Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 01:49

Те, що Україна є найбільшою європейською державою, це відомо усім, хто звертав увагу на карту Європи. А те, що такий розмір означає, що українці є дуже різними в різних куточках держави, вже не так очевидно для загалу. Політики любили ділити Україну на Схід і Захід, на україномовних і російськомовних, залишаючи поза увагою нюанси, які роблять Україну розмаїтою. А для того, щоб українці могли більше дізнатися одне про одного, журналістка Олеся Яремчук об’їздила різні куточки України й привезла звідти унікальні історії, які вона публікує в рамках проекту «Наші інші» у співпраці з журналом The Ukrainians. Радіо Свобода зустрілося з Олесею Яремчук у Празі під час Міжнародної конференції україністів.

Те, що Україна не ділиться на Схід і Захід, а навпаки, складається з дивовижної краси камінчиків мозаїки, можна дізнатися, лише роздивившись їх у деталях, говорить авторка художніх репортажів про національні меншини України Олеся Яремчук.

У нас були тексти про німців на Закарпатті, про волохів, про вірмен на Франківщині, турків-месхетинців на сході України, про ромів, євреїв, гагаузів, ліптаків

«У нас були тексти про німців на Закарпатті, про волохів, про вірмен на Франківщині, турків-месхетинців на сході України, про ромів, євреїв, гагаузів, ліптаків, – це є великий і тривалий проект, бо тема національних меншин є недослідженою в країні», – говорить журналістка.

Подорожі по Україні та спілкування з представниками різних етнічних груп змінило погляд авторки на українців, адже перед нею послала Європа в мініатюрі.

Я не могла собі уявити, що на сході біля Бахмута живуть турки-месхетинці, які розмовляють мовою, що схожа на суміш турецької та грузинської мови

«Я б ніколи не подумала, що коли я приїду в якесь село на Закарпатті й увійду до хати, то мене вітатимуть словами Guten Tag і розмовлятимуть між собою німецькою мовою, бо це є старе швабське село. Так само я не могла собі уявити, що на сході біля Бахмута, в селі Васюківка, живуть турки-месхетинці, які розмовляють мовою, що схожа на суміш турецької та грузинської, тобто своєю автентичною мовою», – ділиться своїми враженнями Олеся Яремчук.

Надто добре інтегровані чи ізольовані?

Життя цих етнічних громад дослідниця називає невідкритим багатством України і пояснює брак інтересу до них з боку загальних засобів масової інформації тим, що вони… надто добре інтегровані. Новинні журналісти потребують подій, сенсацій, а життя цих етнічних громад переважно так щільно переплітається з життям етнічних українців, що не породжує «швів» у соціальній тканині.

На думку Олесі Яремчук, прагнення до уніфікації України, до стереотипних узагальнень, призводить до спрощеного й викривленого уявлення про справжні українські реалії. Вона наголошує на тому, що хоча українці іншого етнічного походження і зберігають свою мову й традиції, вони є повністю інтегровані в українське суспільство, адже вони вже століттями живуть поруч із етнічними українцями.

З іншого боку, за словами дослідниці, є в Україні й такі громади, які, живучи в Україні, ніби продовжують жити в Радянському Союзі, у середовищі, де домінує російська мова і російські засоби масової інформації.

Ці люди жодного разу не сказали мені, що не хочуть України. Навпаки, в них усюди українські прапори, і вони говорили мені, що хотіли б вивчити українську мову

«Наприклад, є якесь віддалене село Вингорадівка на Одещині, село гагаузів, де багато російських телеканалів, і українська мова й культура в їхньому житті практично відсутні. Але це не їхня вина. Бо там немає української школи, немає культурних установ, їм немає звідки довідатися про українську культуру. Але ці люди жодного разу не сказали мені, що вони не хочуть України. Навпаки, в них усюди висять українські прапори, і вони говорили мені, що хотіли б вивчити українську мову», – розповідає журналістка.

Навіть згадуючи про нещодавні скандали, пов’язані з вивченням української мови угорцями Закарпаття, дослідниця вважає, що проблеми були політизовані ззовні, а всередині України проблеми є не політичного, а, швидше, економічного й організаційного порядку.

Якби в цьому селі був добрий вчитель української мови, то хлопчина, якому не вистачило одного балу, щоб поступити на математичний факультет в Україні, він би вивчив українську і залишився б в Україні, а не поїхав би працювати на фабрику в Угорщині

«Ми записували історію у Малих та Великих Слеменцях на українсько-словацькому кордоні. Це угорське село, де мені було важко спілкуватися, не знаючи угорської мови. Але коли я спитала, чому там не знають української мови, то мені сказали: там немає вчителів. Бо вони не поїдуть у це віддалене село, не маючи гідної зарплати. Але якби в цьому селі був добрий вчитель української мови, то той хлопчина, що був у моєму репортажі, і якому не вистачило одного балу, щоб поступити на математичний факультет в Україні, він би вивчив українську і залишився б в Україні, а не поїхав би працювати на фабрику в Угорщині», – пояснює ситуацію Олеся Яремчук.

Такі деталі залишаються непомітними для суспільства, тому що досліджень життя національних громад в Україні ведеться вкрай мало, наголошує вона.

Немає енциклопедії, де людина, яка цікавиться різними етносами на території України, могла б прочитати все, що її цікавить

«Дуже мало комплексної літератури, досліджень, немає енциклопедії, де людина, яка цікавиться різними етносами на території України, могла б прочитати все, що її цікавить», – розповідає журналістка.

Олеся Яремчук звертає увагу на те, що нинішні проблеми національних громад тягнуться вже багато десятиліть і багато з них укорінені в національній політиці Радянського Союзу, який перекроював карту Східної Європи, депортував цілі народи, провокував етнічні конфлікти.

Конфлікти з сусідами на ґрунті національної пам’яті виникають останнім часом як продукт фальсифікації історії за радянських часів та замовчування її протягом років незалежності.

На думку журналістки, зараз потрібно не лише більше говорити про нинішні етнічні меншини, які живуть в Україні, але й зберігати пам’ять про ті громади, які знищила Друга світова війна.

Друга світова війна змінила наш етнічний ландшафт. Нам потрібно більше пам’ятати про те, що було тоді

«Друга світова війна змінила наш етнічний ландшафт. Нам потрібно більше пам’ятати про те, що було тоді, і якщо нам це вдасться, то нам, можливо, вдасться уникнути тих проблем, які можуть виникнути зараз», – вважає журналістка, так, на її думку, Україна може стати ціліснішою і міцнішою.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG