Доступність посилання

ТОП новини
21 Червень 2018, Київ 07:55

«Я – поміркований «порохобот» – інтерв’ю із новим членом громадської ради НАБУ


Анатолій Мазур, член Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро, на акції протесту в Одесі, червень 2017 року

Третє місце в онлайн-голосуванні за право контролювати Національне антикорупційне бюро України і сприяти діалогові правоохоронного органу з громадськістю посів одесит Анатолій Мазур. Тепер він має стати одним із п’ятнадцяти членів Ради громадського контролю НАБУ. У лютому активіст, обурений рішенням Солом’янського суду Києва не садити одеського міського голову Геннадія Труханова в СІЗО, порубав сокирою тринадцять автівок поблизу будівлі суду. Його «акція» і подарувала назву новоствореній громадській організації «Демократична сокира орди». В громадську раду НАБУ від «Сокири» пройшло ще дві людини. В інтерв’ю Радіо Свобода Мазур розповів про майбутню роботу в Києві, про плани щодо НАБУ, своє «порохоботство» і розслідування атаки на машини суддів.

– Як ви опинилися в Раді громадського контролю? Чому саме від «Демократичної орди»?

Те, що громадська організація «Демократична сокира орди» пройшла до складу ради, – це для всіх несподіванка, в тому числі для нас. Перед дев’ятим травня група блогерів об’єдналася в громадську організацію «Демократична орда». Вони, зокрема, провели акцію маршу ветеранів World of Warcraft.

Пізніше до мене звернулися представники цієї «Орди» і запропонували приєднатися до них – я думав недовго, ініціаторів цього руху я поважаю. А потім під час обговорення наступних проектів хтось заговорив про вибори до громадської ради НАБУ. Як тільки я побачив у листуванні цю пропозицію, одразу сказав: я цього хочу. Донедавна НАБУ користувалося найбільшою довірою в українському суспільстві. Але потім були скандали між бюро і Холодницьким (Назар Холодницький, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – ред.), і я подумав, що треба їх контролювати – навіть порядну людину може зіпсувати влада. Потім ще дві людини висловили бажання – Максим Діжечко і Тетяна Локацька. Назву «Демократична сокира орди» придумав не я, мене поставили перед фактом. Головне, що вона не залишає байдужим.

Назву «Демократична сокира орди» придумав не я, мене поставили перед фактом. Головне, що вона не залишає байдужим
Анатолій Мазур

– Навіщо реєстрували нову організацію для участі у виборах?

За новими правилами НАБУ брати участь мають організації, які прописали у своїй діяльності антикорупційний напрямок. В ГО «Демократична орда» цього немає, тому вирішили створити нову організацію. Я один із трьох засновників – ці люди й брали участь у онлайн-голосуванні.

Протягом всього дня голосування я телефонував знайомим, репостив заклики до голосування… Там можна було обрати до п’ятнадцяти осіб зі списку, кожна громадська організація могла подати до трьох людей. Я проголосував за себе, за Сергія Стерненка (екс-керівник одеського «Правого сектору») і за Віталія Устименка (одеський представник «Автомайдану»). Стерненко не набрав достатньо голосів, а Устименко, як і я, пройшов до нового склади ради.

– Устименко, за якого ви голосували і з яким ви знайомі, вже був у громадській раді. Чи ви спілкувались із ним, чи з кимось ще, щоб зрозуміти свої можливості в громадській раді?

– Вони мене називають «порохоботом». Я звертався до деяких екс-представників цієї ради, але спілкуватися зі мною вони не хочуть (Мазур демонструє листування з одним з екс-членів ради громадського контролю. Устименко пізніше повідомив Радіо Свобода, що з приводу роботи громадської ради Мазур до нього не звертався).

– Вашу організацію дійсно називають дещо «порохоботською». Одним із засновників «Демократичної орди» є політичний експерт Олександр Нойнець, який вважається лояльним до президента.

Я чесно називаю себе поміркованим «порохоботом». Коли Адміністрація президента робить якісь нісенітниці, я про це говорю.
Анатолій Мазур

– Я чесно називаю себе поміркованим «порохоботом». Коли Адміністрація президента робить якісь нісенітниці, я про це говорю. Наприклад, у нас в Одесі була акція щодо непрозорого конкурсу і призначення заступником голови одеської облдержадміністрації Олександра Терещука. Сьогодні претензій до роботи обласної державної адміністрації в мене немає, і тоді мене обурила саме непрозорість процедури відбору й призначення.

– Чим саме ви плануєте займатися в громадській раді?

– Після моєї акції із сокирою, метою якої було привернення уваги до корумпованості судів, судячи з реакції людей і того, що мені розповідали інсайдери, я зрозумів, що вдарив у потрібне місце. Я й сам неодноразово стикався із корумпованістю судів, зокрема на виборах до Таїровської місцевої громади в Одеській області. Але я не думав, що приверну настільки велику увагу. З іншого боку, якщо б не недолугість слідчих, розголосу б такого, мабуть, і не було. Мені спочатку висунули обвинувачення в заподіянні тілесних ушкоджень, а вже потім перекваліфікували на пошкодження майна судді.

Отже, я завжди виступав за створення Антикорупційного суду – це певна лінія боротьби. За це і буду боротися в майбутньому. Якщо законодавчу й виконавчу владу ми певним чином оновлюємо, то судової реформи ще не було. Також я раніше збирав скарги на суддів Солом’янського суду, щоб писати про корумпованих суддів до Вищої ради правосуддя. Справа в тому, що зараз усі справи НАБУ розглядаються тут, і якщо громадськість об’єднається, можна буде створити на його базі щось на кшталт антикорупційного суду. Зараз я збираю в Києві команду, щоб займатися судовою реформою.

Щодо громадської ради НАБУ – спочатку треба зрозуміти, що я там зможу робити. Зараз можу точно сказати одне: я не дам спустити на гальмах важливі справи. Наприклад, щодо одеського заводу «Краян», яку нещодавно передали до суду.

Я до НАБУ ставлюся як до умовно незалежного органу, на якій різні політичні сили намагаються впливати. Наскільки їм це вдається – це для мене питання
Анатолій Мазур

– Чи не з’являться напередодні виборів у наступному році якісь гучні антикорупційні справи?

– Я думаю, НАБУ працюватиме як завжди. Я до бюро ставлюся як до умовно незалежного органу, на який різні політичні сили намагаються впливати. Наскільки їм це вдається – це для мене питання. Але навіть якщо вони і знайшли якісь важелі, це не означає, що політичним силам щось вдасться. Зараз є громадськість, зокрема нова рада громадського контролю.

– На якій стадії розслідування пошкодження тобою автівок суддів?

– 4 червня має відбутися підготовче засідання, на якому ми плануємо клопотати про відвід судді – мене судять у тому ж суді, де я проводив акцію. Машина судді, що мене безпосередньо судить, не постраждала, але це не робить його безпристрасним. Будемо просити перевести справу в Київський районний суд міста Одеси. У цьому районі я прописаний.

Зараз мені інкримінують пошкодження майна судді у зв’язку з його професійною діяльністю. Але, згідно із роз’ясненнями до статті 378 Кримінального кодексу, в мене мають бути претензії до конкретного судді та його рішень. Але я не знав, кому яка машина належить, і я одразу заявив, що планую відшкодувати всі збитки.

Постраждали в моїй акції і машини суддів, і машини секретарів, і машини правоохоронців. Районний відділок поліції там по сусідству, і поліцейські залишали свої машини на подвір’ї Солом’янського суду. Загалом постраждало п’ять поліцейських машин – і в той же відділок мене привели після затримання.

Всього на подвір’ї було 16 машин, постраждало 13 із них. Я залишив без пошкоджень автівку, що була помічена як речовий доказ, автівку із написом «поліція» і автівку на європейських номерах. Остання виявилася машиною голови цього районного відділку – Audi A4. З цих тринадцяти машин три належали суддям, причому два з них навіть не подавали цивільних позовів.

Постраждала також державна машина, її відремонтували десь за 900 гривень. А ось ремонт автівки судді обійшовся, за експертизою, в шістнадцять тисяч гривень. Я взагалі-то робив невеликі ушкодження, але один із постраждалих хоче на мене «повісити» ремонт навіть тих частин, які з іншого боку від моїх ударів. Загальних збитків мені нарахували на 168 тисяч гривень, але цю суму ми будемо оскаржувати. Експертиз у кримінальному провадженні ще не проводилось. Обвинувачення, за моєю інформацією, намагалось довести суму збитків до 215 тисяч гривень – це дало б можливість додати до обвинувачення статтю 194 кримінального кодексу про знищення або пошкодження майна у великих розмірах. Але цього не вийшло.

– Який у вас зараз запобіжний захід?

– Був цілодобовий домашній арешт, але він закінчився. Цікаво, що коли розглядали мою апеляцію стосовно запобіжного заходу, в тому ж суді розглядали запобіжний захід для Олексія Спектора – фігуранта одеської кримінальної справи НАБУ по «Краяну». І його відпустили під нічний домашній арешт в Одесі, а мені залишили тоді під цілодобовий домашній арешт у Києві, не рідному для мене місті. Під вартою я був лише одну ніч в ізоляторі тимчасового утримання.

Сама стаття передбачає до п’яти років позбавлення волі, але оскільки в мене немає судимостей, за законом я маю отримати умовний термін.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG