Україна має розірвати дипломатичні відносини з Росією, відповідну правку до законопроекту про деокупацію Донбасу пообіцяв внести депутат від «БПП» Іван Вінник. На його думку, таке рішення відповідало би міжнародному статусу країни-агресора, з яким країна-об’єкт агресії не може зберігати нормальні дипломатичні зв’язки. В МЗС України цю пропозицію наразі не коментують, в оточенні президента Росії Володимира Путіна вважають, що від цього постраждають інтереси «і українців, і росіян». Експерти ж припускають, що Захід може просити Україну не робити таких різких кроків і, натомість, пропонують розривати зв’язки з Росією не одразу, а поступово.
Розірвати дипломатичні відносини України з Росією пропонує депутат від «Блоку Петра Порошенка», секретар парламентського комітету з національної безпеки та оборони Іван Вінник. Він заявив у коментарі Радіо Свобода, що планує внести відповідну поправку до прикінцевих положень законопроекту про реінтеграцію Донбасу.
«Я запропонував у прикінцевих положеннях зобов’язати Кабмін у тримісячний термін з дня набрання чинності цим законом денонсувати, розірвати, відкликати підпис під протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Росією… Після цього дипломатичні відносини будуть розірвані. Це не значить, що ми не зможемо за потреби підтримувати певний обсяг торговельних відносин, що обов’язково припинять роботу консульські відділи МЗС України у Росії», – пояснив Вінник.
На думку Івана Вінника, збереження чинних дипломатичних відносин з Росією в умовах її збройної агресії означатиме ослаблення українських міжнародних позицій, адже сприятиме тому, що Україну сприйматимуть як слабку, непослідовну державу, думку якої можна не враховувати.
Хто може бути посередником, якщо Україна та Росія припинять відносини?
Іван Вінник уточнив, що в разі розірвання відносин певні дипломатичні контакти з Росією все ж можуть відбуватися, але через країну-посередника. Водночас він спростував повідомлення в російських медіа про те, що, мовляв, Україна вже пропонує як посередника якісь конкретні країни, зокрема Білорусь.
«Це не може бути Білорусь, оскільки ця країна показала, що вона є колаборантом Росії – після ситуації з викраденням українця Павла Гриба з території Білорусі. Оскільки це не могло відбуватися без сприяння білоруської сторони представникам ФСБ», – наголошує депутат.
В МЗС України таку пропозицію Івана Вінника наразі не коментують.
«Це питання (розриву дипломатичних відносин з Росією – ред.) є важливим, але водночас дуже чутливим. Тому ми наразі його не коментуємо», – відповіла Радіо Свобода речниця МЗС Мар’яна Беца. Але уточнила, що найближчим часом МЗС України повідомить медіа свою позицію щодо можливості припинення дипломатичних відносин з Росією.
Деякі російські медіа вже назвали цю заяву «антиросійською», а також повідомили, що український депутат нібито «вже вніс» відповідну поправку про розрив дипломатичних відносин у законопроект про реінтеграцію Донбасу.
МЗС Росії пропозицію Вінника наразі не коментувало. Водночас представник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав можливий розрив дипломатичних відносин між Україною і Росією суверенною справою України.
Пєсков додав: якщо офіційний Київ таки піде на цей крок, то постраждають інтереси українців і росіян.
«В Україні в останні роки було чимало рішень, які мали найбільш негативні наслідки для врегулювання конфлікту на південному сході України. Напевно, якщо таке рішення ухвалять тепер, то це додатково ускладнить ситуацію», – припустив прес-секретар Путіна. Також він не зміг відповісти на запитання про те, яка держава могла би стати міжнародним посередником між Росією і Україною, якщо дипломатичні зв’язки таки розірвуть.
Експерт з українсько-російських відносин Володимир Нагірний припустив у коментарі для Радіо Свобода, що нині українські політичні сили тестують, наскільки зацікавить виборців ідея припинення відносин між Україною та Росією. Що ж до практичної реалізації цієї ідеї, то Нагірний бачить для цього суттєві перешкоди.
Нині є намагання Заходу налагодити діалог і мирний процес, тому, мабуть, проситимуть Київ не робити таких різких кроківВолодимир Нагірний
«З одного боку, тема розриву відносин Києва з Москвою користується популярністю в суспільстві. І політичні сили одна поперед одної намагаються актуалізувати її. Особливо зростає увага до неї на тлі підготовки до другого читання закону про реінтеграцію Донбасу. Побачимо, наскільки реально це зробити в умовах, коли міжнародна спільнота, імовірно, втримуватиме Україну від цього кроку. Нині є намагання Заходу налагодити діалог і мирний процес, тому, мабуть, проситимуть Київ не робити таких різких кроків. Нині це – просто ініціатива депутата, про реальний розрив поки що не йтиметься, – уточнює експерт. – Але постановка питання, тестування реакції суспільства – це має місце. Проте в умовах гібридної війни, зокрема, коли є невизначеним статус окупованих територій, такі кроки, як розрив дипломатичних зв’язків, зазвичай, є складними в реалізації».
Політолог Олександр Солонтай, зі свого боку, припускає, що до різкого розриву з Росією Україна не готова (зокрема і через кількість українських заробітчан у Росії, про яких потім подбати буде нікому). Натомість він упевнений, що припиняти відносини з Росією можна поступово, там, де це найбільш вигідно Україні. Причому, на його думку, це можна було робити вже з 2014 року.
Треба діяти поетапно: скорочувати відносини і співпрацю в окремо взятих напрямках, де Україні це вигідно. Якщо робити це різко, постраждають люди, причому там, де це невигідно намОлександр Солонтай
«Ця тема не нова, але, боюся, ми не готові. Треба діяти поетапно: скорочувати відносини і співпрацю в окремо взятих напрямках, де Україні це вигідно. Якщо робити це різко, постраждають люди, причому там, де це невигідно нам, а не Росії. Триває четвертий рік війни, тож ми мали достатньо часу, щоб це зробити поступово. Але не зробили», – каже Солонтай.
При цьому він пропонує нагадувати міжнародній спільноті про ті українсько-російські угоди, де Росія визнала територіальну цілісність України включно з Кримом та Донбасом.
Між тим, пропонована політологом тактика поступового розірвання торгівлі та дипломатичних зв’язків з Росією частково реалізується. Так, 8 листопада, Кабінет міністрів розірвав міжурядову угоду з Росією від 2005 року, що регулює порядок взаємних поставок озброєння і військової техніки, комплектуючих та послуг військового призначення.
Проект постанови Кабміну «Про припинення дії угоди між урядом України і урядом Російської Федерації про порядок взаємних поставок озброєння і військової техніки, комплектувальних виробів і запасних частин, організації ремонту і надання послуг військового призначення» урядовці підтримали без обговорення. Крім того, Україна впровадила санкції проти 18 російських компаній: таке рішення Міністерство економічного розвитку і торгівлі ухвалило за запитом Служби безпеки.
Після анексії Криму і початку бойових дій на Донбасі про необхідність припинення дипломатичних відносин з Росією українські політики заявляли неодноразово. Законопроект щодо Донбасу(№7163), до якого можуть внести поправки про розірвання дипломатичних стосунків з Росією, Верховна Рада має розглядати на наступному тижні.
В першому читанні цей документ депутати підтримали 6 жовтня. У документі, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором. Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону.
