Доступність посилання

ТОП новини
18 Листопад 2018, Київ 20:09

«Газпром» програв Україні. Шампанське на Новий рік буде без нього


(Рубрика «Точка зору»)

Протягом багатьох років головною української новиною напередодні Нового року було очікування підписання чергового контракту з «Газпромом». Домовимося чи все-таки не вийде? Чим нас будуть шантажувати цього разу? Якою частиною суверенітету доведеться пожертвувати за російську ціну? Так було за Кучми, Ющенка, Януковича. І тільки зараз виявилося – з «Газпромом» не просто можна судитися. У нього можна вигравати.

Претензії до угоди, яку досягли тодішні прем’єр-міністри України та Росії Юлія Тимошенко і Володимир Путін, пред’являлися буквально з хвилини її підписання. Політична складова цього документа особливо і не ховалася: навіть знижка на ціну газу надавалася саме до президентських виборів 2010 року. До тих виборів, які Юлія Тимошенко мала намір виграти – і програла Віктору Януковичу.

Тодішні прем'єр-міністри України і Росії, Юлія Тимошенко і Володимир Путін, після підписання газової угоди між «Нафтогазом України» і «Газпромом». Москва, 19 січня 2009 року
Тодішні прем'єр-міністри України і Росії, Юлія Тимошенко і Володимир Путін, після підписання газової угоди між «Нафтогазом України» і «Газпромом». Москва, 19 січня 2009 року

Т все ж це був перший легальний документ про постачання російського газу в Україну. Без бартеру. Без Фірташа. Без різноманітних схем із залученням туркменського газу або суміші сировини з країн Центральної Азії. Я не кажу – чесний і вигідний. Але легальний. Це був документ, з текстом якого можна було йти в арбітраж.

Що зробив Янукович після перемоги на виборах? Підписав заради знижки на газ принизливі Харківські угоди і посадив Тимошенко. Так, ще була імітація міжнародного судового процесу, який українська сторона демонстративно програла. Тому що команда Януковича знала: у «господарів» не можна вигравати, на те вони й господарі. Я на довгі роки запам’ятав путінський «жарт», який усі ми почули під час зустрічі російського президента з українською урядовою делегацією. Шукаючи місце для українського енергетичного віце-прем’єра Юрія Бойка, Путін тоді сказав «я вже й не знаю, з якої ви сторони». Але, звичайно, так можна було сказати не тільки про Бойка. Ми взагалі не знали, з якої вони сторони: Янукович, Азаров та інші. Хоча що значить – не знали? Знали. З російської. З боку «Газпрому», додатком до якого вони зробили «Нафтогаз». І тільки після їхньої втечі і зміни влади підтвердилося очевидне: з контрактом можна і потрібно йти до арбітражу, як це вже робили до нас інші клієнти «Газпрому». Можна і потрібно в «Газпрому» вигравати.

Саме тому на Новий рік ми більше не будемо чекати чергової змови в московській штаб-квартирі «Газпрому», а будемо відкорковувати шампанське і не думати про путінські «гаманці». «Газпром» програв.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG