Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 13:20

Варшава вистрелила з гармати в горобця – ЗМІ Польщі про ескалацію польсько-українського конфлікту


Варшава – Суперечка Варшави з Києвом про історію – це абсурд, який оголив незрілість політичних еліт обох країн. Антрацит із нині непідконтрольної Україні частини Донбасу потрапляє не тільки до Польщі, а щонайменше до п’яти країн ЄС. В українській Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) свої впливи прагнуть посилити олігархічні групи, тож справою повинні зацікавитися журналісти. На ці теми, пов’язані з Україною, звертають увагу польські ЗМІ.

«Палаючі мости» – під таким промовистим заголовком часопис Nowa Europa Wschodnia опублікував статтю Міхала Потоцького про поглиблення польсько-українського конфлікту. Відомий у Польщі журналіст, який спеціалізується на українській проблематиці, ескалацію польсько-української суперечки називає абсурдною. На його думку, конфлікт Варшави й Києва, наче під збільшувальним склом віддзеркалює найгірші риси політичної еліти двох держав – незрілість, недалекоглядність та неправильне розуміння безкомпромісності. «Заборона в’їзду для В’ятровича допоможе Вітольдові Ващиковському у будуванні образу впевненого гравця, це важливо у контексті очікуваної реконструкції уряду Беати Шидло. Не є таємницею, що саме Ващиковський є одним із «фаворитів» для відставки». На думку Потоцького, парадоксально, що ескалація конфлікту розпочалася з недавнього виступу екс-президента України Віктора Ющенка, який порівняв УПА з Армією крайовою. Оглядач розмірковує: «Варшава вистрелила з гармати в горобця, бо Ющенко – це політичний банкрут, скомпроментований колишній президент без найменшого впливу на теперішню політику Києва».

Підготовка до грудневого візиту Анджея Дуди до Харкова починає виглядати, наче місія останнього шансу. Якщо зима не охолодить емоцій, то вона заморозить польсько-українські відносини надовго

За такого розвитку подій, вважає Потоцький, остання надія на заспокоєння ситуації – це президенти обох країн. «Підготовка до грудневого візиту Анджея Дуди до Харкова починає виглядати, наче місія останнього шансу. Якщо зима не охолодить емоцій, то вона заморозить польсько-українські відносини надовго», – резюмує оглядач.

Польща не була єдиною державою Європейського союзу, яка отримувала вугілля з окупованих Росією територій України. Ми знаємо, що його експортували щонайменше п’ять інших країн ЄС, включаючи Австрію та Італію

Той самий автор – Міхал Потоцький, у співавторстві з Кароліною Баца-Поґожельською опублікував в економічному виданні Dziennik Gazeta Prawna розслідування «Антрацит Донбасу наводнює весь Євросоюз». Журналісти дійшли висновку, що в польській компанії TD Anthracite переплелися інтереси донецьких бойовиків та італійського бізнесу. Протягом трьох років ця компанія збільшила свій оборот у 125 разів – із 217 тисяч злотих до 27 мільйонів злотих. Журналісти-розлідувачі твердять: «Польща не була єдиною державою Європейського союзу, яка отримувала вугілля з окупованих Росією територій України. Ми знаємо, що його експортували щонайменше п’ять інших країн ЄС, включаючи Австрію та Італію. Це важливо тому, що твердження про відсутність імпорту товарів із «самопроголошених республік» Донецького басейну було аргументом для того, щоб Єврокомісія не наклала ембарго на торгівлю з цими територіями». З розслідування, проведеного журналістами видання, випливає, що тільки в 2015 році компанія TD Anthracite завезла до Польщі 6,5 тисяч тонн антрациту, який виробляється на Донбасі.

Тим часом спеціалізоване інтернет-видання energetyka24.com оцінює українські реформи в енергетичній сфері. У статті польського аналітика Павла Коста «Тиха реформа: як Україна ставить на ноги енергетичного регулятора» йдеться про політичні ігри навколо української Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). «В даний час регулятор перебуває у перехідному періоді, що характеризується посиленням лобіювання політичних та олігархічних центрів. Вони можуть вплинути на темпи змін, але, швидше за все, не змінять загальний курс незалежності організації», – зазначає видання. На думку автора статті, головним ризиком у цьому процесі є можливість широкого компромісу олігархів із Адміністрацією президента в питанні вибору кандидатів на членів НКРЕКП, що може на 6 років законсервувати склад цього органу (6 років триває каденція членів комісії).

«Результат вибору нових членів НКРЕП і ступінь їхньої взаємодії з окремими діловими колами стане одним з кращих показників поточного впливу олігархічних кіл у державі. Інтереси Р. Ахметова та К. Григоришина, скоріш за все будуть враховані, цікаво, натомість, яким буде рівень ефективності лобіювання своїх кандидатів дещо ослабленим Дмитром Фірташем», – розмірковує польський аналітик.

Водночас видання застерігає: «Реформаторські кола повинні бути зацікавлені в тому, щоб на цей процес звернули увагу засоби масової інформації, бо вони можуть загальмувати цю деформацію».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG