У Києві відбулася урочиста презентація канадського документального фільму про події Майдану та війну на Донбасі. Фільм канадської режисерки українського походження Адріани Лугової «Післяопераційна палата» (Recovery Room), що вийшов у прокат минулого року, виграв нагороди численних міжнародних фестивалів. Фільм частково використовує кадри журналістів української редакції Радіо Свобода та інших українських журналістів, а його метою є розповісти про нинішню ситуацію та про допомогу медичної місії канадських лікарів, які повертають до життя людей, які пройшли Майдан та війну на Донбасі. Робота над фільмом тривала понад 2,5 років. Стрічка вийшла англійською мовою.
Знімати в палатах Головного військового клінічного госпіталю було не абияким випробуванням для режисерки, говорить Адріана Лугова у своєму дописі, який оприлюднили під час презентації.
Фотографії ніколи не передадуть того, свідком чого я була. Тому я почала знімати українських солдат, а також канадську та українську медичну команду. Я хотіла, щоб їхні історії були почуті і не були забутіАдріана Лугова
«Я ніколи в житті не була в операційній кімнаті, не кажучи вже про те, що я ніколи не бачила, як оперують поранених на війні, це було шокуюче. Але чим більше часу я проводила там, тим більше я розуміла, чому фотографії ніколи не передадуть того, свідком чого я була. Тому я почала інтерв’ювати та знімати українських солдат, а також знімати канадську та українську медичну команду. Я хотіла, щоб їхні історії були почуті і не були забуті», – написала режисерка.
Її батько, Юрій Луговий, який став монтажером та продюсером фільму, розповів Радіо Свобода, що Адріана покинула роботу в Нью-Йорку, приїхала до Києва і почала це фотографувати роботу медичної місії з Канади, бо «хотіла якийсь зробити якийсь внесок, і вона зробила його». До роботи над фільмом долучився ще один член родини – Роман Луговий, який написав до нього музику.
Це були сильні емоції від різних інтерв’ю, ми намагалася отримати емоційні моменти від тих людей, що переживали. Я багато разів плакав під час монтажу – як перший глядачЮрій Луговий
Юрій Луговий, чия родина покинула Україну під час Другої Світової війни, говорить, що емоційно переживав роботу над фільмом. «Це були сильні емоції від різних інтерв’ю, ми намагалася отримати емоційні моменти від тих людей, що переживали. Я багато разів плакав під час монтажу – як перший глядач», – розповідає Луговий.
Тема тієї, попередньої війни та України завжди була присутня в родині Логових. Тож можливість створити фільм про нову війну проти України, канадські українці сприйняли як свій моральний обов’язок щодо батьківщини своїх предків.
Через ту війну і через сталінізм ми змушені були покидати країну. Моя мама весь час казала, мовляв, що незабаром повернемося назадЮрій Луговий
«Через ту війну і через сталінізм ми змушені були покидати країну. Моя мама весь час казала, мовляв, що незабаром повернемося назад. Але оселилися ми в Канаді, тому Україну я не міг побачити до 1991 року», – говорить продюсер фільму.
Присутній на показі батько одного з героїв фільму, Назара Держила, який був поранений в лютому 2014 на Майдані і якого лікували канадські лікарі, сказав, що йому було дуже приємно, що канадська діаспора не розгубила любові до рідної землі та їй не байдужа доля України.
Канадська медична місія, близько 25 медичних працівників – цивільних хірургів, анестезіологів, медсестер та фізіотерапевтів відвідує Україну регулярно на волонтерських засадах, та за рахунок пожертвувань приватних донорів. Канадські, а від минулого року і американські лікарі, які до них долучилися, здійснили сотні операцій, провели тренінги та консультації для українських лікарів, привезли медичного устаткування на сотні тисяч доларів для потреб клінік Головного військово-клінічного госпіталю.
