Доступність посилання

ТОП новини
16 Грудень 2018, Київ 18:33

Правове поле для «спецназу»


Шеврон «Сили спеціальних операцій» на рукаві військовослужбовця під час урочистих заходів з нагоди першої річниці створення Сил спеціальних операцій в навчально-тренувальному центрі ССО ЗСУ в Бердичеві (Житомирська область), 29 липня 2017 року (ілюстраційне фото)

Тетяна Попова

(Рубрика «Точка зору»)

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект №7272, яким передбачається внесення змін і доповнень до закону «Про оборону України». Його головна ідея – розширення правового поля держави щодо застосування Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Передбачається створення правових підстав для ведення спеціальної розвідки та військових інформаційно-психологічних операцій не тільки в умовах дії правового режиму воєнного стану, але і в мирний час в інтересах підготовки держави до оборони.

Загальне враження щодо законопроекту – він ідеологічно відповідає світовим практикам нормативного регулювання застосування Сил спеціальних операцій (ССО) збройних сил провідних країн світу.

Чи потрібно внесення відповідних змін і доповнень до Закону України «Про оборону України»? Коротка відповідь – так, потрібно. Превентивне застосування Сил спеціальних операцій (нагадаю, структури інформаційно-психологічних операцій на сьогодні є їхньою складовою) – це один із реальних механізмів запобігання та стримування агресії, а запропонований нормативний акт дозволяє використовувати потенціал ССО саме таким чином.

Але для української та міжнародної спільноти є дуже чутливою тема свободи слова. Тому виникає настороженість до всього, що містить наміри проводити військові інформаційно-психологічні операції. Також існує моральна сторона питання. Для військовослужбовців необхідно отримати захист держави від можливих правових переслідувань за участь у наведених вище заходах. Не є таємницею, що в 2014–2016 роках в рамках АТО виконувалося багато різних завдань. Але через відсутність правового регулювання деякі з них стали реальними лише на підставі використання принципу крайньої доцільності в інтересах національної безпеки держави та особистої відповідальності військовослужбовців і їхніх командирів. Але цей підхід можливий лише серед людей з певним рівнем порядності, патріотизму та професійності. Але якщо чутливу справу доручають людям з іншою системою цінностей – як правило дуже страждають підлеглі.

Чому це важливо, демонструє сумний приклад про «не джентльменів». Під час «неоголошеної війни» з приводу призначення одного полковника на «цікаву» посаду члени його «команди» (діючі офіцери) намагалися використовувати підпорядкованих військовослужбовців в медійному просторі держави (ЗМІ, соціальних мережах тощо) проти начальника Генерального штабу. На жаль, на неформальному рівні дехто на ці «прохання» прореагував позитивно. Факти були встановлені та задокументовані, але їх правова оцінка ще попереду. На жаль, правова невизначеність та безкарність породжує спокусу.

Які є питання до законопроекту з урахуванням наведеного? В західних країнах, як правило, передбачаючи норму права щодо застосування військ, у тому числі проведення спеціальних операцій, інформаційних операцій тощо – одночасно визначають межі дозволеного. Наприклад, для збройних сил США існує обмеження проводити інформаційні операції на власній території та стосовно громадян США.

До речі, на проблему треба дивитися ширше. А саме – президент на законодавчому рівні має отримати право використання ЗСУ (у першу чергу ССО) для вирішення невідкладних завдань забезпечення національної безпеки. Така практика існує серед західних країн. Її активно використовує Ізраїль для забезпечення своєї національної безпеки. Саме таке право отримав Володимир Путін напередодні вторгнення в Крим, що, на думку «кремлівських стратегів», може звільнити його та учасників операції від правового переслідування в майбутньому.

Існує також особливість умов щодо проведення інформаційно-психологічних операцій, яка відсутня у західних країн, але притаманна Україні: наведені вище дії на тимчасово окупованих територіях і поза межами правового режиму воєнного стану. Це наша територія, на якій проживають громадяни України. Але вона окупована Росією, тож на цих територіях і є доцільним дозволити ведення спеціальної розвідки та інформаційно-психологічних операцій.

Щодо термінології. З одного боку, в законодавстві України використовують поняття військові інформаційно-психологічні операції. З іншого – в НАТО психологічні операції (PsyOps) є складовою частиною інформаційних операцій. Світова практика свідчить, що психологічні операції досягають своєї цілі лише тоді, коли проводяться в «загальному контексті» спільно з іншими складовими інформаційних операцій, а також заходів більш вищого якісного рівня – стратегічних комунікацій. У протилежному випадку – за винятком окремих тактичних епізодів вони не здатні досягти значного результату дій в інформаційному просторі. Якщо когось напружує термін «інформаційні операції» – на рівні держави можна говорити про функціонування системи стратегічних комунікацій стосовно сфери безпеки та оборони. А у нас на нормативному рівні про стратегічні комунікації майже нічого не знайдеш (крім положень переважно «Воєнної доктрини», «Доктрини інформаційної безпеки», «Стратегічного оборонного бюлетеня»).

Це бачення про актуальність законопроекту та доцільність врахуванням низки зауважень і пропозицій підтверджують висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України від 27.11.2017. Між іншим, експерти пропонують законодавче визначення поняття «військові інформаційно-психологічні операції», яке доцільне навести у Законі України «Про оборону України».

Тому загальний висновок: законопроект має бути доопрацьований в сторону збільшення конкретики з урахуванням вищезазначеного і визначення меж дозволених дій щодо проведення спеціальних операцій (у тому числі спеціальної розвідки) та військових інформаційно-психологічних операцій.

PS: Перед публікацією вдалося отримати коментар одного з авторів законопроекту – Ірини Фріз:

«Жодна з країн НАТО після Другої світової не вела бойові дії на своїй території. США з часів Громадянської війни жодного разу не проводила військові операції на своїй території. Так, ССпО США не мають права проводити PsyOps у державі, але вони мають права проводити спеціальні операції на території США – нейтралізація терористів, боротьба з нерозповсюдженням, а також участь в евакуаційних заходах під час надзвичайних ситуацій. Україна в цьому контексті не може користуватися моделлю США та НАТО. Ми вже маємо війну на власній території. ЗСУ, згідно із законом, беруть участь в операціях на власній території з метою відновлення територіальної цілісності та суверенітету. Обмежити право застосування всередині держави – це значить заборонити ЗСУ захист держави на Сході. На окупованих територіях, окрім окупаційних сил, знаходяться громадяни України. Вони є об’єктами ІПСО (інформаційно-психологічних операцій) впливу Росії. Успіх відновлення територіальної цілісності України залежить від контрзаходів, що мають зневілювати інформаційний вплив Росії на жителів тимчасово окупованих територій. Отже, ці контрзаходи будуть спрямовані на громадян України, що мешкають на окупованих, але де-юре, українських територіях.

Україна понад три роки веде війну з одним із напотужніших противників у світі. Нас намагаються подолати не тільки військовими методами, а й усім комплексом гібридної тактики дій. Але я переконана, що такі документи мають ухвалюватися набагато швидше».

Тетяна Попова – експерт зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека», колишній заступник міністра інформаційної політики України

У тексті збережено виділення, зроблені автором

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG