Доступність посилання

19 Січень 2018, Київ 06:14

В Україні планують створити систему електронної торгівлі біопаливом


Ілюстративне фото

Сектор біоенергетики в Україні постійно збільшується. За даними Біоенергетичної асоціації України, виробництво біопалива і відходів щороку зростає на 38%, а загальне постачання первинної енергії з біопалива та відходів – на 26%. У той же час ринок біопалива в Україні досить неоднорідний: немає єдиної біржі для продажу й купівлі сировини, а також фіксованих стандартів сертифікації. Енергетики пропонують створити єдину систему електронної торгівлі, яка сформує навколо себе ринок біопалива.

Для чого потрібна електронна система

У серпні 2017-го уряд ухвалив нову Енергетичну стратегію. Відповідно до неї, споживання вугілля поступово падатиме, а використання альтернативної енергії зростатиме. За прогнозами, у 2035 році рівні споживання вугілля та біопалива зрівняються.

Дані нової Енергетичної стратегії
Дані нової Енергетичної стратегії

Для того, аби стимулювати ринок біопалива, енергетики пропонують створити єдину електронну систему торгівлі біопаливом усіх видів (біржу) і затвердити її на законодавчому рівні.

Над законопроектом працюють Міністерство економічного розвитку і торгівлі спільно із U.S. Agency for International Development (USAID), Біоенергетична асоціація та Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.

Автори законопроекту очікують його зареєструвати на початку 2018 року, ухвалити в другій половині наступного року, а систему запустити з початку 2019-го.

Оператор системи має забезпечувати її функціонування, не повинен здійснювати заготівлю, виробництво, транспортування, постачання і торгівлю біопаливом.

Натомість агентство Держенергоефективності буде затверджувати ціни на послуги оператора, накладати адміністративні штрафи на оператора та учасників системи у випадку порушення ними їхніх зобов’язань.

Сьогодні біопаливом торгують на аукціонах з продажу необробленої деревини та через систему ProZorro. У першому випадку – торги відбуваються раз на квартал і призначені виключно для деревини. У системі ж ProZorro здійснюються лише публічні закупівлі (для державних і комунальних підприємств).

Як це працює у інших країнах?

Подібна біржа біопалива Baltpool працює, наприклад, у Литві.

Її створили, аби посилити конкуренцію на ринку енергоресурсів. Акціонерами є дві великі державні енергетичні компанії UAB «EPSO-G» (67%) і AB «Klaipedos Nafta» (33%).

Система запрацювала у 2012 році, і наразі 100% біопалива в країні продають саме через біржу. Торговельні аукціони проводять щотижнево, а продавці та покупці (найчастіше виробники теплової енергії) спілкуються між собою анонімно.

Гонконгська біржа біомаси Graceful Globe призначена для торгівлі між споживачами, виробниками та оптовими продавцями біомаси на міжнародному рівні.

Торгівля здійснюється через онлайн аукціони на анонімній основі. Торгівля відбувається цілодобово. Серед учасників є кілька представників з українських міст: Києва, Полтави, Івано-Франківська, Одеси, Охтирки, Ужгорода та інших.

Продавців з України можна знайти і на американській Minneapolis Biomass Exchange. Біржа працює з 2009 року і пропонує типові договори на купівлю біомаси, перевірку якості, систему онлайн-транзакцій та логістичні послуги.

За словами голови правління «Біоенергетичної асоціації» Георгія Гелетухи, в Україні діє понад 600 бірж, але всі вони неефективні і мають малі обороти торгівлі.

Тому, на думку Гелетухи, всі вони не складуть конкуренції новій системі і з часом всі почнуть користуватися саме нею.

Що зміниться на українському ринку біопалива

Система допоможе встановити ринкову ціну. Ціна знизиться
Григорій Гелетуха

Григорій Гелетуха прогнозує, що, відповідно до литовського досвіду, з цінами на біопаливо відбудеться дві зміни: спочатку вони вирівняються, а потім навіть дещо впадуть: «Зараз в одному місці можна купити тонну дерев’яної тріски за 500 гривень, а в іншому – за 1500. Немає мірила, яка ціна правильна, а система допоможе встановити ринкову ціну. Після цього, внаслідок конкуренції, ціна знизиться. У Литві вартість упала на 20%».

Система також має вирішити питання з якістю палива. Паливо розділять на три класи, залежно від рівня вологості та зольності (маса твердого залишку (золи), що утворюється після повного згоряння). Кожен продавець проходитиме певну сертифікацію свого товару.

Георгій Гелетуха розповідає, що асоціація очікує певного спротиву від монополістів у сфері теплоенергетики. А також зазначає, що цей прогноз затверджений на державному рівні, а не належить лише представникам відновлюваної енергетики.

Володимир Пилипів, директор Смілянської ТЕЦ, що працює на деревній трісці, в коментарі для Радіо Свобода зазначив, що до впровадження електронної системи ставиться позитивно.

Ми будемо приймати тріску не в метрах кубічних, а в залежності від енергетичної цінності
Володимир Пилипів

«Таким чином ми будемо приймати тріску не в метрах кубічних, а в залежності від енергетичної цінності. Зараз ми вимірюємо все в об’ємі, але кількість кілокалорій в одній тонні завжди різна», – розповідає Пилипів.

Наразі підприємство входить до структури товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс». Тут отримують енергію, утилізуючи деревну тріску замість спалювання природного газу. Наразі ТЕЦ купує паливо у лісових господарствах на щоквартальних аукціонах.

Зміни до Лісового кодексу

Створення електронної системи передбачає, що в перший рік її використання, 20% лісових господарств, які продають біопаливо, використовуватимуть електронну біржу в роботі.

Для цього, на думку ініціаторів законопроекту, варто покласти на лісгоспи обов'язок вивезення порубкових решток до найближчих доріг з метою виробництва твердого біопалива (для 80% маси порубкових решток).

Такий пункт не задовольняє самі лісові господарства, які наголошують, що не мають коштів на додатковий транспорт та інше обладнання для вивезення решток до доріг.

Орест Ониськів, директор Бродівського лісового господарства на Львівщині, каже, що не проти електронних торгів, але не варто таким чином покладати на лісгоспи більше обов’язків.

Це спрямовано на отримання додаткового прибутку за рахунок когось іншого, а саме: державних підприємств
Орест Ониськів

«Зараз є вільний доступ до порубкових решток, але ніхто не хоче їх брати. Хочуть, щоб ми вивезли до асфальту. Це спрямовано на отримання додаткового прибутку за рахунок когось іншого, а саме: державних підприємств», – зазначає Ониськів.

Серед інших змін, які передбачатиме введення електронної системи – заборона суцільного і часткового спалювання порубкових решток.

Вирішити ці питання пропонують через внесення змін до Лісового кодексу України, таким чином передбачити новий спосіб очищення місць рубок.

Очікується, що за п’ять років усі лісгоспи продаватимуть паливо лише через цю систему.

Те ж саме правило обов’язкового користування системою стосується і деяких покупців. Її обов’язково будуть використовувати ті, хто має «зелений» тариф та стимулюючий тариф на тепло.

Ми в перші роки штучно створимо пропозицію і попит. Приватні компанії з часом приєднаються
Георгій Гелетуха

«Таким чином ми в перші роки штучно створимо пропозицію і попит. Ми не можемо накладати обов’язок на приватні компанії, але думаємо, що вони з часом приєднаються», – зазначив Георгій Гелетуха.

У Біоенергетичній асоціації кажуть, що пропонували Держлісагентству приєднати аукціони з деревного палива до аукціонів з ділової деревини, але ті відмовилися. Тому й вирішили створити окрему систему.

У прес-службі Держлісегентства повідомляють, що участь у нараді про створення ринку біопалива брали, але не вказали, чи долучалися до розробки законопроекту про створення біржі.

У агентстві також зазначили, що мають постійні проблеми зі збутом відходів лісозаготівель, що не знаходять попиту на внутрішньому ринку.

«Необхідно зазначити, що переробка відходів лісозаготівель у енергетичну тріску вимагає значних довгострокових інвестицій у створення необхідного технопарку, а висока вартість логістичних операцій робить зазначене виробництво не надто привабливим для бізнесу», – розповіли в Держлісагентстві.

За словами лісівників, на дрова, які відпускаються населенню для побутових потреб, розпорядженнями обласних державних адміністрацій встановлено граничні рівні рентабельності.

«Тому торгівля деревиною для енергетичних потреб має бути виваженою і продуманою з тим, щоб теплоенергетичні потреби громадян були задоволені в першу чергу», – вказали в агентстві.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
Loading...
XS
SM
MD
LG