Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 01:16

В Україні замало добросовісних виробників – активіст про скасування ДСТУ


Скасування державних стандартів для продуктів та товарів передчасне, вважає громадський діяч Максим Гончар, адже штрафи за порушення в Україні мізерні. Із ним згоден генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. За його словами, в європейських країнах, на які рівняється Україна, є інші механізми контролю, яких українська влада не запровадила. Натомість правник Артем Кузьменко впевнений, що споживачі здатні самі регулювати якість продуктів, які купують.

Голова правління Вcеукраїнської асоціації захисту прав споживачів «Споживча довіра» Максим Гончар вважає, що Україна не готова до скасування обов’язкового державного контролю над якістю продуктів.

Раніше людина бачила маркування ДСТУ і знала, що все перевірено «з поля до столу»
Максим Гончар

«Раніше, коли людина купляла якусь продукцію в торговій мережі, вона бачила маркування ДСТУ (або, як раніше було, ГОСТ) і знала, що все перевірено «з поля до столу». Весь процес виробництва, все, що було в цій продукції, було гарантоване державою», – зазначає він в ефірі Радіо Свобода. Тепер, за словами активіста, технічні умови виробництва буде розробляти саме підприємство, державна реєстрація цих документів не передбачена.

Гончар пояснює, що зараз Україна узгоджує своє законодавство із європейським та дерегулює бізнес, у зв’язку з чим діє мораторій на проведення перевірок Держпродспоживслужби (за винятком окремих випадків).

Натомість старший юрист Eterna Law Артем Кузьменко звертає увагу, що закон «Про стандартизацію», згідно з яким дотримання стандартів ДСТУ не є обов’язковим, був ухвалений ще у 2014 році. Замість держави, на думку Кузьменка, якість товарів має контролювати споживач, голосуючи грошима за більш якісні продукти.

В нас, як вважається, дуже непогана якість продукції, якщо національні виробники будуть робити погану якість продукції, її просто ніхто не буде купувати
Артем Кузьменко

«В нас, як вважається, дуже непогана якість продукції навіть порівняно з європейською. Бо ринок регулює якість продукції. Є імпорт, який завозиться з однією якістю по одній ціні, відповідно, якщо в нас національні виробники будуть робити погану якість продукції, її просто ніхто не буде купувати», – пояснює правник. Він впевнений, що скасування державних перевірок піде на користь українським споживачам.

Не бачу великого горя в тому, що стандартизація і ГОСТ стали добровільними
Артем Кузьменко

«Добросовісні виробники виробляють якісну продукцію. Я не бачу великого горя в тому, що стандартизація і ГОСТ змінені, стали добровільними», – каже Кузьменко. Водночас наголошує: окремі групи продуктів, прописані в законодавстві – наприклад, дитяче харчування – все ще повинно відповідати стандартам.

Натомість Максим Гончар не готовий покладатись на відповідальність підприємців.

Добросовісних виробників в нас дуже малий процент
Максим Гончар

«Якщо ми кажемо про добросовісних виробників, то в нас їх дуже малий процент. В нас сьогодення диктує такі умови – коли технолог приходить до директора і каже: якщо ми ллємо пальмову олію, котра законом про молоко та молочні продукти прямо заборонена, то заробляємо 50 мільйонів гривень. Якщо не ллємо – то нічого не заробляємо. Директор каже: а який штраф? Пару тисяч гривень», – наводить приклад він. Таким чином, за словами Гончара, економічна ситуація та закон не заохочують сумлінної поведінки виробників.

Крім того, він звертає увагу, що, на відміну від ДСТУ, технічні умови виробництва, затверджені виробником, є інтелектуальною власністю підприємства і не доступні широкому загалу.

Дорошенко: з боку держави – штрафи, з боку суспільства – культура

На думку заступника директора науково-технічного центру «Психея» Геннадія Рябцева, система технічних регламентів в Україні ще не настільки розвинута, щоб повністю замінити систему стандартизації, успадковану ще від СРСР. При цьому, зауважує експерт, в європейських країнах функціонує і розвинута система стандартів, і технічних регламентів.

Держава не зможе дотримуватися конституційної норми, яка гарантує всім громадянам України безпечні та якісні товари та послуги
Геннадій Рябцев

«Повне скасування тих стандартів, які стосуються насамперед харчових продуктів, фармацевтичних препаратів та іншого, що стосується безпосередньо безпеки життєдіяльності, може призвести до того, що держава не зможе дотримуватися конституційної норми, яка гарантує всім громадянам України безпечні та якісні товари та послуги. Зруйнувавши систему радянських стандартів, українська держава не вибудувала на її місці як систему національних стандартів, так і систему технічних регламентів», – констатує Рябцев.

Гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко вказує на особливість контролю якості продуктів на заході: за його словами, в Європі, Канаді та США проводиться вибіркова перевірка товарів, які вже є на ринку, замість контролювати виробницто. Українська влада наразі немає такої можливості через мораторій.

Олексій Дорошенко
Олексій Дорошенко

Цей же мораторій, на його думку, демотивує добросовісних виробників.

Ви виробляєте свою продукцію якісно, а ваш конкурент не пише того, що насправді в упаковці. Але ціна в конкурента нижча
Олексій Дорошенко

«Ви виробляєте свою продукцію якісно, дотримуєтесь абсолютно всього, а ваш конкурент не пише того, що насправді в упаковці. Але при цьому ціна в конкурента нижча. В кого він купуватиме в магазинах? Звісно, у вашого конкурента», – пояснює експерт.

Дорошенко вважає, що становищу мають зарадити, з одного боку, суворіші покарання для порушників, з іншого – формування культури виробництва в українському суспільстві.

Процес з боку держави – це штрафи. А рівень культури торгівлі зокрема – це процес на багато років
Олексій Дорошенко

«Процес з боку держави має бути запущений найближчим часом – це штрафи. А загальний рівень культури та культури торгівлі зокрема – думаю, це процес, який затягнеться на багато років», – передбачає він.

Максим Гончар погоджується, що обсяги фінансових покарань не можна назвати задовільними.

«Наприклад, порушення санітарних умов на виробництві, котрі можуть призвести до загрози здоров’ю та життю людини:10 мінімальних заробітних плат для юридичних осіб, вісім мінімальних заробітних плат для фізичних осіб. Реалізація продукції з простроченим терміном дії, котра може призвести так само до загрози життю та здоров’ю людини: для юридичних осіб – п’ять МЗП, для фізичних осіб-підприємців – три МЗП. І далі по тексту», – наводить приклади активіст і робить висновок, що Україна ментально не готова для скасування перевірок якості продуктів.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG