією, тому що «ознака революції – це поштовх суспільного розвитку». Чи можуть події трирічної давнини в Україні вважатися революцією?

Микола Сванідзе: Я вважаю, що революція – це діалектичний стрибок. Стрибок на вищий рівень розвитку. Вона може бути кривавою, жорстокою, але в результаті революція пришвидшує розвиток суспільства.

Микола Сванідзе
Микола Сванідзе

Події жовтня 1917 року не стали стрибком у майбутнє, а швидше, падінням у минуле
Микола Сванідзе

Події жовтня 1917 року не стали стрибком у майбутнє, а швидше, падінням у минуле. Тому їх не можна назвати революцією, можна назвати переворотом, а у кінцевому випадку контрреволюцією.

Що стосується українських подій трирічної давнини, я не вважаю себе настільки компетентним, щоб пропонувати свої висновки.

Думаю, це можна назвати революцією, але не соціального масштабу. Це був злам старих номенклатурно-бандитських порядків. Але складно оцінити те, що відбувається в Україні зараз через стан війни. Потрібно дочекатися мирного розвитку і тоді підводити перші підсумки.

– Ми запитали у жителів Сєвєродонецька про їхнє ставлення до подій 7 листопада. Для деяких цей день вважається святом і має велике значення. Чому люди досі продовжують вірити у цей міф через 100 років?

Сергій Грабовський: Справді був мінімальний соціальний облаштунок. Так само, як у Німеччині за часів Гітлера. За рахунок політичних і навіть особистісних свобод, я не буду розказувати, як стежили за сім’ями у тоталітарних державах, були певні соціальні гарантії.

Володимир Семистяга: Надзвичайно потужно працювала більшовицька пропаганда. Це сьогодні ми говоримо що не революція, що не велика і не соціалістична. А тоді все було навпаки.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG