Доступність посилання

ТОП новини

Із Росії з любов’ю: шантаж, мельдоній, фейки, Гіві та інші


Президент Росії Володимир Путін. Москва, 23 лютого 2017 року
Президент Росії Володимир Путін. Москва, 23 лютого 2017 року

(Рубрика «Точка зору»)

Що ж насправді несе світові сучасна коліновстаюча держава імені Путіна?

Події недавнього часу дають чітко зрозуміти, чим багата Росія і чим вона готова ділитися зі світом. І мова не лише про вуглеводні та традиційний шантаж ними, котрий чомусь завше застає всіх несподівано, особливо європейців. Сучасна Росія – головний постачальник фейків, мельдонієвих перемог, власних страхів та нестабільності. А ще чого варта історія про наркотики на території посольства Росії в Аргентині.

Символи сучасної Росії

Проте про все по порядку. ОАР – це абревіатура не якоїсь екзотичної острівної країни, а олімпійських атлетів Росії. Завуальоване «їхтамнєт» від Міжнародного олімпійського комітету, котрий покарав РФ за підміну допінг-проб російських спортсменів під час зимових Олімпійських Ігор-2014 в Сочі. За ту беззаперечну перемогу в мельдонієвому заліку во славу Путіну.

Цьогорічні ж Ігри показали, на що здатні російські атлети без стимуляторів – сумарно 17 нагород, з яких 2 золоті. Як наслідок, 13-е місце в неофіційному медальному заліку, що є найгіршим результатом із 1994 року, відколи Росія виступає як окрема команда.

Інший випадок «їхтамнєт» – це нелегальна «ПВК Вагнера» – російські військові найманці, котрі спочатку брали участь в окупації Криму, далі воювали на Донбасі, а потім в Сирії, де нещодавно були розбиті силами проамериканської коаліції. І тепер справді, як мінімум, частини із них там тепер більше нема.

Ще одна категорія симулякрів, котрі продукує Кремль – російські боти та хакери, що діють в інтернеті, аби поширювати фейки, дезінформувати людей, втручатися у вибори в інших державах, збільшувати напругу та тертя між країнами, котрі врешті вийшли на стежку порозуміння. Себто всіляко штовхати інших на стезю війни, щоби могти потім «підсобити» різними нелегальними «ПВК Вагнера» і таке подібне «їхтамнєт», аби надалі вдавати всемогутню імперію, котра контролює світ.

Історія із наркотиками в посольстві Росії в Аргентині так само має багато невідомих. Невідомими уже традиційно стають колишні штатні працівники. Як військові, заслані в Україну одразу перетворюються на «відпускників», так і дипломати та спецслужбісти, досить лиш втрапити в халепу, миттєво отримують перед своїм статусом приставку «екс».

Основний експорт

From Russia with love: Гіві (і як бойовик, і як запропонована помічником Путіна Владиславом Сурковим назва для нової російської зброї) та так звана «ПВК Вагнера», інформаційні атаки (фейки, хакери, втручання у вибори), газовий шантаж – все це товари на експорт, котрими путінська Росія готова ділитися зі світом. Ті європейські та світові політики, котрі пропонують забути про російську агресію в Україні та Сирії й знову торгувати з Росією, як колись – повинні розуміти, що перш за все Кремль захоче експортувати до них нестабільність та симулякри.

Як робить це і за допомогою вуглеводнів. Якщо кремлівська істерика довкола програшу Україні в Стокгольмському арбітражі не розплющує Заходові очі на те, що «Північний потік-2» Росія використовуватиме саме для подальшої дестабілізації Європи, то може вони й заслуговують, аби бути ошуканими?

Росія соромиться цих своїх найбільших здобутків сучасності, замовчує їх, цурається. Вони нічого не варті на тлі того, як розвивається світ. Країна, котра не здатна чи не хоче прогресувати – береться шукати нечесні шляхи. Намагається послабити інших, оббрехавши їх, старається розхитати в них ситуацію. Підсідає на стимулятори, бо розуміє, що без них безнадійно відстала. Що, відверто кажучи, вона нікчемна й давно не справляється із тією роллю, котру намагається грати. Навіть її керманич розуміє, що все так і є, тому відверто нервує й показує ролики, де російська зброя бомбардує територію заклятого ворога. Бо у фантазіях Кремль справді може отримати перемогу.

Тим часом із самої Росії втікають мізки. Обдаровані росіяни обирають «загниваючий» Захід, де навіть у невеликих країнах, котрі не бундючаться своєю величчю та не розмахують перед всім світом зброєю, людині приділяється належна увага, в неї інвестуються ресурси, тому є можливість для власного росту. Росія, на відміну від СРСР, не закрита країна, принаймні, поки що. Інтернет ще доступний. Люди подорожують і можуть порівняти, де краще. А порівняння це явно не на користь Росії.

Путін хотів би запам’ятатися як піднімач Росії з колін, але має всі шанси, аби прописатися в історії в компанії мельдонія, фейків, отрути, різних Гіві та іншого гарматного м’яса. Врешті, як той, хто поклав Росію мордою в болото путінської дійсності.

Росія – це фейк, який продукує симулякри. Все, як любить головний постмодерніст цієї держави Сурков. Ще якби ця Країна 404 не створювала реальних проблем. Якби через неї не гинули тисячі людей – на цю любов до вигадок можна було би просто заплющити очі. Проте існує ймовірність, що Путін та його придворні так заграються в усі ці ігри із симулякрами та постправдою, що одного дня світ почне сприймати їх самих за вигадку, а потім й раптом зникне Росія, ніби ніколи її не було. Розчиниться, як фейки в морі інтернету, як підмінені допінг-проби російських атлетів в коридорах ФСБ, як найманці типу Гіві та з «ПВК Вагнера» в ґрунтах Донбасу та пісках Сирії.

Назарій Заноз – політичний оглядач, публіцист

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG