Доступність посилання

ТОП новини

Якщо посадять кількох власників, решта припинить нищити пам’ятки архітектури – Терещенко


Пожежі стали поширеними в історичній частині Києва. На фото: горить будинок на вулиці Хрещатик 40/1, червень 2017 року
Пожежі стали поширеними в історичній частині Києва. На фото: горить будинок на вулиці Хрещатик 40/1, червень 2017 року

Пожежі у старовинних будинках Києва почастішали. У неділю,10 грудня,на Подолі горів будинок купця 19 століття. Як констатують експерти, такі інциденти є не випадковістю, а підпалом. Як зауважує кореспондентка «Схем» Валерія Єгошина, мізерні штрафи за псування пам’яток не зупиняють власників, зацікавлених не в реставрації старовини, а в спорудженні новобудов. А громадська діячка Олена Терещенко переконана: проблема не в законах, а в небажанні правоохоронців застосовувати їх, щоб захистити культурну спадщину.

Хто нагріється на згарищах історичних будівель? Свобода. Частина 3
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Об’єкти культурної спадщини є для забудовників перешкодою на шляху появи новобудови, каже заступник директора департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Ганна Бондар. Вона вважає, що така ситуація триватиме, доки влада не реформує законодавство з охорони памяток:

«За європейським досвідом, наприклад, Західної Європи, законодавство не тільки обтяжує, але й надає певні преференції тим забудовникам, які дійсно зберігають культурну спадщину. Тобто, вони включають, як то кажуть, «і батіг, і пряник». В українському законодавстві – це фактично батіг. І, зрозуміло, що від того в забудовника іноді виникає бажання позбутися цієї пам’ятки й використати земельну ділянку в інший спосіб».

Ганна Бондар, заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Києва
Ганна Бондар, заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Києва

Водночас, на думку кореспондентки проекту Радіо Свобода «Схеми» Валерії Єгошиної, про «батіг» у даному випадку говорити не доводиться.

«Наразі штраф за псування пам’ятки – десь п’ять тисяч гривень. Максимальний штраф – біля 70 тисяч гривень. Але ця сума не зупинить жодного власника, який на виході отримає землю коштом у чотири мільйони доларів», – пояснює вона. Як приклад Єгошина наводить київський будинок купця Вертипороха за адресою Межигірська вулиця 33/19.

«Власник у 2001 році поклав око на цей будинок і намагався укласти контракт щодо нього, але це не вийшло. Тож будинок передали в оренду. На той час він був житловим. І тоді в терміновому порядку власник зобов’язався відселити жителів, їх переселили в спальні райони», – розповіла вона «Ранковій Свободі».

За словами журналістки, орендар провів ремонтні роботи зі зрізання балконів, які пошкодили будинок, і внаслідок цих робіт викупив пам’ятку за зниженою ціною.

«Він зміг його отримати за чотири мільйони гривень. Наразі цей будинок власник продає за чотири мільйони доларів», – стверджує Єгошина.

Вона звертає увагу: в цього будинку і в пам’ятки 1870 року, що горіла днями на вулиці Волоській, один власник. При цьому знайти його було непросто.

«Будинок, який на Волоській – його немає ані в реєстрі речових прав на нерухоме майно Міністерства юстиції, ані навіть у БТІ. Нам довелося шукати через кілька десятків договорів, і так ми змогли вийти на власника», – згадує журналістка.

Ініціаторка громадської платформи «SOS – майбутнє!» Наталія Заболотна вбачає проблему в недостатньо рішучих законодавчих запобіжниках.

«Людина, яка придбала пам’ятку архітектури 3-5 років тому, має точно виконати за критеріями державної реставрації умови збереження фасадів і начинки, яка також має відповідати законодавству. Якщо вона це не виконала, треба негайно вилучати цю пам’ятку зі власності, передавати на баланс держави», – пропонує активістка. Крім того, вона вказує й на важливість невідворотності покарання для відповідальних чиновників.

«Ми не маємо призначати таких очільників, які будуть констататорами смерті нашої культурної спадщини. Потрібні суворі заходи», – впевнена вона.

Натомість громадська діячка Олена Терещенко впевнена: хоча законодавство недосконале, справа все ж таки не в ньому.

«Якби ці закони, які є, виконувалися, ми б жили в якісно іншій країні. Є відповідна стаття Кримінального кодексу – 298-ма. Але поліція взагалі дуже важко порушує за цією статтею кримінальні справи. На практиці, прокуратура, скоріше, може порушити. Слідчі оперативні групи на знищення пам’яток відмовляються навіть виїжджати», – розповідає Терещенко.

Водночас активістка звертає увагу на те, що потрібно запроваджувати чіткі механізми застосування законів, у тому числі й до держслужбовців.

«Якщо посадять двох чиновників, то інші не будуть нічого такого робити більше. Якщо посадять декількох недобросовісних забудовників або власників, усі інші теж автоматично припинять нищити нашу культурну спадщину. Якщо вони не розуміють цінність усього цього, то місто і держава мають бути відповідальнішими. А зараз, у такому свавіллі, відповідальність мають брати на себе громадяни», – підсумовує вона.

Саме проблемі знищення пам’яток архітектури присвячений проект «Схем» Vanishing Heritage. Валерія Єгошина розповідає, що в рамках проекту було зібрано 24 історії, серед яких і будинок на Волоській.

Ще один гучний випадок – пожежа в одному з найстаріших будинків на Хрещатику, в будівлі колишнього «Центрального гастроному».

Наслідки пожежі в будівлі колишнього «Центрального гастроному»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:36 0:00

«Ми знімали цей будинок з дрону, коли він горів, і потім ще кілька разів – там зараз нічого не відбувається. Як я розумію, найімовірніше, власник просто чекає, поки «пристрасті вляжуться», – припускає кореспондентка.

За словами Олени Терещенко, на території України наразі 142 тисячі пам’яток, успадкованих від СРСР.

«До державного реєстру занесені лише 3,5% (від загальної кількості – ред.). Це п'ять тисяч таких об'єктів. Це ганьба. На жаль, культурна спадщина не є пріоритетом, хоча взагалі збереження культурної спадщини, я вважаю, – це питання національної безпеки», – переконана громадська діячка.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG