Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 17:36

Чи «пробачить» судова реформа злочини часів Майдану?


Мітинг у Києві на майдані Незалежності, 26 лютого 2014 року

Парламент ухвалив судову реформу – найдовший законопроект, паперову версію якого неможливо утримати в руках без коробки. Голоси для ухвалення коаліції додали в «Опозиційному блоці», групі «Відродження» та «Воля народу». Інші фракції обурені ухваленим законопроектом і висловлюють побоювання щодо можливого закриття багатьох справ часів Майдану. З «Опозиційним блоком» через голоси за судову реформу відбулася непередбачувана ситуація: всередині фракції тепер з’явиться «опозиційна платформа». Втім, автори величезного документа наголошують, що перед критикою треба читати текст, і заспокоюють: законопроект є проривом для судової системи.

«234 голоси – закон ухвалено! Ми ухвалили найдовший законопроект в історії України», – заявив спікер парламенту Андрій Парубій.

А вигуками «Ганьба» і «Кнопкодавство» супроводжувався процес голосування.

Судова реформа роз’єднала «Опозиційний блок»

Незадоволені ухваленням закону депутати залишили залу і попрямували до журналістів.

Обурення висловили депутати «Самопомочі», «Батьківщини», деякі позафракційні депутати та частина «Опозиційного блоку». Цікаво, що представники останньої політичної сили двадцятьма голосами підтримали судову реформу, тоді як лише двоє були проти, а 11 – утримались. Серед тих, хто підтримав судову реформу, відомі прізвища: Вілкул, Бойко, Мірошниченко, Скорик, Павленко, Папієв.

Депутат Вадим Новинський відразу ж заявив, що обурений діями своїх однопартійців, ініціюватиме загальні збори і оголосив про створення «опозиційної платформи» всередині «Опозиційного блоку». Також він жорстко розкритикував законопроект.

«Фактично цим голосуванням парламент віддав судову владу в руки президента. Висловлюю свою незгоду з частиною депутатів від фракції «Опозиційний блок» та керівництвом. Разом із колегами, які не голосували «за», будемо створювати опозиційну платформу всередині «Опозиційного блоку». В жодному разі це не розкол, на розкол ми ніколи не підемо», – заявив він.

Про вихід з «Опозиційного блоку» через судову реформу заявив згодом Михайло Добкін.

Поправка розбрату?

У «Батьківщині» теж критикують законопроект і вважають його «подарунком правоохоронним органам» через одну з поправок.

«Українські правоохоронні органи саботували і блокували розслідування справ на Майдані. Звичайно, вони скажуть: «дякуємо вам за закон, у нас скорочені процедури розгляду, ми нічого не можемо і так далі», – коментує депутат Сергій Власенко.

У внесенні поправки депутати звинувачують колегу від «Радикальної партії Олега Ляшка» Андрія Лозового.

«Всі справи по Майдану будуть закриті! Всі справи проти злочинної влади Януковича будуть закриті! Всі справи проти корупціонерів діючої влади будуть закриті!» – пише Олена Сотник

Народний депутат Сергій Лещенко запевняє, що цією версією судової реформи влада підіграє колишнім посадовцям часів Партії регіонів.

«В цьому законі є норма, що термін досудового слідства визначається не з моменту повідомлення про підозру, а з моменту реєстрації в ЄРДР. Це була вимога «Опозиційного блоку»: вони дають голоси на ці поправки, відповідно в цьому кодексі обмежується термін досудового слідства по Януковичу і всіх його подільниках», – наголошує депутат.

Сам Андрій Лозовий зазначив, що пишається своєю правкою і мета її: «Дозволити оскаржувати необґрунтовані звинувачення та припинити врешті ганебне затягування справ у судах, внаслідок чого страждають, перш за все, потерпілі».

«Щиро дивуюсь, коли на огидні цинічні побрехеньки про «розгул злочинності», «виправдання злочинців Майдану», відвертих маніпуляторів ведуться притомні люди», – обурюється Андрій Лозовий

Закон є проривом в судовій реформі – розробники

А от розробники закликають не слухати «популістів» і запевняють, що закон – це прорив у судовій реформі.

Народний депутат БПП Сергій Алексєєв, один із розробників законопроекту, запевняє, що в судовій системі має знизитися рівень корупції: суддів Верховного суду обирають за конкурсом, як і членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії, а президент має церемоніальну функцію підписання указу про призначення, зазначає він. Суди позбавили залежності від парламенту та президента, наголошує Сергій Алексєєв.

Венеціанська комісія визнала ці кроки демократичними, що була позбавлена політичної залежності судова система

«Венеціанська комісія визнала ці кроки демократичними, що була позбавлена політичної залежності судова система. Ми прибрали повністю парламент – він жодного відношення не має до суддівської кар’єри: він не призначає, не звільняє суддів, не дає дозвіл на арешт та затримання. Як раніше, все це робить Вища рада правосуддя, а президент лише підписує указ про призначення судді», – зазначає він.

З’явиться поняття електронного суду, коли громадяни зможуть подавати позови та інші документи до суду через інтернет, як і отримувати рішення суду електронною поштою. Підвищаться суми судових зборів, аби уникнути зловживання з боку осіб, які маніпулюють із «процесуальним навантаженням», пояснює Сергій Алексєєв. Тобто подають в суди чимало позовів з метою затягування вирішення якоїсь справи.

Щодо гласності судового процесу серед депутатів вирували чималі суперечки, тож вирішили прибрати обмеження, які попередньо містилися в правках. Закритими судові процеси можуть бути за ухвалою суду через розгляд справ, які потребують нерозголошення особистих даних (як щодо зґвалтування чи опіки над дітьми) або через державну таємницю, зазначає Алексєєв.

«В еру смартфонів утаємничити будь-яку частину засідання малоймовірно. Хоча напевно логічно було б, щоб чи частини допиту свідків, чи ті, які стосуються комерційної таємниці, були закритими. Тим не менше, комітет пропонує вилучити все, що викликало таку палку дискусію в сесійній залі. Ми пропонуємо, щоб ніяких обмежень взагалі не було», – наголосив з трибуни голова комітету Руслан Князевич.

Сергій Алексєєв запевняє, що ухвалений законопроект не є ризиком для тих осіб, по яких триває досудове слідство. Він пояснює, що із системи правоохоронних органів будуть видалені ті кримінальні провадження, по яких півроку не було надано жодних доказів.

«Зараз будь-яка особа може звернутися до правоохоронних органів із заявою, після чого правоохоронний орган зобов’язаний внести в реєстр кримінальне провадження. Відповідно до чинного законодавства, немає строків перебігу таких проваджень. Тобто мільйони кримінальних проваджень просто собі висять, перезавантажують систему і ми можемо добитися колапсу правоохоронної системи», – пояснює Алексєєв.

Зараз такі кримінальні провадження, по яких не були здобуті докази, після шести місяців мають бути видалені (тобто закриті), але слідчі можуть їх пролонгувати за рішенням суду, пояснює народний депутат від Ради з питань судової реформи.

Частина депутатів, зокрема і з фракції «Блок Петра Порошенка» відверто зізнаються, що мало чого зрозуміли із того, за що проголосували – довіряють комітету, а розбиратися в значенні будуть вже тоді, коли з’явиться фінальний текст із внесеними правками.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG