12% українців вважають самосуд єдиним способом захисту своїх прав – такі результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Центром інформації про права людини разом із фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Секретаріатом уповноваженого Верховної Ради з прав людини. На думку керівниці «Центру інформації про права людини» Тетяни Печончик, причина в неефективності правоохоронної системи. А координаторка проекту Програми розвитку ООН Світлана Колишко припускає, що українці можуть просто не знати інших засобів захисту.
Відповідно до результатів дослідження, 8,2% опитаних готові захищати свої права власноруч, в тому числі з використанням зброї, якщо це необхідно. Координаторка проекту Програми розвитку ООН Світлана Колишко вважає, що ці цифри дають підстави для тривоги.
Загальна картина і неготовність людей захищати свої права в цілому викликають велике занепокоєнняСвітлана Колишко
«9% вважають, що права людина сама собі може взяти, визначити. Якщо ми порівняємо також цю цифру з тим, скільки людей готові взяти зброю для відстоювання своїх прав, то ця цифра дійсно буде дуже небезпечною. Тому загальна картина і неготовність людей захищати свої права в цілому викликають велике занепокоєння», – коментує вона в ефірі «Ранкової Свободи».
Колишко підкреслює важливість інформування. Саме брак знань про наявні інструменти захисту, на її думку, змушує людей вдаватися до самосуду.
Якщо ти не знаєш, як звернутися по допомогу правильно, використовуєш той метод, який є зрозумілимСвітлана Колишко
«Якщо ти не знаєш, не розумієш, як звернутися по допомогу правильно, то ти використовуєш той метод, який для тебе є зрозумілим, який ти знаєш, як його реалізувати», – пояснює Колишко.
Формальна освіта має давати людині базові знання про праваСвітлана Колишко
Хоча поширення інформації про права людини нерідко є прерогативою громадського сектору та ЗМІ, вона вказує на те, що основу повинна закладати держава на рівні формальної освіти в школі та вишах: «Саме формальна освіта, яку має забезпечити держава, має давати людині базові знання про права людини, щоб людина потім могла з засобів масової інформації, з акцій громадських організацій дізнаватися більше».
Політолог Володимир Цибулько переконаний, що українці – досить законослухняний народ, за винятком невеликої частини, і не варто особливо турбуватися через ту кількість людей, які схвально ставляться до використання зброї для захисту своїх прав.
На руках – близько 5 мільйонів стволів вогнепальної зброї зараз в українців. Вони ж її не використовуютьВолодимир Цибулько
«Чим східніше Україна, тим більше феодалізму такого. Насправді, якщо ці цифри порівняти з наявною кількістю вогнепальної зброї, яка перебуває на руках, то можна вважати, що в нас дуже мирне і законослухняне населення, адже на руках – близько 5 мільйонів стволів вогнепальної зброї зараз в українців. Вони ж її не використовують», – аргументує Цибулько.
Втім, керівниця громадської організації «Центр інформації про права людини» Тетяна Печончик вказує на те, що саме на Донбасі самосуд схвалює менша частка опитаних, ніж загалом по Україні.
На Донбасі всього 2,5% вважають, що самосуд – єдиний спосіб покарати злочинців. По всій Україні 12%Тетяна Печончик
«На Донбасі 71% – це майже три чверті – вважають, що самосуд в будь-якому разі неприпустимий. Бачимо, що ті люди, які безпосередньо зіткнулися з цим, вони значно менше будуть це підтримувати. На Донбасі всього 2,5% опитаних вважають, що самосуд – це єдиний спосіб покарати злочинців. По всій Україні 12% таких», – констатує експертка.
Ще 38% учасників дослідження назвали самосуд неприпустимим, проте таким, до якого можна вдаватись в окремих випадках. Таким чином, так чи інакше, «народне правосуддя» виправдовують близько половини українців, робить висновок Печончик.
Доктор психологічних наук Вадим Васютинський звертає увагу на те, що випадків, коли люди ледь не почали вершити справедливість самотужки, більше, аніж тих, коли вони вдавались до реальних кроків. Причину ж самосуду він вбачає не тільки в загальнолюдській схильності до помсти за принципом «око за око», а й в суто українському політичному контексті.
Більшість громадян вважає, що держава не справляється зі своїми обов’язкамиВадим Васютинський
«Може, навіть більшість громадян вважає, справедливо вважає, що держава не справляється зі своїми обов’язками, що наша правоохоронна система, суди, прокуратура і таке інші не встановлюють належної справедливості в більшості випадків», – міркує Васютинський.
Тетяна Печончик погоджується, що неефективність державних органів може провокувати українців відновлювати справедливість самостійно. Вона нагадує, що реформи правоохоронної системи, по-перше, потребують багато часу, по-друге, саботуються.
Прокуратура багато в чому залишилась нереформованоюТетяна Печончик
«Якщо говорити про прокуратуру, то очевидно, що там не було таких глибинних змін, хоча дуже багато є піару. Але насправді, якщо подивитись глибше, то прокуратура дуже багато в чому залишилась нереформованою», – зауважує вона.
Та ж ситуація з поліцією: Печончик нагадує, що багато звільнених старих кадрів змогли відновитись на своїх посадах через суд, а сама реформа не пішла далі патрульної поліції. Як наслідок, населення не очікує допомоги від поліцейських.
Коли ми запитували в людей, які найефективніші способи відстояти свої права, ні суду, ні поліції, ні прокуратури в трійці лідерів немаєТетяна Печончик
«Коли ми запитували в людей, які, на їхню думку, є найефективніші способи відстояти свої права, то тут якраз на першому місці – ЗМІ, на другому – звернення до Європейського суду з прав людини, на третьому – звернення до родичів і знайомих. Тобто бачимо, що ні суду, ні поліції, ні прокуратури в трійці лідерів немає», – констатує вона.
Для вирішення цієї проблеми, на думку керівниці «Центру інформації про права людини», держава повинна здійснювати, а не імітувати реформи, а також підтримати громадських діячів в тому, що стосується інформування українців щодо їхніх прав. Загалом, на її думку, рано «ставити хрест» на захисті прав людини в Україні.
Все-таки ми продовжуємо боротисяТетяна Печончик
«Якщо подивитись на Верховний суд, то, з одного боку, туди пройшли люди, які, наприклад, Громадською радою доброчесності були оцінені досить критично, але, з іншого боку, туди пройшли і відомі правозахисники, і фахові юристи. І все-таки це показує, що ми продовжуємо боротися», – впевнена Тетяна Печончик.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
