Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 12:26

Заручники контракту: як українське ТБ забезпечує «гарячі» історії


«Як люди могли погодитися на висвітлення таких невигідних для себе подробиць життя?» – таке запитання нерідко виникає в тих, хто є глядачем українських телевізійних шоу. Вони практично не мають вибору, після того, як підпишуть контракт із телеканалом чи компанією, яка знімає таку програму. Це з’ясувала журналістка видання «Детектор медіа». Ми ж з’ясовували, наскільки міцним може бути «капкан» і чи не є пункти угоди такими, що суперечать правам людини.

Один з контрактів, який учасник телешоу підписав із телеканалом, потрапив у руки журналістки «Детектор Медіа» Гали Скляревської. Його зміст вона опубліковала в своєму матеріалі, проте вилучила звідти реквізити як компанії, так і учасника, аби не наражати людину на небезпеку.

Учаснику шоу пропонують плату за участь у проекті, але натомість він обростає купою обов’язків, а права передає компанії-виробнику телепродукту.

Згідно з угодою, життя людини фактично опиняється в розпорядженні телевізійників. Всі обов’язки перелічити коротко не вдасться, але наведемо найяскравіші з них.

Підписати, не дивлячись…

Учасник надає згоду на зйомку себе та своїх дітей за необхідності, на розповсюдження інформації про його особисте життя без обмежень, зобов’язується виконувати всі вказівки продюсера під час зйомок. Він не має права вимагати вилучення матеріалів за його участі та участі своїх дітей із програми. Учасник має говорити літературно і обіцяє не вчиняти дій, які шкодять «інтересам і очікуваним результатам програми».

Продюсер при цьому має право без погодження з учасником міняти характеристики програми на власний розсуд.

Учасник безповоротно передає право на використання його імені, голосу, зображення, характерних рис, своїх біографічних даних (і своїх дітей, якщо вони беруть участь в зйомках) без обмеження часу та території дії.

Учасник гарантує, що виконання умов договору не впливає на його особисте життя і життя його сім’ї і жодних претензій з цього приводу він пред’являти не буде.

Якщо виникнуть якісь претензії до учасника, то він повинен їх вирішувати своїми силами і за власний кошт, а якщо збитки через ці претензії понесе продюсер, то учасник має все відшкодувати.

Учасник отримує оплату за участь – від 500 до 1000 доларів, зазначають в «Детектор Медіа», але ці суми можуть різнитися. В цю оплату входить участь не лише в програмі, а в всіх сюжетах та програмах, які знімаються після виходу передачі.

Як ми взагалі можемо довіряти людині, яка за гроші щось розповідає, вона ж може бути актором?
Гала Скляревська

«Як ми взагалі можемо довіряти людині, яка за гроші щось розповідає, вона ж може бути актором? Але в контракті, який я отримала від свого джерела, прописаний досить цікавий пункт: «Учасник гарантує, що він не вступив у зговір із продюсером і не є найнятим актором». Навряд чи продюсер та учасник будуть повідомляти про те, що вони вступили у зговір, але тим не менш такий пункт є», – зазначила журналістка Гала Скляревська в коментарі Радіо Свобода.

Учасник не має права під час дії договору та протягом півроку після його завершення давати інтерв’ю про програму або брати участь в інших телешоу, а протягом двох років він не має права розголошувати умову контракту.

Всі ж порушення караються штрафами, згідно з угодою, вони можуть бути як 500 гривень за кожну годину, на яку затрималась зйомка з вини учасника, так і до 500 тисяч гривень, які людина має сплатити, якщо хоче, щоб програма не виходила в ефір.

Розірвати договір достроково може лише продюсер, якщо ж цього захотів учасники – має сплатити всі компенсації та збитки, яких зазнав продюсер.

Обмеження є нікчемними, бо обмежують права людини –​ адвокат

Часто учасники не читають те, під чим вони підписуються. Дається взнаки низька правова грамотність українців. Для одних важливою є грошова винагорода, яку пропонують за участь в шоу, інші – шукають виходу та порятунку зі складної ситуації та сподіваються, що телебачення допоможе вирішити проблему.

Слід розрізняти телевізійні шоу, на яких можуть застосовувати такі угоди: одні виходять у форматі реаліті, інші – як ток-шоу (не політичні). Для компанії-виробника важливим є рейтинг, адже це є запорукою того, що програма продовжить існування, а всі співробітники не втратять роботу.

В той момент, коли учасник розуміє, що стає заручником програми і не може впливати на те, як програму змонтують, і з якими характеристиками його представлять, він вже не має виходу, бо власноруч підписався під контрактом із суцільними зобов’язаннями.

Чинне законодавство, з одного боку, визначає принцип свободи договору, зазначає адвокат адвокатського об’єднання «Лазарев і партнери» Максим Лазарев.

«Тобто сторони договору можуть домовлятися про будь-які умови, що прямо не суперечать чинному законодавству. А тому, на перший погляд, претензій до телеканалу бути не повинно», – вважає адвокат, цитуючи статтю 3 та 6 Цивільного кодексу.

З іншого боку, практично всі права належать тільки телеканалу, а учаснику залишились самі лише обов’язки та штрафи, пояснює Лазарев. На його думку, порушується стаття 13 Цивільного кодексу.

Встановлення в договорі однією зі сторін дискримінаційних умов і є порушенням прав інших осіб. Прикладом таких умов є всілякі заборони – протягом певного періоду у майбутньому зніматися на інших телеканалах
Максим Лазарев

«Не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Встановлення в договорі однією зі сторін дискримінаційних умов і є таким порушенням прав інших осіб. Прикладом таких умов є всілякі заборони протягом певного періоду у майбутньому – зніматися на інших телеканалах або в аналогічних програмах, і подібні обмеження, які на мою думку є нікчемними, бо обмежують права людини», – наголошує адвокат.

Встановлення штрафів в розмірі 300 чи 500 тисяч гривень Максим Лазарев вважає більше «залякуванням» і сумнівається у реальній можливості телеканалу стягнути такий штраф з простого громадянина в суді. Тому радить всім, хто потрапив в халепу із контрактом, бо не дивився на умови, звертатися до суду за захистом своїх прав, до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, до офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, або повідомити до відома в Комітет свободи слова й інформаційної політики Верховної Ради України.

Прикрі моменти

Журналістка Гала Скляревська згадує славнозвісну історію жінки, яка взяла участь в програмі формату «реаліті», після чого життя героїні пішло шкереберть.

Жінка стверджувала, що її так показали в програмі, що вона втратила роботу. Її звільнили зі школи, де вона працювала, бо її образ не відповідав очікуваній поведінці вчителя з точки зору директора школи
Гала Скляревська

«Жінка стверджувала, що її так показали в програмі, що врешті вона втратила роботу. Її звільнили зі школи, де вона працювала, бо її образ не відповідав очікуваній поведінці вчителя з точки зору директора школи. Вона судилася, відновилась через суд, але не змогла жити в своєму місті, де її засуджували. Вона була вимушена переїхати в інше місто, повністю змінити життя, бо вона не змогла знайти роботу і в іншій школі через зйомки в програмі», – розповідає журналістка і додає, що це лише одна з історій, яка стала відомою.

Більшість людей, через зобов’язання мовчати два роки, не розповідають публічно про проблеми, але звертаються анонімно, пояснює Гала Скляревська.

До Нацради з питань телебачення і радіомовлення теж часто звертаються колишні герої програм зі скаргами про те, що вони не знали, що потім відбудеться, як воно буде змонтовано, розповідає перший заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк. Підписані угоди грають проти них у захисті їхніх прав, пояснює вона.

Одна з колишніх героїнь після виходу програми впала у відчай, бо щоб підкреслити її бідність для шоу, телевізійники обманом змусили її щось дістати зі смітника, що й увійшло в сюжет, згадує Ольга Герасим’юк один з випадків.

Пояснюють телеканали

Ми направили журналістські запити до чотирьох великих телеканалів, на яких виходять ток-шоу та реаліті-шоу: «СТБ», «1+1», ТРК «Україна» та до «Інтера». У запиті ми просили підтвердити чи спростувати наявність угод із учасниками шоу, подібних до тих, про які пише Гала Скляревська. А також прояснити, чи отримують учасники їхніх проектів грошові винагороди та чи загрожують їм штрафи у випадку невиконання договору.

Відповідь надали лише два телеканали: «Інтер» та ТРК «Україна».

Телеканал «Інтер» ніколи не укладав і не укладає фінансові угоди з героями соціальних ток-шоу

«Телеканал «Інтер» ніколи не укладав і не укладає фінансові угоди з героями соціальних ток-шоу. До редакції найпопулярнішого в Україні соціального шоу «Касается каждого» люди звертаються за допомогою і беруть участь у зйомках за власним бажанням. «Касается каждого» – це проект, де люди розповідають про свої реальні життєві проблеми, і за участі запрошених у студію фахівців і журналістів програма намагається надати героям шоу максимальну допомогу. Більшість випусків проекту «Касается каждого» мають резонанс у суспільстві, і завдяки цьому герої добиваються справедливості. Вважаємо аморальним вимагати будь-яких фінансових відшкодувань від людей, які і так знаходяться у складних життєвих обставинах», – дослівна відповідь телеканалу «Інтер».

У ТРК «Україна» зазначають, що канал не укладає договори, бо не є виробником програм. Дійсно, телеканали часто замовляють продукцію в продакшн-студій.

Телеканалу не доводилось судитись із учасниками програм, зазначили в ТРК «Україна», але пояснюють, що такі угоди дійсно існують у відносинах між виробниками шоу і їхніми учасниками.

Йдеться про те, щоб людина ще до запису програми усвідомлювала, що участь у ток-шоу може вплинути на її подальшу долю

«Контракт потрібен, щоб людина, в тому числі, розуміла, що її згода на участь у ток-шоу накладає на неї певні зобов’язання. Так само й щодо ризиків. Насамперед, йдеться про те, щоб людина ще до запису програми усвідомлювала, що участь у ток-шоу може вплинути на її подальшу долю. Наприклад, часто після участі в телевізійному проекті в людей змінюються відносини з рідними, сусідами, знайомими», – мовиться у відповіді ТРК «Україна».

Учасник не йде на ток-шоу, щоб заробляти, пояснюють в листі представники ТРК «Україна»

«Момент винагороди для учасника не є обов’язковим, але йому можуть бути компенсовані витрати на дорогу, проживання, харчування. Часто люди, які звертаються до редакції з проблемною темою, можуть мешкати далеко від Києва і просто не мають фінансової можливості навіть приїхати на зйомку. Такі витрати бере на себе компанія-виробник. Щодо суми штрафів, то вона може визначатися вартістю програми. І коли людина погоджується на участь у ток-шоу, вона повинна усвідомлювати, яких збитків завдасть виробникові у разі невиходу програми в ефір з її ініціативи», – зазначається в листі.

Відповідь від телеканалів «СТБ» та «1+1» не надходила до редакції Радіо Свобода. Проте колишні співробітники окремих проектів підтверджують, що подібні угоди існують, зокрема у проектах реаліті-шоу. За поясненнями наших джерел ці угоди необхідні, аби в останній момент людина не відмовилась від зйомок і не зірвала процес виробництва шоу, тож, як кажуть – «бачили, що підписували, ніхто не приховував».

Чи є порушення?

Ольга Герасим’юк, згадує свій телевізійний проект «Без табу», в якому порушувались гострі соціальні питання. Вона наголошує, що жодних угод і оплати учасникам ніхто не здійснював. Метою було вирішення проблеми та допомога герою. І часто з програми навіть вирізали епізоди, які могли б нашкодити герою в подальшому житті. Зараз виробники шоу переслідують питання рейтингів, наголошує Герасим’юк, тому на подібних пікантних епізодах якраз навпаки будуються програми.

Сам факт оплати участі в програмі Ольга Герасим’юк вважає порушенням.

Це порушення будь-яких етичних правил, тому що всі добре знають, наскільки низька правова культура в людей
Ольга Герасим’юк

«Це порушення будь-яких етичних правил, тому що всі добре знають, наскільки низька правова культура в людей. Не тому, що вони погані, а просто так склалося і люди не розуміють своїх прав. Тому платити за участь – це означає покликати в ефір, наприклад, батьків, які не розуміють ризиків або використовують можливість, щоб заробити гроші, за рахунок дитини», – зазначає перший заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

Саморегулювання на медіа-ринку перебуває в Україні на вкрай низькому рівні, зауважує Ольга Герасим’юк, тому необхідні зміни до законодавства.

Ми пропонуємо передбачити право для Нацради розробляти піднормативні документи, якими й прописувалися би правила щодо телевізійних шоу
Ольга Герасим’юк

«Ми пропонуємо в законі окремим рядком передбачити право для Нацради розробляти піднормативні документи, якими й прописувалися би певні правила щодо телевізійних шоу. Платити гроші можна масовці, акторам – це шоу, кіно. Але якщо ми знімаємо програми, які стосуються живих людей, то така оплата послуг, на мій особистий погляд, а я маю багато прихильників цієї думки, це є непорядним і є етичним порушенням», – зауважує вона.

Нацрада подавала до парламентського комітету зі свободи слова законопроект, який стосується захисту прав дітей на телебаченні, просили також про те, щоб зміни внесли в закон про аудіовізуальні послуги, пояснює Ольга Герасим’юк, але протягом двох років жодних зрушень щодо законопроекту немає. Тож ринок продовжує жити за старими законами і правилами.

На західному медіа-ринку неможливо побачити шоу, в яких відкрито би показували дітей, які зазнали сексуального насильства, а тим більше розпитували їх про це, зазначає перший заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

У європейських країнах працює закон і Кодекс мовлення, який фактично є законом, і ринок домовляється між собою, які речі є припустимі, якщо йдеться про життя людей, зауважує Герасим’юк.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG