Доступність посилання

ТОП новини
18 Листопад 2018, Київ 03:21

Гройсман розповів про шпигуна, ціну на газ та реформи


Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час щорічної прес-конференції в Києві, 22 грудня 2017 року

Реформи рухаються, економіка в наступному році розвиватиметься, шпигунів вдається викривати – це ключові тези підсумкової прес-конференції прем’єра Володимира Гройсмана. Він вдавався в деталі, коли журналісти запитувати про децентралізацію, дерегуляцію та підвищення соціальних стандартів. І менш охоче коментував таємничу історію з підозрюваним у шпигунстві перекладачем Станіславом Єжовим, результати «Нафтогазу» в арбітражі проти російського «Газпрому» та співпрацю України з МВФ.

Затриманий за звинуваченням у роботі на спецслужби Росії працівник секретаріату Кабміну Станіслав Єжов не мав доступу до таємних даних. Хоча він і працював багато років як дипломат у різних органах влади, сказав прем’єр Володимир Гройсман.

Кілька місяців уряд разом із СБУ намагались виявити «щура» в Кабінеті міністрів і коли зафіксували, що саме Єжов працює на Кремль, зібрали докази й затримали його.

«Хочу наголосити, що він працівник протоколу. Це церемоніальні заходи, тобто в них немає жодного доступу до державної таємниці. Він також працював перекладачем на офіційних переговорах, на яких, як ви розумієте, ніхто незрозумілих речей не говорить», – сказав Гройсман.

До призначення в уряд Єжова багато разів перевіряли працівники безпеки, і лише зараз викрили, додав прем’єр.

Єжов не мав доступу до державної таємниці – Гройсман (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:09 0:00

Арбітраж і газ

Результати «Нафтогазу» та російського «Газпрому» в арбітражі Гройсман прокоментував лаконічно. Мовляв, «коли говорять юристи, політики мовчать».

«Нафтогаз» повідомив, що Стокгольмський арбітраж відхилив вимоги російської компанії «Газпром» щодо принципу «бери або плати» на суму 56 мільярдів доларів за 2009-2017 роки.

У російському ж «Газпромі» заявили, що Стокгольмський арбітраж зобов’язав компанію «Нафтогаз України» сплатити два мільярди доларів простроченої заборгованості.

Тож Радіо Свобода поцікавилось в експерта з газових питань, голови Бюро комплексного аналізу та прогнозу Сергія Дяченка, як це рішення Стокгольмського арбітражу вплине на Україну надалі.

За його словами, перемога означатиме, в першу чергу, що ще на два роки поновиться газовий контракт на вигідних умовах для України.

«Але тут треба мати на увазі, що з точки зору безпеки, на ті обсяги, які були раніше, виходити вже не можна – це небезпечно. Тому тут питання виникне, скільки буде брати «Нафтогаз» газу. Я думаю, певні обсяги можна буде брати, треба буде грамотно все вибудувати», – сказав експерт.

Позиція ж Гройсмана полягає в тому, що за 2018 рік Україна має збільшити видобуток власного газу, щоб із часом припинити імпорт.

«Завжди дискусія в Україні відбувалась наступним чином: по якій ціні ми будемо купувати російський газ? Кожен рік, під новий рік представники української влади, згинаючи коліна, їхали до Москви й випрошували якусь спеціальну ціну, віддаючи за це Крим і все інше. Це була позиція, я вважаю, меншовартості, і свідчення великої некомпетентності і корумпованості української влади. І далі відбувалась ситуація, при якій були коливання, яка ж буде ціна», – сказав Гройсман.

Що ж стосується ціни, яку українці платитимуть за газ – це питання можуть переглянути в наступному опалювальному сезоні, зауважив глава уряду. На тому, щоб тарифи переглянули якомога швидше, наполягав МВФ, проте українська влада вирішила з цим зачекати.

«Вона може бути затверджена в наступному сезоні. Вона буде залежати від коливань ціни на газ на європейських ринках», – сказав він.

Результати й пріоритети

Загалом Гройсман задоволений успіхами України. Зокрема, розгортанням медичної, освітньої, пенсійної реформи, поступом у приватизації.

На 2018 рік головний пріоритет уряду – економічне зростання, яке можна буде конвертувати в реальне підвищення соціальних стандартів, каже глава уряду.

«Заробітна плата середня буде 10 тисяч гривень, а пенсія у нас була 1886 гривень, а стане – 2787 гривень. Тобто плюс 900 гривень в наступному році середня пенсія в країні», – сказав очільник уряду.

Для того, щоб підвищення не вилились в інфляцію, Україна визначить пріоритетні галузі й інвестуватиме саме в них. Рушіями економіки України в 2018 році будуть аграрний, гірничо-металургійний сектори, інфраструктурні проекти, промислове виробництво, машинобудування, військово-промисловий сектор та виробництво й експорт товарів з доданою вартістю.

«Ми є країною аграрною. Аграрний сектор, який сьогодні формує близько п’ятої частини ВВП країни, є драйвером. Гірничо-металургійний комплекс є драйвером і потрібно підсилювати його можливості. Модернізація інфраструктури – це те, що буде створювати додаткові робочі місця, впливати на розвиток національної економіки», – заявив глава уряду.

На всі запитання журналістів про діалог із МВФ та примарні перспективи наступного траншу Гройсман відповідав стримано. Мовляв, не потрібно акцентувати саме на фонді та його вимогах, адже те, чого очікує від офіційного Києва МФВ, потрібне, в першу чергу, самій Україні.

«Співпраця в рамках програми триває», – сказав Гройсман.

Кадрові проблеми

Коментуючи кадрове питання в уряді, прем’єр так і не відповів, скажімо, чому виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я Уляну Супрун не призначають міністром і нікого не шукають на це головне крісло.

Приставка «в.о.» ніяк не обмежує пані Супрун у виконанні обов'язків. Розпочали зміни в охороні здоров'я. Реалізуємо важливі проекти
Володимир Гройсман

«Приставка «в.о.» ніяк не обмежує пані Супрун у виконанні обов'язків. Розпочали зміни в охороні здоров'я. Реалізуємо важливі проекти: будівництво кардіоцентрів, доступні ліки тощо. Ці та інші кроки дозволять знизити смертність і зберегти здоров'я українців», – сказав Гройсман.

А рішення міністрів, які раніше подали заяви про звільнення (Тарас Кутовий та Юрій Стець) має розглянутись парламентом, додав прем’єр.

Проте проблеми з кадровими призначеннями все ж є, вважає голова Комітету виборців України Олексій Кошель. Адже незакритими є не лише кілька вакансій в уряді, а й позиції керівників Національного банку та Національної виборчої комісії.

Олексій Кошель
Олексій Кошель

Ми порахувати, яка кількість вакансій у центральній владі – 42 портфелі. Кількість вражаюча і катастрофічна
Олексій Кошель

«Ми спробували порахувати, яка ж кількість вакансій у центральній владі – ми нарахували 42 портфелі. Дивно, що на початку року їх кількість була така ж сама. Протягом року ми не просунулись у вирішенні цієї надзвичайно важливої проблеми. Кількість вакансій є вражаюча і катастрофічна», – наголосив Кошель.

У 2018 році переважна більшість кадрових порожнин залишиться, прогнозує експерт.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG