Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 07:55

Місце Хрещення Київської Русі може опинитися в торговому центрі


Археологічні розкопки під Поштовою площею в Києві, 15 липня 2016 року

Унікальні археологічні знахідки часів Київської Русі під загрозою знищення. Через будівництво чи через недбалість влади? В цьому думки зацікавлених сторін та незалежних спостерігачів розбігаються. Є підстави вважати, що археологи знайшли місце Хрещення Русі, і громадські організації наполягають на скасуванні будь-якого будівництва. Забудовник, який виступає і інвестором проведення розкопок, каже про необхідність дотримання проекту будівництва, погодженого з усіма інстанціями.

На унікальні знахідки на Подолі натрапили випадково під час початку будівництва. Хоча археологи стверджують, що ця «випадковість» була дуже передбачуваною з огляду на історію цієї частини Києва.

Отже, археологічні розкопки почалися в грудні 2014 року. Спочатку знайшли частину Києва періоду Середньовіччя, але коли опустилися до глибини 7 метрів, побачили, що період Київської Русі збережений не гірше, повідомляє директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак.

Якщо вчені про знайдені місця розповідають дуже обережно, то представники громадськості видають те, про що спілкуються з істориками та археологами без камер: ймовірно, на Поштовій площі знайдено місце Хрещення Київської Русі, принаймні, збігаються всі ознаки, розповіли вони на засіданні комітету Верховної Ради з питань культури. Вчені, які поруч, не заперечують.

Але всі ці знахідки під загрозою знищення.

Версія забудовника

Представник компанії-забудовника ТОВ «Хенсфорд Україна» Валерій Олійник наголошує, що зацікавлений у проведенні розкопок, бо якщо на цьому місці буде утворено музей, врешті це складе привабливість для майбутнього об’єкту – торгового центру.

Роботи археологів профінансували більш ніж на 5 мільйонів гривень, зазначає представник інвестора. При цьому він зауважує, що профінансували роботи на 70%, а виконані вони лише на 50%.

«Ми, мабуть, найбільший інвестор археологічних розкопок, який є на цьому об’єкті – більше ніж 5 мільйонів профінансовано на археологічні дослідження. І ми не проти фінансувати далі, будь ласка, працюйте, досліджуйте і таке інше», – зазначає він.

Представник інвестора наголошує, що будівництво має всі погодження, і тому найкращий вихід бачить в дотриманні умов погодженого проекту.

«Давайте завершимо розкопки, закладемо музейний фонд, а потім Міністерство культури визначить концепцію», – пропонує представник інвестора.

Особливо уважно треба поводитися з деревиною, яка потребує особливих умов зберігання
Особливо уважно треба поводитися з деревиною, яка потребує особливих умов зберігання

До того ж у представника забудовника є запитання і до археологів.

«За два роки жодна дерев’яна колода не вивезена. Будь-яке дерево, знайдене на розкопках, має бути негайно законсервоване. Всім очевидно, що там бактерії і таке інше, тож що ми збираємося зберігати? Ті огорожі, які зараз стирчать із землі? Вони пошкоджуються бактеріями, які їх просто з’їдять», – зазначає Валерій Олійник.

Залишки фортифікаційної споруди, яка, найімовірніше, становила стрілецький пост. Археологи розібрали його, щоб мати змогу рухатися далі під Поштову площу
Залишки фортифікаційної споруди, яка, найімовірніше, становила стрілецький пост. Археологи розібрали його, щоб мати змогу рухатися далі під Поштову площу

Представник інвестора проанонсував, що компанія збирається встановити камери на місці археологічних розкопок із трансляцією онлайн в інтернеті.

Плита розбрату

Забудовник планує встановити захисну плиту, яка, на думку археологів, завадить проведенню розкопок і пошкодить вже наявні знахідки.

Інвестор же стверджує, що плита необхідна з міркувань безпеки, адже зараз площа тримається на тимчасових палях-стійках.

«За роботами наглядає Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, і захисну плиту розробили саме там», – зазначає Олійник.

Директор центру археології Києва Михайло Сагайдак каже, що пропонували різні варіанти, щоб зробити плиту меншою, втім, компромісу віднайти не вдалося.

«Частина об’єктів, які ми вже пропонуємо експонувати, має бути «розрізана» плитою, яка порушить цілісність всіх нашарувань», – зазначає Сагайдак.

Михайло Сагайдак
Михайло Сагайдак

Версія археологів

Проблемою для унікальної знахідки є і те, що, по суті, нею офіційно немає кому опікуватися – вона нікому не передана на утримання.

«Немає визначення, хто буде володіти цим музеєм, хто буде замовником його створення, хто буде проводити демонстрації та експлуатації», – пояснює Михайло Сагайдак.

До того ж в Україні немає спеціалістів із консервації знайдених об’єктів, через що знахідки неможливо експонувати, пояснює він.

Директор Центру археології Києва пояснює, що інвестор-забудовник передбачає для музеєфікації територію лише у 100 квадратних метрів, чого вкрай мало для таких пам’яток.

«Ми розкрили сьогодні площу понад 1000 квадратних метрів: ми побачили лінію парканів, які обмежують велику садибу площею майже 700 квадратних метрів, до неї примикають ще дві садиби, але відділені такими провулками, і ця вулиця повертає на київський узвіз», – зазначає він.

Археологам було заборонено копати нижче, але там перебувають ще декілька пластів із артефактами й історичними пам’ятками, це спеціалісти побачили завдяки скануванню ґрунту.

«Нам було заборонено опускатися нижче, а там лежить одинадцяте, десяте століття… Вважається, що якщо ми продовжимо розкопки, то порушимо стійкість всієї конструкції-забудови – лист від КП «Будівництво шляхових споруд міста Києва», який виконує роль замовника будівництва», – розповідає директор Центру археології Києва.

Громадськість вимагає заборонити будівництво

Повністю заборонити будівництво вимагають громадські активісти. Вони наголошують на незаконності цих робіт і вважають, що на цьому місці має бути музей та транспортна розв’язка.

Органи охорони культурної спадщини, Мінкультури, можливо не зовсім розуміють, на що ми натрапили?
Акім Галімов

«Після нашої Революції гідності в Росії археологічні розкопки активізувались у двох місцях – це російський Новгород, і це Крим. Після того, як Київ відвалився з їхньої мапи, вони шукають свідчення Русі. В Новгороді вони шукають будь-які згадки про Київську Русь і про варягів, в Криму вони шукають історію, яку можна підв’язати під Хрещення Русі. Тому, коли ми знаходимо в Києві реальне місце, де це відбулося, мені здається, що органи охорони культурної спадщини, Міністерство культури, можливо, не зовсім розуміють, на що ми натрапили», – наголошує журналіст та режисер-документаліст Акім Галімов.

Він вважає, що місцева київська влада повністю стала на бік інвестора.

Я б попросив представника інвестора показати мені в законі, що робити, якщо ми знаходимо місце, де хрестили Русь
Аким Галимов

«Якщо інвестор каже, що профінансували роботи археологів на 70%, а археологи розкопали лише на 50%, то я б попросив представника інвестора показати мені в цьому законі, що робити, якщо ми знаходимо місце, де хрестили Русь. Якщо в нормативах прописано, що ми маємо копати по три «Камази» на день, а ми знаходимо цілу вулицю, де треба копати пінцетом, за ці роботи теж потрібно платити і цього ніде в законі не прописано», – наголошує журналіст.

Одна з найбільш унікальних знахідок – княжі печатки. Під Поштовою площею за декілька років їх будо знайдено аж шість – майже стільки, скільки в минулі роки по всьому Києву
Одна з найбільш унікальних знахідок – княжі печатки. Під Поштовою площею за декілька років їх будо знайдено аж шість – майже стільки, скільки в минулі роки по всьому Києву

Представник забудовника відкидає закиди щодо лобіювання їхніх інтересів з боку КМДА, але на питання: «На яких умовах готові залишити будівництво об’єкта?» – Валерій Олійник відповідати не готовий. Він каже, що не було таких пропозицій, тож і думки щодо цього у компанії не сформовано.

Та він зазначає, що у разі, коли зупиниться будівництво, припиняться і розкопки, які забудовник фінансує більше, ніж держава наразі.

Вхід на територію розкопок розташований прямо на Поштовій площі, одразу за церквою Різдва Христового
Вхід на територію розкопок розташований прямо на Поштовій площі, одразу за церквою Різдва Христового

Висновок парламентського комітету

Парламентський комітет з питань культури та духовності рекомендує Міністерству культури та Міністерству внутрішніх справ, Київській міській державній адміністрації припинити і, у відповідності до статті 36 закону про охорону культурної спадщини, не видавати дозвіл на відновлення будь-яких земляних робіт, пов’язаних із реалізацією інвестиційного проекту будівництва об’єкту багатофункціонального призначення та комплексного благоустрою скверу на Поштовій площі до затвердження дорожньої карти археологічного дослідження території музеєфікації об’єкту культурної спадщини.

Оптимально було б, якщо хтось би сказав, що «ми помилилися, не в тому місці дозволили будувати, тому забудовнику місто компенсує витрачені кошти – надасть землю в іншому місці
Микола Княжицький

«Оптимально було б, якщо хтось би сказав, що «ми помилилися, не в тому місці дозволили будувати, тому забудовнику місто компенсує витрачені кошти – надасть землю в іншому місці, ось в нас є концепція музею – тут ми зробимо музей древнього Києва, все це відновимо, музеєфікуємо» і будуть всі задоволені. Але відбувається не так: забудовник хоче добудувати те, що є, бачення музеєфікації до кінця немає. Наше завдання – знайти вихід і зберегти пам’ятку. Просто зупинення будівництва і залишення відкритих розкопок ні до чого не призведе», – пояснив на засіданні парламентського комітету його голова Микола Княжицький.

Також комітет наполягає вжити термінових заходів для створення музею та опрацювати питання фінансування музеєфікації об’єкту культурної спадщини і пов’язаних із ними рухомих предметів.

Зокрема, народні депутати наголошували, що вирішення цієї справи – виключно в руках київської влади та Міністерства культури.

Багато хто порушує питання про надання статусу національної пам’ятки цій знахідці, але ми не маємо подання від місцевого органу охорони культурної спадщини
Тамара Мазур

Заступник міністра культури Тамара Мазур зазначила, що компетенція міністерства в цьому питанні є найменшою.

«Ми орган, який ухвалює рішення про внесення пам’ятки до реєстру і слідкує за станом збереження пам’ятки, яка внесена до реєстру. Багато хто порушує питання про надання статусу національної пам’ятки цій знахідці, але ми не маємо подання від місцевого органу охорони культурної спадщини», – зауважила Тамара Мазур.

Виконувач обов’язків заступника директора департаменту культури КМДА Олександр Нікоряк наголосив, що забудовнику було надано припис зупинити будівельні роботи, але лише на недосліджених ділянках, а на тій ділянці, яка вже досліджена археологами, можна проводити підготовчі роботи для встановлення плити, зауважив він.

У жовтні 2015 року розслідування програми «Схеми» виявило, що вбудова торгового центру у транспортну розв’язку на Подолі в Києві відбувається без землевідведення і загрожує зруйнувати унікальну археологічну знахідку.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG