Доступність посилання

ТОП новини
19 Листопад 2018, Київ 23:31

Церковна автокефалія підніме український дух (світова преса)


Вселенський патріарх Варфоломій I під час візиту до Києва з нагоди 1020-річчя Хрещення України-Руси, 25 липня 2008 року

У міжнародній пресі пишуть про намагання України здобути незалежність для свого православ’я від Константинопольського патріарха і протидію цьому з боку РПЦ. Є публікації про черговий напад на енергетичний сектор України – цього разу об’єктом кібер-нападу стало саме Міністерство енергетики України, але цей напад мав, радше, матеріальні цілі. Західна преса пише і про те, як Україна хоче зберегти свої азовські морські порти, незважаючи на обмеження, які встановила Росія для суден, що проходять під Керченським мостом, який вона нині будує.

Провідний часопис Ірландії The Irish Times пише про прагнення України здобути церковну незалежність і посилити свої позиції супроти Росії, а Кремль та Російська православна церква протидіють цьому.

У статті говориться, що президент Петро Порошенко закликав покласти край домінуванню Москви над українським православ’ям і що це допоможе країні відновити суверенітет над Кримом та Донбасом, де триває війна проти Росії та її маріонеток.

Газета зазначає, що Порошенко, парламент та церковні провідники попросили Вселенського патріарха надати автокефалію українській церкві.

Давні православні церковні розколи в Україні поглибились від часу усунення від влади прокремлівських лідерів у 2014 році, на що Росія відповіла анексією Криму та розв’язанням війни у східних регіонах України, пише газета.

Видання цитує президента Порошенка, який сказав, що автокефалія української церкви сильно підніме національний дух українців, це є ключовою складовою державності й незалежності.

У статті також наводяться його слова про те, що «армія захищає українську землю, мова захищає українське серце, а церква захищає українську душу».

Раніше цього місяця Порошенко мав зустріч зі Вселенським патріархом Варфоломієм і попросив про формальне визнання незалежності української церкви, заручившись також солідною підтримкою українського парламенту.

Вселенська патріархія, говориться у статті, повідомила, що отримала прохання і веде тісні консультації з іншими сестринськими православними церквами з цього питання.

Газета нагадує, що в 1686 році церковна юрисдикція над Києвом була передана від Константинополя Москві, а президент Порошенко прагне нині змінити це.

РПЦ має тісні зв’язки з Кремлем за президенства Володимир Путіна, а в Україні деяких представників кліру УПЦ Московського патріархату звинувачують у підтримці проросійських бойовиків на Донбасі та в анексованому Криму.

Газета наводить протилежну оцінку Путіна, правління якого в 2012 році глава РПЦ назвав «Божим промислом», а глава УПЦ Київського патріархату сказав, що російських лідер є «новим Каїном» , який «потрапив від вплив сатани».

У статті на сайті «Бі-Бі-Сі» розповідається про хакерський напад на сайт Міністерства енергетики України, в результаті якого сайт припинив роботу, а файли були зашифровані.

На момент публікації статті, сайт містив повідомлення англійською з вимаганням викупу в розмірі 0,1 біткойна. За нинішнім курсом цієї криптовалюти, це становить 927,86 доларів.

Речниця української кібер-поліції Юлія Квітко сказала, що напад є «поодиноким інцидентом», а інші урядові сайти не піддались кібератакам.

Речниця також додала, що система електронної пошти Міністерства енергетики й далі працює в нормальному режимі.

«Цей випадок не є масштабним. Якщо є потреба, ми готові прореагувати й допомогти», – сказала Квітко.– «Наші фахівці зараз працюють… Ми не знаємо, скільки їм знадобиться часу для вирішення проблеми».

У статті є посилання на компанію, яка досліджує тему кібер-безпеки, АlienVault. Вона вважає, що хакери, які здійснили цей напад, раніше вже нападали на інші сайти, але їм вдалося заробити на цьому лише десь півтори сотні доларів.

Компанія AlienVault вважає, що напад на веб-сайт українського Міненерго був здійснений двома різними хакерами.Перший підписується як «X-zakaria» внизу сторінки, він просто зруйнував сторінку.

Фахівці компанії вважають, що другий хакер зашифрував коди і додав зображення з вимогою оплати й подробиці, як її здійснити.

«Що, ймовірно, сталося, так це те, що хакер здійснив атаку на сайт для розваги, а потім кримінальний нападник використав це для вимоги оплати (що можна бачити внизу сторінки) і намагався заробити на цьому», – сказав дослідник з питань кібербезпеки Кріс Доман з компанії AlienVault.

Він додав, що, ймовірно, ці хакери не є професіоналами на відміну від нападників, які працюють під прикриттям певних держав.

На думку експерта, напади на Україну раніше теж видавались за бажання отримати викуп, щоб прикрити їхню справжню мету – звичайну руйнацію, і в багатьох випадках енергетичні компанії були пріоритетними цілями.

«Однак, у цьому випадку, все вказує на приземленіші цілі», – пояснив Доман.

Інтернетне видання New Eastern Europe вміщує статтю про безпеку судноплавства в Україні на тлі російської агресії.

У час, коли доступ України до південних морів стає все важчим, вона намагається поновити роботу і відновити потенціал своїх морських портів.

«Україна є і залишатиметься морською державою. Українські зв’язки з морем не обмежуються радянським періодом. Вони почались від торговельних місій часів Київської Русі ще на початку дев’ятого століття, були знамениті козацькі морські походи гетьмана Сагайдачного та інших легендарних ватажків», – йдеться в статті.

Але окупація Кримського півострова привернула українську увагу до посилення морського компоненту національної безпеки та оборони, яка має безпосередній вплив на транспортну інфраструктуру й економіку України.

Донині спостерігалось зменшення кількості суден, які заходять у морські порти Маріуполя й Бердянська.

Росія порушила основоположні принципи міжнародного морського права, коли почала вести економічну, рибальську, будівельну та інженерну діяльність у виключній морській економічній зоні України та її територіальних водах, пише експерт Юрій Гусєв, колишній заступник міністра оборони України.

У травні 2017 року Росія обмежила параметри суден, які можуть входити в Азовське море з Чорного під аркою Керченського мосту.

Це, зокрема, призвело до падіння обсягів стального експорту з України до США, який становить один мільйон тонн. Також це матиме негативний вплив на зернову торгівлю в Приазов’ї через обмеження на судна, які зможуть проходити через Керченську протоку.

Приблизно половина морських суден, які завантажувались на терміналі УкрТрансАгро в Маріуполі, не відповідають нині новим параметрам суден, що їх встановила Росія, читаємо у статті.

Зростання ціни вантажоперевезень впливає на зерновий експорт Чорним морем, і це призвело до значного зниження рентабельності азовських морських портів, а також до зменшення завантажувальних обсягів зерна в Маріуполі та Бердянську.

Так, минулого року порт Бердянська завантажив на 448 тисяч тонн менше вантажів, втративши 5,6 мільйона гривень портових зборів. Маріупольський порт завантажив на 705 тисяч тонн менше минулого року у порівнянні з 2016-м, а портових зборів отримав на 3,5 мільйона гривень менше.

Автор закликає до зупинення будівництва Керченського мосту і просить міжнародну спільноту підтримати Україну в цьому питанні.

Торкається він і проблеми незаконного заходу суден під прапорами інших країн у порти Криму. Станції стеження за чорноморською акваторією, які фіксували проходження торговельних суден, нині опинилися під російським контролем у Криму.

  • 16x9 Image

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині - редактор Радіо Свобода в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG