Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 17:17

Якщо замінити «хрущовки» на висотки, міські мережі не витримають – експерт


Ілюстраційне фото

Зносити чи реконструювати «хрущовки» – будуть вирішувати 20 листопада на круглому столі в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України. За словами заступника голови цього відомства Лева Парцхаладзе, планується обговорити шляхи оновлення житлового фонду, що на 50% є застарілим. Натомість аналітик Олександр Сергієнко застерігає: масово будувати багатоповерхівки замість «хрущовок» недоцільно, адже міська інфраструктура на них просто не розрахована.

Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе каже, що для застарілих будівель немає єдиного універсального рішення, натомість 20 листопада в Міністерстві регіонального розвитку обговорюватимуть два основних підходи.

Є комплекси, де термін експлуатації давно вийшов
Лев Парцхаладзе

«Перший – реновація житла, там, де житло треба підтримати і робити реконструкцію інженерних мереж, утеплити та зробити ремонт там, де це можливо. Є, звісно, такі комплекси, масиви, де фактично термін експлуатації давно вийшов, і набагато дешевше побудувати нове, аніж реконструювати старе», – розказав він в ефірі «Ранкової Свободи».

Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України
Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України

При цьому чиновник визнає: коштів на реновацію в місцевих бюджетах недостатньо.

На цьому робить акцент і старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Андрій Бутін. Саме через це, на його думку, масово будинки не реконструюватимуть.

Не йде мова про масове знесення будинків 1960-х років. Грошей у місцевої влади таких немає
Андрій Бутін

«Не йде мова зараз про масове знесення будинків 1960-х років. Грошей у місцевої влади таких немає. Я думаю, що це можливо точечно, в якихось певних місцях, або в аварійному стані будинок, тоді бюджетні кошти можуть залучатися, або якщо це цікаво для інвестора, він готовий взяти на себе конкретний будинок, його відселяти, будувати новий. Але це не може бути отак, в масовому порядку», – переконаний Бутін.

Директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко вказує на те, що законодавство не надає інструментів для примусового відселення мешканців будинків, які не підлягають реконструкції, крім того, для мешканців недостатньо чітко прописані гарантії. Головну ж проблему аналітик вбачає в тому, що заміна «хрущовок» на висотні будинки несе загрозу інженерній інфраструктурі міста.

«Хрущовки» не просто так будувались, вони будувалися за генпланом, де все прораховано
Олександр Сергієнко

«Мережі не витримають, дороги не витримають, немає соціальної інфраструктури, тобто шкіл і садків. Ці ж «хрущовки» не просто так будувались, вони будувалися за відповідним проектом, генпланом, де все прораховано», – стверджує Сергієнко.

Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста»
Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста»

Крім того, він не бачить потреби в будівництві нових будинків і посилається на європейський досвід: «У нас зараз ринок в Києві переповнений порожніми квартирами, їх ніхто не бере. Навіщо ж нам іще гнати квадратні метри? Я розумію, що забудовникам це вигідно, але місту зовсім невигідно. Є прекрасний досвід східної Німеччини. Тамтешні «хрущовки» на 70% реконструювали, зробили з них чудові сучасні квартири, розширили за рахунок балконів площу, провели нові інженерні комунікації – і все це без жодного відселення».

Із людей треба зробити ефективних власників –​ Сергієнко

Сергієнко вважає принциповим, щоб реконструкція відбувалася за рахунок самих мешканців, які живуть у будинку та відповідають за нього.

Чому вся громада міста повинна скидатись грошима, щоб відбудувати один будинок, який місту не належить?
Олександр Сергієнко

«Якщо робити точкову модернізацію і робити за рахунок бюджету, то постає питання: чому саме оцей будинок, чому вся громада міста повинна скидатись грошима, щоб відбудувати один будинок, який місту й не належить? Він належить співвласникам, і вони повинні опікуватись цим житлом», – аргументує він.

Експерт побоюється, що в іншому разі можливі махінації з боку мешканців, крім того, необхідність самостійно оплачувати ремонтні роботи виховує відповідальне ставлення до спільного майна.

«Різні механізми можливі, вони мають бути чітко прописані: лише за участю фінансів громадян, які проживають в цьому будинку, через довгострокове кредитування, повернення інвестицій якимось іншим способом, але з людей треба зробити дійсно ефективних власників», – каже Сергієнко.

Поки ж покоління таких власників не з’явилося, додає він, лише в Києві протягом останніх трьох років на капітальні ремонти виділяється 500 мільйонів гривень щороку.

Лев Парцхаладзе зазначає, що проблема не тільки і не стільки в будинках, скільки у внутрішньобудинкових мережах.

«У нас близько 50% застарілого жилового фонду. Самі будівлі достатньо міцні. Те, що стосується комунікацій, то тут достатньо низький рівень
Лев Парцхаладзе

«У нас близько 50% застарілого жилового фонду. Це переважно побудоване в пострадянський період та так звані «хрущовки» та «сталінки». Самі будівлі достатньо міцні і проблеми немає. Те, що стосується комунікацій та тепло-, енергоефективності, тут достатньо низький рівень», – нарікає чиновник.

Мінрегіонбуд, за словами Парцхаладзе, планує вдосконалити законодавство, аби прописати механізми відселення та компенсації для уникнення зловживань та маніпуляцій.

«Це шлях достатньо складний і довгий. В першу чергу важливо, щоб якщо об'єкти підходять до відселення, то мешканець в першу чергу повинен отримати готову квартиру мінімум на 20-30% більше з ремонтом. Дуже важливо, щоб це було в тій же адміністративній одиниці, припустимо, в тому ж районі в радіусі 500-700 метрів, не далі, аби діти могли ходити в ту ж школу, ту ж поліклініку», – пояснює він.

Конкретних дат, коли законодавча база оновлення житлового фонду буде готова, Парцхаладзе не називає, проте прогнозує, що до кінця року законопроект з’явиться в письмовій формі, а вже з наступного року буде розглядатись у Верховній Раді.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG