Доступність посилання

ТОП новини

Чому найбільший ворог Путіна – сам Путін (світова преса)


У виданні Politico пише про те, чому російський президент Володимир Путін скоро більше не зможе підтримувати імідж стабільності та порядку в Росії. Впливова щоденна британська газета Financial Times також звертає увагу на низку викликів, які стоятимуть перед Путіним після його ймовірного переобрання у березні. А в статті для аналітичного центру The National Interest ідеться про виступ спеціального представника США з питань України Курта Волкера щодо того, як досягнути миру на Донбасі.

У європейському виданні Politico політолог із Росії Оксана Антоненко пише про те, чому російський президент Володимир Путін скоро більше не зможе підтримувати імідж стабільності та порядку в Росії. Незабаром там відбудуться президентські вибори, результати яких всім добре відомі. Так само відоме й те, що вони навряд чи будуть вільними, мовиться у статті.

Та, попри зусилля Кремля чинити вплив на громадську думку шляхом контролю над ЗМІ, в країні зростає незадоволення численними внутрішніми проблемами.

Особливо серед молоді зростають вимоги суспільних та політичних змін, зауважує автор. Зростає і кількість несанкціонованих протестів, які Москві складніше придушувати, ніж у 2011–2012 роках. І, може, поки що нове покоління не має достатньої сили для того, аби вплинути на перебіг виборів, та у 2024 році молоді люди становитимуть нову політичну міць, переконана автор.

Три роки економічного занепаду, корупція та політична апатія серед росіян матимуть свої наслідки. Середній клас та підприємці також страждають від складних економічних умов, у той час як майже чверть випускників російських вишів шукає роботу за кордоном.

Та зміни відбуваються в тому числі й серед політичних еліт, а «епоха, коли посткримського патріотизму було достатньо для об’єднання еліти навколо Кремля, закінчилася», наголошує автор.

Тим часом внутрішні суперечності всередині політичного класу Росії також зростають та загрожують розірвати його на шматки, мовиться у статті.

Перед виборами 2012 року та після анексії Криму у 2014 році риторика Путіна фокусувалася на статусі Росії як наддержави, але таких «досягнень» недостатньо для тих, хто засмучений надзвичайно низькими стандартами життя, пояснює автор.

Тому насправді перемога Путіна на президентських виборах у березні – лише початок політичної боротьби, результати якої можуть бути непередбачуваними, мовиться у статті.

Впливова щоденна британська газета Financial Times також звертає увагу на низку викликів, які стоятимуть перед Володимиром Путіним після його ймовірного переобрання у березні. Автор зазначає, що російський президент особливо не переймається передвиборною кампанією, та цього тижня він має виступити із промовою, в якій поділиться своїми планами на наступний термін.

Цю промову відкладали вже кілька разів, і питання дійсно досить хитре – незважаючи на високі рейтинги підтримки кандидата, пересічні росіяни незадоволені рівнем життя, у той час як економіка продовжує занепадати, мовиться у статті.

Автор переконаний: Путін однозначно обіцятиме зміни. Та тут є кілька факторів, вартих уваги.

Санкції Заходу через анексію Криму і втручання на сході України «висушили» міжнародне фінансування для російських компаній, банків та уряду. Середній клас, який тільки-но почав насолоджуватися скромним процвітанням, зазнав негативного впливу економічного занепаду. Та сама Росія вистояла, попри численні прогнози міжнародних експертів, мовиться у статті.

Відсутність інвестицій при цьому скрізь проявляє себе: «низький рівень промислової автоматизації в поєднанні з робочою силою, яка швидко старіє і скорочується, слабка інфраструктура, збільшення бюрократії, а також корупція різко збільшують фінансові витрати на виробництво, гальмуючи при цьому спроби Росії конкурувати з іншими ринками, що розвиваються», – мовиться у статті.

Путіна попереджали про необхідність більш ліберальних реформ, але радикальні реформи можуть стати досить непопулярними, у той час як кількість бідних людей продовжує зростати.

Рецесія загострила довгостроковий дефіцит інвестицій у галузях освіти та охорони здоров’я, а досить велика кількість росіян «втомилися від риторики і хочуть чіткого бачення майбутнього», мовиться у статті.

Спеціальний представник США з питань України Курт Волкер під час виступу в американському аналітичному центрі Center for the National Interest розповів про те, як досягнути миру на Донбасі. Про це мовиться в статті для аналітичного центру The National Interest.

Автор зазначає, що адміністрація президента США Дональда Трампа наразі намагається активізувати свою участь у втіленні мінських угод, сподіваючись покласти край військовому конфлікту в Україні.

Вашингтон виступає за реалізацію цих угод, «підтримуючи поетапний підхід, який дозволив би миротворцям ООН патрулювати на Донбасі, а Києву ухвалити низку реформ для вирішення проблем місцевого населення».

Волкер зауважив, що результатами переговорів за останні місяці незадоволений – «бо результатів немає». На його думку, конфлікт на сході, від якого щодня гинуть люди, можна назвати чим завгодно, та не замороженим конфліктом, мовиться у статті.

Однією з проблем, тим часом, залишається скептична налаштованість Росії щодо можливості зняття санкцій з боку Заходу. Підхід Кремля до цього питання напередодні виборів президента Росії з боку Володимира Путіна також залишається незрозумілим, мовиться у статті.

Волкер вважає, що США можуть досягти своєї мети за допомогою переговорів. «По-перше, Вашингтон сподівається відновити суверенітет та територіальну цілісність України. По-друге, він сподівається забезпечити безпеку всіх громадян України незалежно від етнічної, національної чи релігійної належності».

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG