Доступність посилання

ТОП новини
22 Квітень 2018, Київ 16:11

Чи знайдуть порозуміння Угорщина і Україна після висновків Венеціанської комісії?


Ілюстраційне фото

Угорщина – Угорська влада через своїх високопоставлених представників заявила, що висновки Венеціанської комісії повністю відповідають позиції та інтересам офіційного Будапешта а також очікуванням ЄС. З іншого боку, схоже на те, що після цих заяв список претензій в угорських політиків до нового закону України про освіту далеко не вичерпаний, адже в нових виступах угорських очільників на цю тему ідеться про те, що Київ все одно має піти на поступки Угорщині в питанні освіти угорської нацменшини на Закарпатті, якщо розраховує на подальшу підтримку Будапешта в процесі євроінтеграції. Чим зумовлені такі вимоги Угорщини і чи слід, відтак, очікувати на швидке порозуміння сторін, коли обидві тлумачать висновки Венеціанської комісії на свою користь?

Висновки «Венеціанської комісії», де частково лунає критика на адресу Києва, неабияк підбадьорили політиків у Будапешті. Ще минулої п’ятниці, 8 грудня, після зустрічі з представниками України на засіданні Ради асоціації у Брюсселі голова угорської дипломатії Пейтер Сійярто зазначив для представників угорських мас-медіа, що позиція Угорщини стосовно нового закону України про освіту була сформульована «як загальні очікування Європейського союзу щодо Києва».

Угорський міністр назвав «важливим поступом уперед» ту обставину, що на засіданні верховний представник єврокомісії у закордонних справах і політиці безпеки Федеріка Моґеріні сформулювала ці очікування від імені ЄС. Дипломат не добирав слів, щоб відповісти своїм критикам.

Брехати про те, що це – виключно угорська справа, що угорці хочуть виспекулювати щось на свою користь з українцями, і що ми робимо перепони на шляху українських міжнародних ініціатив, – все це – брехня
Пейтер Сійярто

«Кожен брехливий принцип, згідно з яким ця справа є двосторонньою, сьогодні остаточно розвалився один за одним. Європейський союз ясно сформулював свої очікування стосовно України. І ці очікування повністю співпадають із нашими. З цього моменту брехати про те, що це – виключно угорська справа, що угорці хочуть виспекулювати щось на свою користь з українцями, і що ми робимо перепони на шляху українських міжнародних ініціатив, – все це – брехня».

Сійярто сказав, що Україна має імплементувати всі зауваження Венеціанської комісії до мовної норми свого закону про освіту. Він також назвав три умови такого шляху: по-перше, ті права, які вже здобули нацменшини в Україні, не мають бути відібрані; по-друге, Будапешт може бути задоволений змінами у законі про освіту лише у тому випадку, якщо цим буде задоволена й угорська меншина; по-третє, Україна повинна повністю імплементувати всі зауваження і висновки Венеціанської комісії, що, як зрозумів Пейтер Сійярто, Київ має намір зробити.

МЗС Угорщини: Україна «своєрідно витлумачила» звіт комісії

Наступного дня, у суботу 9 грудня, Тамаш Менцер, статс-секретар МЗС Угорщини, сказав у своїй заяві для преси, що Україна 8 грудня «своєрідно витлумачила» попередній звіт Венеціанської комісії, однак Угорщина, за його словами, не бажає підключатися до такого «змагання тлумачень», але, своєю чергою, наполягає на тому, що Київ має виконати те, чого від нього правомірно очікують, наголосив Менцер.

«Однозначно видно, що тиск на Україну росте. Упродовж 8 грудня дві надзвичайно важливі організації підтвердили угорську позицію, наголосивши, що наша критика, струрбованість та очікування щодо України у питанні освіти нацменшин правомірні й обґрунтовані. Позиція Угорщини з самого початку ясна, тверда і непохитна, мов скеля, а саме, що вже здобуті нацменшинами права не можна відібрати», – зазначив Менцер.

За словами речника МЗС Угорщини, Україна, ухваливши закон про освіту 5 вересня 2017 року, вступила в протиріччя із власною Конституцією та міжнародними зобов’язаннями і що, на думку Венеціанської комісії, оскаржену, сьому, статтю згаданого закону треба змінити. При цьому, як зауважив статс-секретар Менцер, Україна має право реформувати національну освіту і без урізання мовних прав нацменшин. Проте він висловив жаль, що впродовж останніх років українська влада не брала до уваги пропозиції угорських педагогів на Закарпатті.

У понеділок, 12 грудня, вже після офіційного оприлюднення висновків Венеціанської комісії, міністр закордонних справ Угорщини Пейтер Сійярто повторно закликав Україну повністю виконати рекомендації Венеціанської комісії, якщо Київ «серйозно міркує» інтегруватися в євроатлантичні структури.

У своїй заяві, яку голова угорської дипломатії зробив під час прес-конференції на полях зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, він наголосив: «Венеціанська комісія однозначно вказує на те, що здобуті права (нацменшин – ред.) не можна відбирати, і що сьому статтю треба змінити, тому що українська влада не узгодила свої дії з нацменшинами. З цього моменту Україна повинна зробити все, щоб відповідати очікуванням ЄС та Венеціанської комісії, якщо Київ серйозно думає іти шляхом євроінтеграції».

Закон України «Про освіту» очима угорських українців

А як бачать розвиток ситуації угорські українці, визнані в Угорщині на початку 1990-х років історичною національною меншиною, що зараз налічує понад 7 тисяч осіб? Із цим запитанням Радіо Свобода звернулося до представника української нацменшини в парламенті Угорщини Ярослави Хортяні-Гук.

Для угорця, який живе на Закарпатті, українська не може бути іноземною, це – державна мова, подібно до нас, українців Угорщини
Ярослава Хортяні-Гук

«Я думаю, що зараз мають сісти дві сторони, представники Угорщини й України, і подивитися, як будуть імплементуватися положення закону про освіту, адже Угорщина прагне, щоб викладання державної мови у школах угорської нацменшини не йшло на шкоду цій етнічній громаді. Для мене це – головне. Якщо вони домовляться, що деякі предмети будуть українською, гаразд. Але це має сказати громада. Я трохи не сприймаю тезу, коли говорять, що українську мову угорці повинні вчити як другу іноземну. Вибачте, для угорця, який живе на Закарпатті, українська не може бути іноземною, це – державна мова, подібно до нас, українців Угорщини. Для мене особисто угорська мова не іноземна, вона має статус державної, яку я повинна знати, бо я – громадянка цієї країни. Але, знову ж таки, це повинна визнати сама етнічна громада, якої це стосується і яка зацікавлена, щоб меншина збереглася на тій чи іншій території», – зазначає Ярослава Хортяні-Гук.

«З іншого боку, – каже вона, – смішно говорити про сепаратизм на Закарпатті, де є кілька сіл угорських на тлі такої великої країни. Треба надати можливість, щоб угорці почували себе комфортно і любили Україну, створювати рівні умови, адже ті люди, що живуть на Закарпатті і нікуди не виїхали, вони люблять Україну. Ми, українці Угорщини, добре себе тут почуваємо через можливості, які можемо використати. Такий стан бажано мати і в Україні», – вважає представник української нацменшини в парламенті Угорщини Ярослава Хортяні.

На її думку, також вартий уваги досвід надання розширених мовно-освітніх прав нацменшинам у Хорватії, у тому числі й українській, де існують змішані моделі навчального процесу. За словами Ярослави Хортяні, в окремих випадках законодавство дозволяє хорватським українцям повністю проводити навчання у школах рідною мовою, також може практикуватися змішана освітня модель – половина-наполовину, або застосовуватися факультативна, розповіла пані Хортяні.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Мова і освіта. Висновки Венеціанської комісії обґрунтовані – радник міністра освіти​

Венеціанська комісія і українська мова. Висновки відповідають інтересам України – Кулеба​

Освітян Закарпаття рішення Венеціанської комісії не здивувало

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG