Доступність посилання

ТОП новини
27 Травень 2018, Київ 00:57

Незадоволення «правками Лозового»: до чого тут поховання людей?


Ілюстраційне фото

Словосполучення «правки Лозового» новою хвилею замерехтіли в журналістських текстах, сюжетах та в соціальних мережах. Вже 15 березня вони мають набути чинності. Раніше про шкідливість цих правок заявляли в поліції, наголошували, що вони паралізують роботу правоохоронної системи. Адвокати й прокурори зазначали, що ці правки поставлять хрест на всіх резонансних справах. А тепер стало відомо, що і на поховання людей ці поправки можуть вплинути, бо свідоцтва про причини смерті треба буде діставати через суди. Чому так?

Судову реформу ухвалили в жовтні 2017 року, а разом із нею і вже скандальні «правки Лозового», які вносять зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Про те, як ці правки вносились у законопроект, уже багато писали в медіа і детально розбирали процес.

Тепер у правоохоронних органах закликають Верховну Раду скасувати ці поправки. Але 13 березня парламент відклав на невизначений термін розгляд законопроекту 7547, за яким їх можна було б скасувати. Тож навіть якщо зміни ухвалять у день, коли «правки Лозового» набудуть чинності, країні принаймні кілька тижнів доведеться прожити за новими правилами.

Чому заговорили про поховання?

«Триває дуже брудна, огидна, проплачена кампанія, нібито через мої правки до КПК у людей будуть проблеми з похоронами. Це абсолютно не відповідає дійсності, і дуже прикро, що на хвилю проплачених, відверто брехливих, публікацій повелось чимало притомних людей. За фактом, жодна моя правка не стосується термінів поховання людей», – зазначає депутат від Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Лозовий.

Та от правоохоронці стверджують, що справа саме в дозволах на проведення експертизи, які раніше міг видавати слідчий за власним рішенням, а з 15 березня (згідно із зазначеними правками) лише суд зможе направити на експертизу.

Коли людина помирає, на виклик виїжджає швидка медична допомога й слідчо-оперативна група. Після цього лікар констатує смерть, а слідчий відкриває провадження і направляє тіло до моргу з постановою на проведення судово-медичної експертизи. З 15 березня за постановою на проведення експертизи слідчого зобов’яжуть звертатися до суду і чекати рішення не менше 72 годин, пояснює речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко.

«За минулий рік зареєстровано понад 90 тисяч природних смертей. Візуально, якщо на тілі померлого немає очевидних ознак насильницької смерті: кульових, ножових поранень – слідчий не може встановити, чи сталася смерть з природних причин чи ні. Це може встановити тільки судово-медичний експерт, провівши необхідні маніпуляції й дослідження», – наголошує Артем Шевченко.

Саме цей момент може впливати і на поховання людей, адже для цього необхідно мати висновок про причини смерті, пояснює він.

Досвідчені працівники в правоохоронних структурах пояснюють Радіо Свобода, що якщо людина хворіла, або старша 65 років і якщо немає підстав вважати, що мала місце насильницька смерть, то направлення на судмедекспертизу не потрібне, вистачить лише медичного свідоцтва про смерть (видається лікарем). Якщо людина помирає в громадському місці, то судмедекспертиза має бути проведена.

Тож стверджувати, що проблеми виникнуть у всіх громадян із похованнями померлих, некоректно, у випадку природних смертей через хвороби процедура не має змінитися.

Ще правоохоронці наголошують, що «правки Лозового» ускладнять і проведення експертизи на наркотичні речовини та алкоголь, наприклад, при дорожньо-транспортних пригодах, адже слідчому знову ж таки доведеться отримувати дозвіл на експертизу через суд.

Загроза закриття більшості резонансних, і не тільки, справ

«Так звані «поправки Лозового», ухвалені в рамках судової реформи, якщо вступлять 15 березня в дію, то можна закривати і слідчі підрозділи, і прокурорські, тому що там така величезна кількість запобіжників, щоб справа не дійшла до суду, що сенсу в розслідуванні я не бачу», – так висловився начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, коментуючи розслідування у «справах Майдану» в ефірі Радіо Свобода.

Горбатюк: «Поправки Лозового» знищать сенс розслідування «справ Майдану»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:22 0:00

Справа в тому, що початком строку досудового розслідування буде вважатися не момент вручення підозри, а внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань при реєстрації провадження. Причому термін досудового розслідування, згідно з нововведеннями, має бути від 3 до 6 місяців, залежно від категорії справи.

«Деякі кримінальні провадження ведуться довго, пошук підозрюваних може тривати більше трьох місяців, можна продовжувати термін кримінального розслідування, особливо коли мова йде про серйозні, складні й добре організовані злочини. Грубо кажучи, якщо протягом двох місяців у такій складній справі, як вбивство Шеремета, підозрюваного немає, мусите закрити це кримінальне провадження найпримітивнішим чином», – наголошує Артем Шевченко.

Із попередженнями про небезпеку щодо цієї правки виступили в Генпрокуратурі, Національному антикорупційному бюро, Національній поліції.

Сам Андрій Лозовий ще в жовтні 2017 року пояснював свою позицію так:

«У будь-якому разі строки здійснення досудового розслідування до повідомлення особі про підозру повинні бути унормовані й визначені правові наслідки їх недотримання. Адже і з боку правоохоронних органів нерідко мають місце зловживання: чи то особа свідомо не повідомляється про підозру довгий час за наявності достатніх доказів для підозри, що також порушує її право на захист», – зазначав депутат від радикальної партії Олега Ляшка.

Він наголошував, що строки досудового розслідування можна продовжити через суд, підводячи до того, що «судовий контроль допоможе уникнути зловживань».

«Найбільш незручна правка»

Найбільш незручною правкою, яку треба терміново змінити, речник МВС Артем Шевченко називає ту, яка встановлює, що судові ухвали слідчими суддями можуть бути видані за місцем розташування територіального органу – юридичної особи, від якої надійшло звернення.

«Простіше кажучи, головне управління поліції міста Києва зареєстроване як юридична особа в Шевченківському районі міста Києва, так само як і всі слідчі з усіх районів міста Києва і з усіх районів області (головне управління Київської області теж зареєстроване в Шевченківському районі міста Києва). Усі вони будуть змушені за усіма судовими ухвалами на проведення слідчих дій іти винятково в Шевченківський район міста Києва. Це в декілька десятків разів збільшить навантаження на Шевченківський суд і на слідчих суддів Шевченківського суду, яких і так, як ви знаєте, дуже мало і з якими зараз дуже серйозні проблеми», – пояснює речник МВС.

Кому це вигідно

Депутат Андрій Лозовий запевняє, що проти його правок діє шалений спротив силових структур, бо вони захищають громадян і ламають корупційні схеми.

«Це (проблеми із похованням через правку – ред.) вигадали з метою завалити мою антикорупційну правку, яка обмежує терміни слідства і, таким чином, забирає у силовиків на місцях можливість штучно затягувати розгляд кримінальних проваджень, таким чином, знущаючись над людьми, «віджимати» бізнес у підприємців, по бєспрєдєлу тримати людей у СІЗО роками», – пише він.

Деякі його колеги, депутати інших політичних сил стоять на тому, що ці правки були протиснуті свідомо, щоб певні високопосадовці, в тому числі і колишні, могли уникнути відповідальності перед законом.

Ще в жовтні 2017 року Андрій Лозовий наголошував, що пишається своїми правками. Та прикметно, що за власну правку депутат Андрій Лозовий у парламенті не голосував, як і за сам законопроект. З Радикальної партії за нього проголосував лише один депутат – Артем Вітко.

Розгляд законопроекту, який скасовує скандальну «правку Лозового» і інші недоліки нового КПК, відклали на невизначений термін. Про це попросив комітет, який готував законопроект. Як зазначив спікер парламенту Андрій Парубій, пропозиція пролунала із формулюванням «для політичних консультацій».

Як повідомив «Українській правді» депутат Мустафа Найєм, за його інформацією, законопроект відправили на доопрацювання в комітет і зробили це на прохання фракції «Блок Петра Порошенка».

Із текстом правки Лозового під номером 109 можна ознайомитися на сайті Верховної Ради.

Від моменту ухвалення законопроекту і до набуття чинності «правок Лозового» минуло майже 5 місяців, і хвиля критики, усвідомлення ситуації з похованнями людей та із завантаженістю суддів виникає лише зараз, хоча на виправлення колізій було достатньо часу. Є думки, що і самим правоохоронцям може бути вигідна одна з норм, хоча б у тимчасовому існуванні: є можливість закрити всі «висяки» – нерозкриті справи.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG