Доступність посилання

ТОП новини
22 Липень 2018, Київ 06:15

Право оскаржувати закони в Конституційному суді українці отримали ще в 2016 році. Однак реалізація цього права зависла, попри сотні надісланих конституційних скарг. Наприкінці березня відбулися зміни, які роблять можливим запуск механізму розгляду цих скарг і вже цього року мають бути перші рішення, зазначає голова Конституційного суду Станіслав Шевчук. Центр політико-правових реформ (ЦППР) за підтримки USAID випустив аналітичний звіт, який проливає світло на те, як працює конституційна скарга. Радіо Свобода розповідає коротко про основне.

Що таке конституційна скарга?

Це інструмент, який дозволяє звичайним громадянам довести неконституційність закону або його положень, у результаті цього закон перестане діяти, тобто бути законом в Україні. Інструмент з’явився, але не запрацював, пояснюють у ЦППР.

«Конституційна скарга дозволяє громадянам та юридичним особам (крім юридичних осіб публічного права) фактично скасувати дію закону або його окремих положень, якщо вони не відповідають Конституції України за допомогою конституційного судочинства. До 30 вересня 2016 року таке право мали лише президент, щонайменш 45 народних депутатів, уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховний суд та Верховна Рада АРК», – зазначають аналітики.

2 червня 2016 року парламент ухвалив закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким, зокрема, розширив доступ громадян та юридичних осіб до Конституційного суду України через запровадження інституту конституційної скарги.

13 липня 2017 року Верховна Рада ухвалила нову редакцію закону «Про Конституційний Суд України». Парламент врегулював процедуру розгляду конституційних скарг Конституційним судом.

Як оскаржити закон?

Конституційну скаргу можна подати після того, як вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, тобто пройдені всі судові інстанції. Причому зробити це можна лише впродовж трьох місяців від дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням.

«Предмет конституційної скарги – це скарга на закон, який порушує основні права і свободи. Для цього вона повинна мати остаточне рішення – це апеляція та касація, якщо передбачено, тоді отримає право доступу до Конституційного суду з урахуванням інших вимог встановлених законом», – наголошує голова КСУ Станіслав Шевчук.

Скарга має відповідати вимогам статей 55, 56 закону «Про Конституційний суд в Україні»

До КСУ станом на 28 березня 2018 року було подано всього 584 конституційні скарги, переважно звертаються фізичні особи.

Та от, лише 132 скарги за формою відповідають нормам закону, решта були повернуті заявникам із відповідними роз’ясненнями.

Як написати конституційну скаргу так, щоб її розглянули?

У Конституційному суді склали перелік типових помилок, через які скарги повертали заявникам.

Одна з поширених помилок – заявник намагається оскаржити рішення суду в Конституційному суді, що є неможливим.

«Важливо розуміти, що до Конституційного суду не оскаржується рішення Верховного суду чи інших інстанцій, незаконні дії прокурорів тощо. У межах цієї процедури особи можуть довести, що положення Закону, який суд застосував у конкретній справі, є неконституційним. У подальшому це буде підставою для перегляду цієї справи судом за нововиявленими обставинами. Це неймовірно важливо розуміти, оскільки левова частка скарг, поданих на даний момент, стосуються чого завгодно, але не оскарження конституційності Закону», – наголошують у Центрі політико-правових реформ.

Чимало скарг складені недержавною мовою, що також є причиною для повернення їх заявникам

Існує пам’ятка від КСУ щодо підготовки конституційної скарги, також бажано звернутися за професійною правовою допомогою.

Основні помилки зазначені на інфографіці.

Чому досі немає жодного рішення?

Імплементація інституту конституційної скарги затягнулась із кількох причин.

По-перше, зміни до Закону України «Про Конституційний Суд України» були ухвалені із запізненням більше ніж на дев’ять місяців. Детальніше про це можна прочитати у звіті ЦППР.

По-друге, організація роботи КСУ, формування його підрозділів та ухвалення нової редакції Регламенту КСУ гальмувалася зсередини, йдеться у звіті.

«Неспроможність ефективно організувати власну внутрішню роботу Конституційним судом у 2017 році перешкоджала ефективній реалізації нового конституційного права на скаргу», – зазначають у ЦППР. Експерти бачать у цьому «відсутність бажання політичних суб’єктів повернути сильний та незалежний Конституційний суд».

29 березня 2018 року Конституційний суд сформував колегії та сенати, що можна вважати передумовою початку розгляду конституційних скарг.

«На конституційну скаргу покладаються великі сподівання і останні дії та рішення Конституційного суду дозволяють сподіватися на їх реалізацію», – зазначають в ЦППР.

Коли будуть перші рішення?

Перші рішення будуть цього року, запевнив голова КСУ Станіслав Шевчук у коментарі Радіо Свобода і додає, що очікує нову, більш потужну хвилю скарг.

Станіслав Шевчук
Станіслав Шевчук

«Раніше в це не вірили, але зараз є переконання, що це запрацює ефективно і в цьому році однозначно вже будуть рішення», – наголошує голова КСУ.

Якщо в результаті розгляду скарги закон визнається неконституційним, то він втрачає чинність не тільки для цієї особи, а й для всіх інших, зазначає Шевчук.

У своїх висновках до аналітичного звіту експерти Центру політико-правових реформ погоджуються з тим, що інституційна спроможність КСУ є достатньою для здійснення нового повноваження, хоча склад наразі не є повним.

«Конституційний суд сформував колегії та сенати, в складі Конституційного суду є 16 суддів (Верховна Рада затримує призначення двох суддів за своєю квотою). Необхідні структурні зміни в Секретаріаті Конституційного суду проведено, нові підрозділи повністю укомплектовані», – мовиться в звіті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG