Доступність посилання

ТОП новини
23 Жовтень 2018, Київ 19:46

Для чого на білоруських церквах ставлять «золоті цибулини»?


Церква в селі Дарево Ляховичський район (Ілюстративне фото)

На сайті Petitions.by триває збір підписів проти «антиреставраціїі» білоруських церков – зміни їх автентичного вигляду та «насадження золочених куполів-цибулин».

Білоруська служба Радіо Свобода поцікавилася у фахівців, чи поділяють вони думку авторів петиції, що «цибулізация» храмів є цілеспрямованим знищенням культурних особливостей Білорусі.

Голова синодального інформаційного відділу Білоруського православної церкви (Білоруського екзархату Московського патріархату) протоієрей Сергій Лепін сказав кореспонденту Радіо Свобода, що все настоятелі парафій, які користуються пам'ятками архітектури, знають, що реставрацію потрібно проводити з дозволу Міністерства культури.

«Білоруський православна церква має особливу турботу про збереження матеріальної спадщини. Вона взагалі є найбільшим користувачам пам'яток в Білорусі. Я згоден з тим, що бувають якісь окремі випадки, і наші власні внутрішні служби самоконтролю проводять розбір безглуздих фактів », – сказав отець Сергій.

Протоієрей Сергій Лепін
Протоієрей Сергій Лепін

Священик вважає, що в цілому експлуатація і ремонт будівель, що є пам'ятками архітектури, «відбувається згідно із законодавством і фінансовими можливостями парафій».

«Церква багато робить для збереження історичної спадщини. Лише поодинокі об'єкти отримують від влади додаткове цільове фінансування, у всіх інших випадках ми розшукуємо власні кошти. І це вже не поодинокі будівлі», – сказав отець Сергій.

Церква багато робить для збереження історичної спадщини
Протоієрей Сергій Лепін

За його словами, саме те, що храми перебувають в користуванні церкви, зберігає їх від руйнування, а багато відбудовані буквально з руїн, чи навіть з небуття.

«Згоден, все можна робити краще, в тому числі і те, що робить церква. Але прошу зауважити, що реставрація храмів навряд чи може підтримуватися на вищому рівні, ніж реставраційна справа по країні в цілому».

Протоієрей Сергій Лепін каже, що про кожний випадок передбачуваного порушення під час реставрації потрібно говорити окремо, точно знаючи історію погоджень або, навпаки, самовільних змін.

Ми прислухаємося до зауважень суспільства, але залишаємо за собою право погоджуватися не завжди

Якщо реставрація проведена згідно із затвердженим проектом, то про яке порушення може йти мова? Ми прислухаємося до зауважень суспільства, але залишаємо за собою право погоджуватися не завжди
Протоієрей Сергій Лепін

«Маю запевнити, що ми також стурбовані несанкціонованими змінами або утриманням пам’яток в неналежному стані, але ініціатори петиції краще б спочатку визначилися з конкретним списком пам’яток і з’ясували, на що є дозвіл, а на що ні. Якщо реставрація проведена згідно із затвердженим проектом, то про яке порушення може йти мова? Ми прислухаємося до зауважень суспільства, але залишаємо за собою право погоджуватися не завжди», – сказав отець Сергій.

Співрозмовник каже, люди зі претензіями, подібними до авторів петиції, «дуже часто мають не знання, а фобії і упередження до БПЦ». Він переконаний, що збирати кошти для реставрації пам’яток куди успішніше, ніж підписи.

«Хай би стурбована громадськість відкрила грошовий рахунок, збирала гроші, проявляла пам’ятник, допомагала його відреставрувати «як треба» і в якості подяки отримувала б звіт, що відповідає її уявленням про прозорість. Збережемо спадщину разом, друзі».

«Потрібно боротися не з зашмарканими носовими хустками, а з інфекцією»

Архітектор православних церков і викладач Мінської духовної академії Геннадій Лаврецький, який очолював архітектурно-художню раду Білоруського екзархату, в розмові зі Радіо Свобода звертає увагу на те, що «всі ці прибудови і «цибулинки» мають «двосторонню дію», бо рішення з приводу історико-культурний пам’ятників не ухвалюються без участі Міністерства культури, створеної при ньому Науково-методичної ради.

Геннадій Лаврецький
Геннадій Лаврецький

– Багато пам’ятників дійшло до нас в переробленому вигляді, і є такий термін, як стильові нашарування. І коли знімають якісь пізніші прибудови, то це схоже на те, як виривають сторінки з книги.

Я вкрай негативно ставлюся до дій Муравйова після повстання (після придушення повстання 1863-1964 років. Під керівництвом Кастуся Калиновського за наказом Муравйова уніатські храми в Білорусі перероблялися під православні. – ред). Але це була історія. І так само, як зараз зносять пам’ятники Леніну і радянським бійцям в Європі, то саме то виходить і з пам’ятниками.

«Я також дуже негативно ставлюся до дій Муравйова»

Звичайно ж, великого розуму, щоб зняти «цибулину», не треба. Але ж треба зберегти для пам’ятника всю його історію. І таку, і таку
Геннадій Лаврецький

– Звичайно ж, великого розуму, щоб зняти «цибулину», не треба. Але ж треба зберегти для пам’ятника всю його історію. І таку, і таку. Коли він був перероблений і ця переробка не дуже відповідає пам’ятнику, його стильової орієнтації, безумовно, потрібно позбавлятися від неї.

Але якщо це частина історії, то нехай буде, адже це пам’ятник нашій Білорусі, де іноді на одному об’єкті можна побачити все прояви періоду.

Візьмемо в Новогрудку Борисоглібську церкву, там є і час старовинний білоруський XII століття, є готичний шматок, є уніатський і є пізній. І всі вони для нас цінні, і пам’ятник експонує всю історію архітектури, яка була в Білорусі.

Але безумовно, всі ці питання повинні вирішуватися суспільством, є пропозиція, є у кінці Міністерство культури, і якесь взаєморозуміння треба знаходити.

Борисоглібська Церква у Новогрудку до того, як на ній встановили купола з кокошники і «цибулинами». Науковим керівником проекту був якраз Геннадій Лаврецький
Борисоглібська Церква у Новогрудку до того, як на ній встановили купола з кокошники і «цибулинами». Науковим керівником проекту був якраз Геннадій Лаврецький

– Автори петиції і деякі фахівці говорять, що «цибулини» абсолютно нехарактерні для білоруського зодчества, що це щось штучне, російське ...

– «Цибулини», як їх називають, це полум'я свічки. Така форма з’явилася досить рано і була вона і в Білорусі, і в готиці, якщо подивитися на Західну Європу. Те, що вважається зараз російським, «шатрове зодчество», це все прийшло від нас, з Білорусі.

Те, що їх взяли до себе московські зодчі, це їхня проблема

І що стосується цих «цибулин», цієї «полум’яподібної» форми, то подивіться на завершення Спасо-Ефросіньєвскої церкви, там є ці кокошники, і ніхто цього не боявся в XII столітті. Те, що їх взяли до себе московські зодчі, це їхня проблема. І те, що вони це своїм назвали, ну що ж. Це все від нас йде.

Новий «злолтий вигляд» каплиці в Синковічах вересень, 2015
Новий «злолтий вигляд» каплиці в Синковічах вересень, 2015

– Деякі фахівці пов’язують це зі свідомим впливом Московського патріархату ...

– Поки наша церква буде частиною Московської, так буде постійно. Взагалі, всі ці «цибулини» – це тільки результат. Треба боротися не з усіма цими «цибулинами», а з тим, що в голові у людей. З тим, що їх викликає. Адже як себе священик усвідомлює, таку політику він і проводить.

«Якби Білорусь захопили монголи, то у нас були б якісь пагоди»

Архітектор костелів Олексій Єременко об’їхав усю Білорусь, брав участь у складанні каталогу святинь для Католицької церкви. Також він фіксував, як сам каже, «архітектурні анекдоти», в числі яких перероблені в православні церкви католицькі і уніатські храми.

Білоруський архітектор Олексій Яременко
Білоруський архітектор Олексій Яременко

– Коли римо-католицька або греко-католицька святиня переоснащується під православну церкву і на колишньому бароковому або неоготичному храмі є домінанти, які жахливо дисонують, це я і називаю архітектурними анекдотами.

Наприклад, колишнє містечко Гавязна, зараз Вишнівець. Греко-католицька церква переобладнана під православну, і там ніби праскою по карнизу зробили площину, з якої стирчать непропорційні башточки з цими «цибулинами».

Або в Пінську колишній костел бернардинів – тепер православна церква святої Варвари. З деяких пунктів огляду за бароковим щитом цієї «цибулини» взагалі не видно. Але в сторону відійдеш – а вона там сховалася, нібито партизан.

Я за те, щоб вони залишалися якомога більше «цибулястими», «ісконно» православними, російськими і надалі

Але я саме за те, щоб вони залишалися якомога більше «цибулястими», «ісконно» православними, російськими і надалі. Адже це ж Московський патріархат в Білорусі. Нехай він відрізняється від усіх інших такою помітною рисою. Адже якби Білорусь захопили монголи, то у нас були б якісь пагоди.

Церква у Пінську
Церква у Пінську

Але коли церква в Білорусі буде більш національною, якщо, наприклад, відродиться Віленський Агломерат Константинопольського патріархату, коли у нас буде своя білоруський церква грецького обряду, тоді вона нехай і відрізняється цими куполами.

– Чому, на ваш погляд, виникають такі «анекдоти»?

– Тому, що білоруський грецький обряд був завойований Московським патріархатом. Адже на наші землі прийшла Російська імперія з цими своїми «цибулинами». Хтось в Росії бачити улюбленого старшого брата, хтось войовничих імперіалістів, але це така відмінна риса. Що стосується будівель, то тут справа тільки про реставрацію.

На мою думку, порівняно добре пристосований під православний кафедральний собор колишній костел бернардинок в Мінську. Там здебільшого цих «цибулин» нема, зробили все таки барокові бані на вежах. Але на головному фасаді з’явилися мозаїки, які до сих пір ніколи не псували обсяг.

– Це Міністерство культури дає дозвіл на такі переробки, або священики з власної ініціативи підлаштовують вид святинь до московського зразка?

– Наскільки я знаю, Міністерство культури ніколи на це не погодилася б. Як в Слонімі: ніхто ні до кого не ходив, батюшка вирішив. Десь знайшли відомості, то чутки, що бернардіни будували на місці православної церкви. Але якщо так і насправді було, то там була православна церква Константинопольського патріархату.

Церква у Слонімі
Церква у Слонімі

Для мене це негативне, для кого-то позитивне, але це така візитка Московського патріархату
Олексій Яременко

Православна церква у нас така привілейована, що виконкоми з нею не сваряться, не хочуть проблем – і все так і залишається.

Я піднімав би питання штрафів або санкцій щодо таких будівель, як церква бернардинів в Слонімі. Там збереглися і крокви стародавні, дерев’яні, і фотографії добре відомі. Але якщо на вежах храму Слонімських бернардинів з’явилися золоті «цибулини», то з точки зору архітектури це теж черговий анекдот.

Але чим гірше, тим краще. Для мене це негативне, для кого-то позитивне, але це така візитка Московського патріархату.

«Це цілеспрямована імперська політика Росії»

Білоруський архітектор-реставратор Володимир Попруга вважає, що перебудова православних храмів спрямована на знищення культурних особливостей Білорусі.

– Це ж не сьогодні почалося – фактично від перших днів окупації 1795 році. Це цілеспрямована імперська політика Росії. А завдання будь-якої імперськості – ліквідувати всі національні особливості. Адже саме ці особливості дають самоідентифікації. Знищення самоідентифікації - головне стратегічне завдання. Вона вирішується тактичними прийомами - через позбавлення мови, історії, спадщини.

Архитектор-реставратор Володимир Попруга
Архитектор-реставратор Володимир Попруга

Наші пам’ятники мали три сценарії утримання – на прикладі Мінська. Повне знищення, як було з ратушею. Перебудова в інше, непізнаване, як з кафедри зробили будинок фізкультурника. Або забудова пам’ятника чимось іншим, щоб його закрити, візуально вбити, як Золотогорський костел.

І «цибулини» – це продовження дуже далекого процесу. Це взагалі прийом арабської архітектури, це Тадж-Махал, Бухара і таке інше. Ніде православні храми не мають цих «цибулин» з роздутими сторонами. Це азіатська, близькосхідна, мусульманська традиція, яку росіяни перейняли як свою.

Архівне фото. Володимир Путін з колишньою дружиною Людмилою біля Тадж-Махала
Архівне фото. Володимир Путін з колишньою дружиною Людмилою біля Тадж-Махала

​І що таке натягання російських «цибулин» на білоруські храми, які до Московської патріархії нічого спільного не мали з самого початку? Це фактично та ж метафора – як з Білорусі зробити Росію, тобто позбавити її своєї мови. Якщо людина змінює свій внутрішній код, переходить на іншу мову, вона стає іншою. Якщо ми на білоруські храми натягуємо російські «цибулини», вони робляться Росією. Це такий методологічний асиміляційний принцип.

– У Православній церкві кажуть, що все «цибулини» узгоджувалися з Міністерством культури.

– Міністерство культури займається легітимацією знищення історико-культурної спадщини Білорусі.

Оригінал матеріалу Білоруської служби Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG