Доступність посилання

ТОП новини
14 Серпень 2018, Київ 21:01

Стартує затоплення радіоактивної шахти «Юнком»: що треба знати


«Юнком» і терикон від неї

У суботу, 14 квітня, підконтрольне Росії угруповання «ДНР» планує повністю зупинити відкачування води з шахти «Юнком», де у 1979 році був проведений підземний ядерний вибух. Бойовики посилаються на дослідження російських спеціалістів (НДІ «Шахтопроект» із Санкт-Петербурга), які зробили висновок, що це безпечно. Досі «Юнком» перебувала у режимі сухої консервації: воду відкачували і зливали у відстійники. Мотив рішення бойовиків – це дорого: ще за часів української влади на відкачування витрачали близько 50 мільйонів доларів на рік. Екологи висловлювали стурбованість такими планами. Радіо Донбас.Реалії запитало у фахівців, що це означає.

В чому небезпека?

При затопленні шахт вода, яка там накопичується, може потрапляти в водоносні горизонти, переливатися у виробки сусідніх шахт або виходити на поверхню. А на «Юнкомі», крім звичайних забруднень, є ще і радіаційне сховище – порожнина радіусом 5-6 метрів всередині гірської породи.

Як може статися витік?

Порода насичується водою, стає менш міцною, починає стискати капсулу з відходами, в результаті чого та може схлопнутися, її вміст – потрапити у води і далі з ним розноситися.

Скільки радіоактивності в цій шахті?

За словами гідрогеолога, доктора технічних наук Євгена Яковлєва, активність сховища на сьогодні знизилась приблизно удвічі порівняно з 1979 роком, оскільки основними продуктами вибуху є Цезій і Стронцій з періодом напіврозпаду близько 30 років. З моменту вибуху минуло майже 40. «За оцінками, одразу після вибуху активність сховища була 100 кюрі, зараз ми можемо говорити про близько 50 кюрі», – говорить фахівець.

Це сильно може забруднити довкілля?

Вміст радіоактивних речовин у шахтній воді справді зросте, під загрозою радіаційного зараження опиняться басейни річок Сіверський Донець і Кальміус, а також Азовське море. Це може торкнутися не лише Донбасу, а і Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей. А от дозової небезпеки зараження людини або риби до критичних величин вихід залпового забруднення, якщо він буде, не становить – виходячи з тієї активності, які мають зараз відходи у капсулі, каже гідрогеолог Євген Яковлєв.

А до цього шахти затоплювали?

Так. Затоплення (науково – мокра консервація) може проводитися, якщо на шахті розробили інженерні заходи, щоб шахтні води не виходили за межі виробки. Але були і випадки, коли затоплення відбувалося хаотично – як до війни на Донбасі, так і вже під час окупації, каже голова Незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко.

І що вийшло?

У лютому в селі Чигирі у «сірій зоні» стався провал ґрунту. Деякі екологи припускали, що це результат підмиву водами шахти імені Гагаріна, розташованої на окупованій території. Вирва в Чигирях сягнула 5 метрів углиб та 6-7 завширшки.

Раніше також були прецеденти підтоплення льохів і городів довколишніх селищ через те, що на шахті не зробили водовідлив. Після сходження води на ґрунті залишалися шкідливі солі та інші хімічні забруднення.

За даними Євгена Яковлєва, з 93 міст і селищ на Донбасі, які пов'язані з вуглевидобутком, більше ніж половина розташовані над шахтним простором.

Навіщо на «Юнкомі» підірвали ядерний заряд?

Експеримент «Кліваж» 1979 року – один із двох підземних ядерних вибухів, проведених на території України, його метою було зрушити породу і тим самим підвищити безпеку видобутку на шахті, оскільки там ставалися раптові викиди газу і вугілля. Перший вибух (експеримент «Факел») здійснили у 1972 році у селі Хрестище на Харківщині: намагалися (неуспішно) припинити сильний витік із газового родовища.

Шахта «Юнком» була закрита як нерентабельна у 2002 році. Капсула з відходами розташована на глибині близько 800 метрів.

Читати докладніше:

Ядерная угроза от группировки «ДНР»: стоит ли бояться радиации?​
Почему опасно затапливать шахты

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG