Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 12:22

У 90% випадків суд не дозволяє публікувати самостійні дослідження якості товарів – Дорошенко


Хоча, за деякими оцінками, кількість підроблених товарів на українському ринку може сягати 30–70%, точна цифра не відома, каже експерт Олексій Дорошенко. Причина – в мораторії на перевірки виробників в Україні. Втім, уже з наступного року почне працювати державний моніторинг якості харчових продуктів, обіцяє представник Держпродспоживслужби Андрій Жук.

В Україні є два типи фальсифікату, але не за всі підробки передбачена кримінальна відповідальність, каже голова правління громадської організації «Всеукраїнська асоціація захисту прав споживачів «Споживча довіра» Максим Гончар. За його словами, зараз дуже поширеним є використання немолочних жирів в молочних продуктах, а це вже є фальсифікат. Він зазначає, що визначити підробку можна тільки шляхом лабораторних досліджень.

Дуже багато знаходимо жири немолочного походження, недобросовісні виробники фальсифікують свою продукцію
Максим Гончар

«Фальсифікацію можемо розбити на дві групи. В тій, яку роблять виробники, що зареєстровані, наприклад, в Україні, дуже багато ми знаходимо жири немолочного походження, тобто недобросовісні українські виробники фальсифікують свою продукцію. Другий різновид, про який ми можемо говорити, – це коли, наприклад, під білоруські бренди робиться фальсифікат, випускається дуже якісна упаковка і, наприклад, у білоруське масло чи той самий сир кладуть спред. І взагалі незрозуміло, хто це робить», – розповів Гончар. Причому, зауважує він, кримінальна відповідальність передбачена лише за другу категорію підробок.

Як зазначає гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, у світовій практиці кількість фальсифікованих товарів на ринку можна приблизно визначити завдяки дослідженням, які проводять і держава, і торгові мережі. В Україні ж такої статистики нема через мораторій на перевірки виробників.

Функція держави в нас вже чотири роки відсутня, а торговельні мережі також не здійснюють контролю
Олексій Дорошенко

«Функція держави в нас вже чотири роки відсутня, а торговельні мережі та інші оператори ринку також не здійснюють такого контролю, тому що запит на нього з боку суспільства практично відсутній. Тому що ми не готові платити за продукцію, яка коштує дорожче, якщо вона більш якісна», – констатував він в ефірі «Ранкової Свободи». На думку експерта, вирішити ситуацію остаточно може лише підвищення рівня життя українців, яке дозволило б їм купувати дорожчі та якісніші продукти.​

Втім, і мораторій добігає кінця – у 2018 році він вже не поширюватиметься на виробників харчових продуктів, анонсує перший заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Жук. За його словами, органи контролю вже запроваджують програму державного моніторингу.

Закон про державний контроль передбачає європейську систему контролю з ризикоорієнтованим підходом
Андрій Жук

«З 1 квітня набуває чинності закон про державний контроль, який передбачає вже європейську систему контролю з ризикоорієнтованим підходом. Якщо за період року ми будемо виявляти в певних категоріях продуктів більше невідповідностей, будемо на наступний рік відсоток перевірки по таких категоріях збільшувати», – пояснив Жук.

Перевіряти може хто хоче, але контроль тільки державний

Олексій Дорошенко уточнює: здійснювати перевірки можуть і громадські організації, і звичайні покупці, причому як в державних, так і в приватних лабораторіях. Але використання результатів таких досліджень обмежене законодавством.

Якщо ви проводите перевірку, то опублікувати дослідження не можете. Будь-який виробник позветься на вас до суду
Олексій Дорошенко

«Навіть якщо ви проводите (перевірку – ред.) в державній лабораторії, то опублікувати ці дослідження не можете, тому що можете діяти виключно на замовлення держави. Будь-який виробник позветься на вас до суду, і суди в 90% випадків ухвалюють рішення на користь виробника, що ви не маєте права це робити», – каже Дорошенко.

Таким чином, єдиним органом, який уповноважений захистити права споживачів на якісні продукти, є Держпродспоживслужба, проте експерт вказує на бюрократичну перешкоду, пов’язану з фінансуванням.

Олексій Дорошенко
Олексій Дорошенко

Уявіть: ви отримали гроші 28 листопада. І 30 чи 31 грудня гроші, які вам виділив бюджет, ви маєте повернути назад. Ви навіть не встигнете провести дослідження зразків
Олексій Дорошенко

«Гроші на такі дослідження виділяються лише у грудні або в останніх числах листопада. А тепер уявіть: за процедурою ви отримали гроші 28 листопада. Мінімум треба провести конкурсний відбір, ви це ставите на систему Prozorro, це 30 днів, укладаєте договір – і виявляється, що на календарі 30 чи 31 грудня, і гроші, які вам виділив бюджет, ви маєте повернути назад. Ви навіть не встигнете провести дослідження зразків», – нарікає він.

Тож, щоб убезпечитись самостійно, Дорошенко радить покупцям орієнтуватись на продукти принаймні середньої цінової категорії, а також знайомитись із дослідженнями продуктів, які громадським організаціям все ж вдається опублікувати.

Ситуація має поліпшитись

Андрій Жук визнає, що проблема з фінансуванням державних перевірок дійсно була, проте запевняє, що після запровадження моніторингу ситуація зміниться.

Фінансування на наступний рік заплановане з початку року
Андрій Жук

«Фінансування на наступний рік заплановане з початку року, тому плануємо, що ця робота вже має стати системною та послідовною, яка дисциплінує виробників та операторів ринку харчових продуктів», – впевнений чиновник.

Жук також повідомив, що Держпродспоживслужба матиме право перевіряти продукти не лише на стадії виробництва, а й шляхом контрольних закупівель, що дозволить уникнути ситуації, коли на полиці магазинів та до лабораторій на перевірку потрапляють товари різної якості. Такий же підхід передбачається і щодо імпортованої продукції.

Кожним оператором ринку повинно бути забезпечено режим прослідкованості
Андрій Жук

«Кожним оператором ринку, який здійснює обіг харчових продуктів, повинно бути забезпечено режим прослідкованості: крок вперед, крок назад – для того, щоб можна було зрозуміти, на якій стадії обігу харчового продукту він втратив належні якісні показники», – додає представник служби.

Споживачам в разі сумнівів в якості товару Андрій Жук радить звертатись до органів Держпродспоживслужби, надавши разом із заявою відповідні документи – товарний чек або договір купівлі-продажу.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG