Доступність посилання

ТОП новини
20 Квітень 2018, Київ 11:43

Доля батальйону «Крим»: від бою до розформування


Бійці батальйону «Крим», в центрі (за прапором) командир Іса Акаєв

Анастасія Бобкова, Інна Аннітова

Бійці добровольчого батальйону «Крим» піднімали український прапор над Савур-Могилою, а пізніше обороняли Маріуполь. Правовірні взяли до рук зброю, але воювали на Донбасі за своїми правилами, а тепер добровольчий батальйон припинив існування. Як склалася доля його бійців, дізнавалися журналісти Крим.Реалії.

Із перших днів конфлікту кримчанин Іса Акаєв об'єднав кримських татар, які бажають воювати на Донбасі, сам і очолив батальйон. Тоді комбат воював інкогніто, обличчя закривав балаклавою і зняв її тільки тоді, коли з анексованого півострова вивезли найцінніше – його сім'ю.

Тепер з дружиною і вісьмома дітьми Іса живе в гуртожитку для переселенців з Криму у Вінницькій області. У кімнаті біля столу стоїть навчальна модель автомата Калашникова, Іса любить цей автомат за простоту конструкції.

«Переваги Калашникова в тому, що в ньому немає дрібних деталей, і, припустимо, в бойових умовах на полі його дуже легко зібрати, розібрати, почистити, привести в порядок», – каже бувалий боєць.

Іса Акаєв
Іса Акаєв

Нині родина може зібратися за спільним столом з традиційними стравами за нормами ісламу. Дружина Іси не хоче називати своє ім'я і під час інтерв'ю не дивиться в камеру. Вона, як і чоловік, строго дотримується норм шаріату, лице приховує повністю – навіть очей не видно. В її вірі краса жінки – тільки для чоловіка. Каже: коли Іса вирушив на війну, вона не могла ні заперечити, ні утримати.

«Звичайно, переживаєш за нього, за дітей, а загалом це краще, ніж байдужість – просто сидіти вдома. Я думаю, що чоловік повинен щось робити, а не сидіти вдома мовчки», – каже дружина командира батальйону «Крим».

Іса Акаєв з родиною
Іса Акаєв з родиною
Припускав, що треба спочатку на материку порядок навести, а потім переключитися на Крим
Іса Акаєв

​Командир групи Іса Акаєв до анексії був звичайним підприємцем – продавав метал для будівництва, бізнес довелося залишити. У перші місяці після анексії рідного краю, говорить Іса, здавалося, що відразу після перемоги на Донбасі лінія фронту дійде до Криму.

«Коли почалося ось це все, я розраховував, як нормальна людина припускав, що треба спочатку на материку порядок навести, а потім переключитися на Крим. Багато хто так думав, ніхто ж не думав, що так це все затягнеться і буде незрозуміло що», – каже Іса Акаєв, екс-командир батальйону «Крим».

Норми релігії на війні

Олексій Арестович навесні 2014-го організував табір підготовки добровольців. Саме туди прийшли перші вісім кримських татар майбутнього батальйону «Крим».

«Ці люди не боятися смерті, це відразу видно по них. Вони в принципі не розуміють, що це таке ... Вони виділялися неквапливістю рухів, дуже спокійним ставленням до подій, величезне терпіння вони демонстрували. На відміну від інших, які нервували: «Давайте це, давайте швидше, а чому не вчать цьому?», – ці спокійно йшли за програмою, за якою ми їх готували», – згадує тепер волонтер, військовий експерт Олексій Арестович.

Шеврон батальйону «Крим»
Шеврон батальйону «Крим»

Кримчани, які дотримуються норм шаріату, створили унікальний підрозділ. У його денному розкладі відразу передбачили всі намази, правильне, з релігійної точки зору, харчування та дотримання інших канонів. Саме через релігію це мав бути окремий батальйон. «Крим» став окремою добровольчою сотнею полку «Дніпро-1» зі своїми правилами.

«З огляду на специфіку їхнього способу життя, а шаріат передбачає певну поведінку, включаючи процедуру вмивання, споживання їжі і так далі, їм набагато було зручніше діяти в складі окремого підрозділу, для того, щоб не порушувати канони власної релігії, а для них це неприйнятно, вони до цього серйозно ставляться дуже», – пояснює волонтер, військовий експерт Олексій Арестович.

Олексій Арестович
Олексій Арестович

Кримчанин Владислав Борисовський став першим немусульманином, якого взяли в цю сім'ю. Йому довелося прийняти не тільки норми статуту, а й порядки командира Іси.

«У нього не було запитань. Були тільки дві умови, що були засадничими для того, щоб бути в цій групі – це повна відмова від алкоголю і заборона на лихослів'я», – згадує Владислав.

Владислав Борисовський
Владислав Борисовський

У бою

Таким змішаним релігійним складом «Крим» штурмував Савур-Могилу разом з 25-ю повітряно-десантною бригадою. З гори їх постійно обстрілювали бойовики, озброєні мінометами, гранатометами і кулеметами. У противника було перевага, продовжувати атаку було ризиковано.

Бійці батальйону «Крим» на позиції
Бійці батальйону «Крим» на позиції
Командира поранило і що тепер? Усе?!
Іса Акаєв

«У нас одну людину було поранено, один загинув і одного легко поранило. Ми скотилися вниз і тоді розмова зайшла, щоб повертатися взагалі. Потім я кажу: як це повертатися ?! Ну добре, командира поранило і що тепер? Усе?! Знову поїхали вперед, піднялися наверх. Такий щільний вогонь був ...» – розповідає Іса Акаєв.

До вечора висота була вже під контролем української армії, але складніше виявилося утримати позиції. По українських бійцях постійно били артилерією. Владислав згадує: тоді сумнівів, з ким саме воюють, вже не було.

«Ми залишилися там на ніч, необхідно було закріпитися на цьому периметрі, і почався обстріл, а з огляду на те, що Савур-Могила недалеко від російського кордону і, в принципі, вектор напрямку російського кордону ясний, то обстріл ми фактично спостерігали по Савур-Могилі, по нас з російської території», – запевняє екс-боєць батальйону «Крим» Владислав Борисовський.

Навесні 2015 року в батальйоні «Крим» було кілька десятків людей – і мусульмани, і християни. Коли командування наказало всім підрозділам, які не входять до складу ЗСУ або Нацгвардії, покинути зону бойових дій, піти довелося і кримчанам-добровольцям.

Немає політичної волі керівництва країни, щоб створити такий підрозділ, щоб питання з халяль і молитвою були враховані
Іса Акаєв

«На жаль, як сказали нам в Міністерстві оборони: немає політичної волі керівництва країни, щоб створити такий підрозділ ... щоб питання з халяль і молитвою були враховані. Хоча загалом якщо подивитися на досвід багатьох країн – Британія, Америка, це все враховано у них, для них це не проблема», – каже екс-командир батальйону «Крим».

Тепер в мирному житті на Вінничині Іса дуже сумує за Кримом, особливо – за прогулянками старими вулицями Бахчисарая. Мріє і вірить, що ще з'їздить до Криму і покаже море всій сім'ї.

Оригінал – на сайті Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG