Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 16:55

Заручниками польсько-українських суперечок щодо історії можуть стати заробітчани у Польщі – польські експерти


Мітинг націоналістів у Варшаві, 11 листопада 2017 року

Варшава – Напруженість на лінії Варшава-Київ, що спричинена невирішеними питаннями діалогу про історію, може негативно вплинути на ситуацію українських громадян, які приїжджають працювати і навчатися до Польщі. Політичні еліти двох країн повинні негайно шукати виходу з ситуації, що заходить у глухий кут, інакше маховик недовіри і взаємних звинувачень важко буде зупинити, застерігають польські експерти з якими поспілкувалося Радіо Свобода.

Адам Лельонек
Адам Лельонек

Аналізуючи події останніх тижнів та навіть днів, експерт з польсько-українських питань Адам Лельонек каже, що через конфлікт на історичні теми стосунки Польщі та України заходять у глухий кут.

Він розмірковує: «Дипломатія повинна пом’якшувати такі напружені моменти, адже проблема полягає в тому, що ми не діємо в порожнечі. Уся ця ситуація показує, що з польської точки зору справи виглядають зовсім інакше, ніж з українського. На думку польської сторони, в Україні нема політичної волі вирішувати важливі для неї історичні питання. Інакше кажучи, ми потрапили в глухий кут, а на додаток з’являються зовнішні сили, які підігрівають цю тему, поглиблюють поляризацію і зростання напруженості».

Кожен політик, каже Лельонек, в кожній державі мусить рахуватися з думкою громадськості. Тим часом, зазначає експерт, польська громадська думка почала пов’язувати два явища – суперечку Варшави з Києвом про складне минуле та масову українську трудову міграцію до Польщі.

«Емоції в цій громадській думці на історичному відтинку пов’язані з темою заробітчанської міграції, тож тут є чергове поле, на якому себе проявляють крайні праві середовища або проросійські сили, які розкручують у Польщі тему про небезпечність української міграції і це дуже добре вбудовується в тему історичного діалогу, який на політичному рівні є невдалим», – вважає Лельонек.

Лукаш Венерський
Лукаш Венерський

Аналітик з Інституту публічних справ Лукаш Венерський також поділяє думку про те, що суперечки між політиками двох країн можуть погіршити ситуацію українських заробітчан у Польщі.

Політики повинні усвідомлювати, що це впливатиме, наприклад, на ставлення до української міграції у Польщі
Лукаш Венерський

Він каже: «Політики повинні усвідомлювати, що це впливатиме, наприклад, на ставлення до української міграції у Польщі. І на жаль, як брутально це не звучало б, ця велика політика і ці взаємні звинувачення пізніше можуть впливати на те, як пересічна людина реагує, скажімо, на українця, якого зустріла в своїй країні, адже вона сприйматиме його крізь призму високої політики і дискусій про складні проблеми».

Бальцер: поляки думають, що історична політика України – це тільки УПА і Бандера

Те, що українські громадяни у Польщі вже стали заручниками політичного протистояння, засвідчує експерт з Центру східних студій Варшавського університету Адам Бальцер.

Зросла мова ненависті та кількість нападів на українців, це неможливо заперечити, відкритим натомість залишається питання, наскільки це явище пропорційне до зростання кількості українців у Польщі
Адам Бальцер

За його словами, ставлення до українських заробітчан у Польщі помітно погіршилося. «Зросла мова ненависті та кількість нападів на українців, це неможливо заперечити, відкритим натомість залишається питання, наскільки це явище пропорційне до зростання кількості українців у Польщі. Як би не було, ми вже маємо до діла з нападами, про які не можна сказати, що це побутова злочинність, така сама, як щодо поляків. От, скажімо, був випадок, коли група поляків біля Гданська напала на польського бізнесмена, в якого працюють українці, і ця група кричала про «зарізяк» і бандерівців, била українців, які вибігли допомогти своєму шефові-полякові, то це вже не побутова злочинність, а мотивована етнічною ненавистю», – розповів експерт.

Українські заробітчани в Мазовецькому воєводстві
Українські заробітчани в Мазовецькому воєводстві

Випадки агресії щодо українців, які трапилися протягом останніх двох років, Бальцер пов’язує з непослідовною міграційною політикою Варшави. Мовляв, польська влада твердить, що українські мігранти у Польщі чудово інтегруються, а водночас з уст політиків лунають заяви про так звану «бандеризацію українців», зокрема тих, які приїжджають до Польщі.

Адам Бальцер
Адам Бальцер

Це пов’язане з тим, як у Польщі представлені історичні суперечки, а також Україна в цілому. Поляки думають, що історична політика України – це тільки УПА і Бандера
Адам Бальцер

Бальцер зауважує: «Це пов’язане з тим, як у нас у Польщі представлені історичні суперечки, а також Україна в цілому. Поляки думають, що історична політика України – це тільки УПА і Бандера. Це свідчить про те, як сильно вони зосереджені на собі. Поляки, на жаль, і це видно з опитувань громадської думки, до українців ставляться гірше, ніж українці до поляків».

У Польщі на антиукраїнських настроях можна збити політичний капітал, в Україні поки що ні
Адам Бальцер

Бальцер також зазначає, що останнім часом польські політики-популісти дедалі частіше беруть на озброєння антиукраїнську риторику.

«У Польщі на антиукраїнських настроях можна збити політичний капітал, в Україні поки що ні. От, наприклад, ми тут часто чуємо про те, наскільки антипольський В’ятрович, і мені не подобається, що він є аполегетом УПА, що він не бачить багато з того поганого, що зробила УПА, та він робить також інші речі, які стосуються історичної пам’яті України, а про це в Польщі взагалі не говорять», – зауважив експерт.

Провину за погіршення образу України у Польщі Бальцер покладає не лише на політиків, але й на засоби масової інформації. Він пояснює: «Для пересічного поляка відбулася баналізація історії, маємо так звану «твіттеризацію інформаційного потоку», тож він отримує прості сигнали: УПА – це диявол, українці – це культ УПА, і він це сприймає. Знання про волинську різанину не є надто глибоким, але сам факт, що це було на Волині і це зробили українці тепер досить міцно вкорінений у свідомості поляків і це видно за результатами досліджень».

Ескалацію конфлікту з Україною потрібно припинити – Пелчиньська-Наленч

Політолог і колишній посол Польщі в Росії Катажина Пелчиньська-Наленч перекона, що суперечка з Україною про історичну політику для Польщі вкрай шкідлива. Вона вважає, що ескалацію конфлікту з Україною потрібно припинити, про що вона написала в мережі Facebook. На думку Пелчиньської-Наленч польсько-український конфлікт ослаблює й без того не надто сильну в Європі групу прихильників жорсткої політики щодо Росії.

Конфлікти «у верхах» можуть дуже швидко «зійти» вниз зі шкодою для корисних і потрібних суспільних контактів
Катажина Пелчиньська-Наленч

Аналітик нагадує, що в Польщі перебувають сотні тисяч мігрантів з України. «Конфлікти «у верхах» можуть дуже швидко «зійти» вниз зі шкодою для корисних і потрібних суспільних контактів» – застерігає Пелчинська-Наленч.

Аналогічно й Адам Бальцер твердить, що польська влада в інтересах безпеки Польщі та регіону мусить рішуче покласти край поглибленню конфлікту навколо історії.

«На початку 90-х років ставлення до українців було набагато гіршим, ніж тепер, тож можна втішатися, але чи тепер, роблячи крок назад у наших стосунках, ми не спричинимо ситуації в якій нехіть до українців зростатиме? Тож виникає питання, чи польська влада спроможна цьому протидіяти? Така ініціатива мусить вийти саме від неї, бо опозиція в цих питаннях надто слабка, неглибока і пасивна», – твердить Бальцер.

Аналітик наголошує на тому, що суперечка про історію між поляками та українцями створює відчуття, наче загроза з боку Росії не така вже й важлива. Це дуже небезпечна ілюзія, переконаний Бальцер.

«Якщо вже відкрили цю скриньку Пандори – з моральною панікою та політикою страху, то колесо розкручуєтся. Тема біженців та ісламу якоюсь мірою вже вичерпана, тож потрібні нові теми, а це українці, німці, тож у мене виникає питання, чи й справді для Польщі найбільша небезпека – це іслам, німці і «бандеризація» України, а щойно десь на четвертому місці – Росія? Бо таке враження може скластися якщо послухати польських політиків, які тепер при владі, а також послухати і подивитися публічні й провладні польські ЗМІ», – підсумовує Адам Бальцер.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG