Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 00:45

Українські волонтери та європейські колеги рухають реформи в поліції


Ілюстраційне фото. Біля будівлі Міністерства внутрішніх справ в Празі

Реформа поліції в Чехії почалася з падінням комуністичного режиму майже 30 років тому і триває досі. Тож чеських колег не дуже здивувало те, що в Україні поліцейська реформа ще не встигла дати відчутних результатів, натомість чеські поліцейські зі здивуванням дізнавалися, у яких умовах доводиться працювати українським поліцейським, та про те, як відбувається співпраця з недержавним сектором. У самій Чехії цій співпраці приділяють особливу увагу, адже злочини краще попереджати, аніж розбиратися з їхніми наслідками. Днями у Празі досвідом ділилися навзаєм українські та чеські колеги.

Гаслом чеської поліції є «Допомагати та оберігати», тому значна частина реформи поліції після падіння комунізму була спрямована на те, щоб зруйнувати бар’єри, що розділяли правоохоронців та громадськість. Поліція Чехії – частий гість не лише у школах, дитячих садках і клубах старших громадян – вони реально можуть розраховувати на допомогу громадськості у підтримці правопорядку.

Як говорить завідувач відділу міжнародних зав’язків Львівського державного університету внутрішніх справ підполковник поліції Василь Франчук, Чехія – одна з перших країн ЄС, яка відгукнулася на потребу перепідготовки українських правоохоронців. Робота вже розпочалася – у Львові з допомогою чеських колег було створено «карту злочинності», де кожний в режимі онлайн може ознайомитися з ситуацією в місті. Це дає змогу громадянам контролювати поліцію, а самим поліцейським краще аналізували кримінальну обстановку. Наступний етап роботи – не лише опанування чеського досвіду, але і передача свого у галузі криміналістики, розповідає підполковник Франчук.

«З представниками Чехії буде здійснено спільну роботу в 2018 році, і вона буде пов’язана зі спільною підготовкою фахівців у галузі криміналістики. Це – чітко галузевий напрям. Він буде стосуватися не лише передачі досвіду, а і обміну інформації в галузі криміналістики, тому що різне законодавство, різні способи втілення у життя. Тому цей обмін досвідом викреслить напрям, який буде корисний як для поліції Чехії, так і для поліції України», – говорить представник української поліції.

Співробітник Празького інституту безпекових досліджень Петр Пойман, який об’їздив вже майже всю Україну, говорить, що для чехів було важливо визначити, який саме досвід буде корисним українській стороні. За його словами, це була саме співпраця між правоохоронцями та громадськістю.

Петр Пойман
Петр Пойман

Торгівля людьми, допомога дітям та збереження порядку в громадах – саме в цих темах важливу роль відіграють недержавні організації
Петр Пойман

«Ті теми, які ми знайшли і які в нас працюють, – це співпраця громадян, недержавних організацій та поліції там, де недержавні організації можуть відіграти позитивну роль. І таких тем ми визначили декілька: торгівля людьми, допомога дітям та збереження порядку в громадах – саме в цих темах важливу роль відіграють недержавні організації», – пояснив чеський безпековий аналітик та організатор багатьох напрямків безпекової співпраці Петр Пойман.

Співпраця з громадськістю: на сході й півдні краща, ніж на заході

Для чеських поліцейських було цікаво дізнатися, як працює правоохоронна система у маленьких містечках України, особливо тих, де кількість поліцейських є значно меншою, ніж у Чехії, і поліцейським доводиться покладатися на громадський сектор. Наприклад, у південному містечку Чорноморську недержавна організація «Поліція громадської безпеки» виникла ще перед російською агресією, в 2011 році, але відіграла важливу роль у підтримці стабільності в Одеській області під час активної стадії конфлікту і продовжує роботу зараз.

В нас в організації – прості хлопці, портовики, таксисти, які прийшли допомагати поліції замість того, щоб після зміни бути вдома з родиною. Люди мають активну громадянську позицію і вони займаються патрулюванням свого рідного міста
Петро Канар’ян

«Коли ми побачили, що російська агресія на сході почалася з того, що почали захоплювати райвідділи міліції, то ми з хлопцями щоночі, з 9-ї вечора до 9-ї ранку, почали охороняти ці об’єкти. Навіть самі поліцейські дивувалися і не могли зрозуміти, для чого ми це робимо. Це була нагода і налагодити особистий контакт з поліцейськими, пояснити їм наш спільний інтерес у тому, щоб місто залишалося безпечним. Ми їм пояснювали, що в нас в організації – прості хлопці, портовики, таксисти, які прийшли допомагати поліції замість того, щоб після зміни бути вдома з родиною. Люди мають активну громадянську позицію і вони займаються патрулюванням свого рідного міста», – розповів Петро Канар’ян із Чорноморська.

Для чеських колег було цікаво побачити, що активніше реформа поліції та співпраця з громадськими організаціями розвивається на сході та півдні України, ніж на заході, де небезпека у зв’язку з російською агресією не відчувається так гостро. У місті Чорткові Тернопільської області представникам із Чехії так і не вдалося знайти партнерів серед громадських організацій, тож довелося мати справу з міською владою. Щоправда, вона виявилася більш ніж зацікавленою у тому, щоб змінити роботу поліції та ставлення до неї в місті, говорить фахівець з питань охорони дітей Чортківської міської ради Наталія Атаманчук.

Проблема маленьких містечок у тому, що 90% нинішніх поліцейських – це колишні міліціонери, які продовжують працювати по-старому
Наталія Атаманчук

«Я рада чути, що є в Україні міста, де поліція дійсно працює для людей і люди її не бояться. У нашому місті ми не хочемо дзвонити в поліцію. В них то немає бензину, то немає працівників. Особливо важко добитися співпраці в моїй роботі, бо ми працюємо з дітьми з загрожених родин, де часто стаються сварки, бійки, ми приїжджаємо, викликаємо поліцію, а вони їдуть годину, за цей час нас можуть перебити всіх. І ще можуть і не приїхати. Проблема маленьких містечок у тому, що 90% нинішніх поліцейських – це колишні міліціонери, які продовжують працювати по-старому. У нас дуже важка співпраця з поліцією. І в те, що ми побачили в поліції міста Брно, нам було важко повірити, як вона співпрацює з міською владою, зі школами, з соціальними вчителями, і все це дає можливість профілактики злочинів серед неповнолітніх, сексуального насильства. І люди можуть подзвонити до поліції, отримати пораду, чого в нас у маленьких містечках немає», – пояснила працівниця міської ради Чорткова.

Вона додала, що поїздка за досвідом до Чехії дала їй можливість також побачити, що відбувається в інших частинах України і наскільки проснулася співпраця між поліцією та громадою у східних та південних регіонах України.

Значний тягар державної відповідальності несе суспільство

Представники українських громадських організацій, активних у сфері безпеки та громадського порядку, наголошували, що, незважаючи на багато позитивних зрушень і в реформі поліції, і в співпраці між поліцією та громадою, українське громадянське суспільство продовжує нести на собі значний тягар державної відповідальності.

Віталій Овчаренко
Віталій Овчаренко

Нам потрібно покладатися не на них, а на самих себе. Волонтери є тим двигуном, який рухає зміни. Потрібно більше консолідуватися і робити свою справу
Віталій Овчаренко

Виходець з Донецька, ветеран антитерористичної операції, а нинічлен громадської організації «Майдан Моніторинг» Віталій Овчаренко наголосив на тому, що громадянське суспільство може вплинути і на зміни у роботі судової системи. За його словами, досить присутності одного журналіста, чи блогера на засіданні суду для того, щоб суддя не приймав неправосдного рішення.

Активіст недержавної організації «Альтернатива» та член міської ради Харкова Артем Фисун підсумував, що громадські діячі ще не можуть віддати державі функції, які вона ще не спроможна виконувати, тож якщо українці хочуть жити безпечно в своїй державі, для цього треба працювати у кожному місті.

«Нам потрібно покладатися не на них, а на самих себе. Волонтери є тим двигуном, який рухає зміни. Потрібно більше консолідуватися і робити свою справу», – вважає Артем Фисун.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG