Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 12:28

Молоді люди, херсонські активісти, які вийшли чотири роки тому на Євромайдан, поділилися з Радіо Свобода своїми думками щодо того, що надихає, а що демотивує.

Євгенія Мироненко

Люди сформували звичку цікавитися суспільним життям
Євгенія Мироненко

– Головний позитив у постмайданівський період у Херсоні я бачу в зародженні громадського суспільства. Люди сформували звичку цікавитися суспільним життям, розбиратися у процесах життєдіяльності міста.

Це для Херсона неабиякий ривок. Саме це під час Майдану мене найбільше здивувало і підбадьорило: наскільки, виявляється, у нас небайдужі люди є! Особливо мене вразила молодь.

Також Херсон оживив волонтерський рух, ця здатність людей самоорганізовуватись залишилася і розвивається.

І, я б сказала, люди стали сміливішими у відстоюванні своїх прав.

Ну і, безумовно, значно проявилось самоусвідомлення херсонців. Більше мови, менше меншовартості, поволі позбавляємося комплексу провінційного містечка.

Євгенія Мироненко
Євгенія Мироненко

Херсон ожив після Революції гідності
Євгенія Мироненко

Ми ще у стані переформатування: багато сподівань, ідей, надій, розчарувань, боротьби, міграції і, навпаки, кооперації молоді. Тут такий от шалений мікс. Але що безперечно, то це те, що Херсон ожив після Революції гідності.

Тікає ідейна молодь, яка не хоче працювати за 3 тисячі гривень і весь час боротися із «совком» і «кумівством»
Євгенія Мироненко

Якщо говорити про проблеми, то головна з них – це серйозна нестача гідної роботи для молоді. Дуже прикро, що втрачається потенціал, що тікає ідейна молодь, яка не хоче працювати за 3 тисячі гривень і весь час боротися із «совком» і «кумівством».

Дуже відчувається також відсутність незалежної журналістики
Євгенія Мироненко

Дуже відчувається також відсутність незалежної журналістики. Всі ЗМІ у Херсоні або напряму є власністю політичних груп, або орієнтовані на якийсь із політичних кланів. Через брак вільної, сучасної платформи для комунікацій активним і дієвим людям тяжко знайти одне одного.

Відчувається брак креативних людей у різних галузях і лідерів громадської думки. Я, як людина з архітектурною освітою, бачу дуже ясно: височіють недобудови в центрі міста, рейдерство квітне без перешкод, а оскільки туристичний напрямок бізнесу розвивається дуже стрімко, то скоро матимемо і більш виразний наступ на зелені зони міста. А можна все це змінити креативно із користю для міста.

Ми потребуємо обміну досвідом з іншими містами і нових міжрегіональних громадських проектів та ініціатив.

Адже молодь об’єднає тільки спільна, цікава і прибуткова справа, спільна реалізація ідеї, залучення і зацікавленість у проекті.

Тобто молодь хоче (як я бачу і чому радію) і ідейного руху, не хоче здаватись, непримиренна до зла (старої системи), але і достатньо амбітна, щоб не втрачати час на безоплатну працю. Тому це треба поєднати.

Євген Кравченко

Молодь регіону можна консолідувати лише навколо проектів, в яких би вони могли реалізувати свій потенціал
Євген Кравченко

– На мою думку, перш за все, зміни відбулися у свідомості людей. Після Майдану простежується стрімкий розвиток громадянського суспільства. Але досі основною проблемою регіону є слабка економіка, що спричиняє високу міграцію людей. А молодь регіону можна консолідувати лише навколо проектів, в яких би вони могли реалізувати свій потенціал.

Євген Кравченко
Євген Кравченко

Анастасія Добущак

– Нещодавно місцева влада на рівні області й міста ухвалила рішення перевести всі школи на україномовне навчання.

Місцева влада стала набагато відкритішою для громадян і медіа, що підтверджується першими позиціями в рейтингах відкритості і особистим досвідом.

Анастасія Добущак
Анастасія Добущак

Надихають приклади успіху і перемог! Дуже важливо знати, які успішні проекти реалізували представники нового покоління!
Анастасія Добущак

Декомунізація посприяла поверненню історичних назв вулицям, а ті вулиці, що не є історичними отримали більш актуальні назви. До прикладу, частина колишньої вулиці «40-річчя Жовтня» отримала назву вулиці Небесної сотні.

Молоді необхідно повірити в себе і у власні можливості впливати на суспільні процеси. Дехто це вже почав робити і, сподіваюсь, таких людей буде дедалі більше. Надихають приклади успіху і перемог! Це додає впевненості. Дуже важливо знати, які успішні проекти реалізували представники нового покоління!

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG