Поки увесь світ говорив про загрозу для життя людей внаслідок вибуху на радянській Чорнобильській атомній станції, у самому СРСР мовчали, а тих, хто намагався поширювати правдиву інформацію про масштаби катастрофи всередині країни, звинувачували у «панічних та провокаційних чутках» та намагалися «профілактувати». І стосувалося це не лише радянських громадян, а й іноземних журналістів, яким спецслужби усіляко перешкоджали у зборі інформації щодо найбільшої техногенної екологічно-гуманітарної катастрофи ХХ століття.
Радіо Свобода пропонує огляд розсекречених документів КДБ, котрі охоплюють період з 26 квітня по 12 травня 1986 року і є частиною переліку колись секретної інформації, який нещодавно внесли до реєстру ЮНЕСКО.
26 квітня 1986
Начальник підрозділу Ламонов пише довідку про категорії норм радіаційної безпеки, у якій виділяє три категорії осіб, які отримали опромінення та три групи критичних органів, які вразила радіація. Також він вказує значення «гранично допустимих норм» зовнішнього і внутрішнього опромінення.
«Під час виконання заходів з ліквідації наслідків аварії допускається опромінення вище річної гранично допустимої дози в два рази в кожному конкретному випадку або в п'ять разів протягом всього періоду роботи», – йдеться у документі.
27 квітня 1986
Другий день після аварії. З'являється секретна довідка про радіаційну обстановку на 3 та 4 енергоблоках ЧАЕС, у якій КДБ інформує про рівні радіації в регіоні, постраждалих та заходи щодо евакуації.
Згідно з інформацією, викладеною у ній, рівень радіації цього дня на третьому і четвертому енергоблоках становить до 1000 мікрорентген за секунду, а в межах міста до 6-18 мікрорентген за секунду.
За згодою з партійними органами вжито заходів щодо недопущення поширення даних про подію і панічних чутокіз документу КДБ від 27 квітня 1986 року
Зазначається, що за фактом аварії на ЧАЕС порушена кримінальна справа.
100 осіб, 2 з яких в тяжкому стані, в лікарняних закладах Прип’яті, 26 направили до Москви «для додаткового обстеження і лікування».
«За згодою з партійними органами вжито заходів щодо недопущення поширення даних про подію і панічних чуток», – йдеться в документі.
27 квітня 1986 року
Другий день після вибуху на ЧАЕС. Оперуповноважений 2 відділу 6 Управління КДБ УСРС, капітан Холод В.К. повідомляє про затримання поблизу села Хотів неподалік Києва автомобіля ВАЗ, рівень радіації поверхні якого перевищував фоновий у приблизно 5000 разів.
«Зі слів Іваницького (водія – ред.) він з пасажирами виїхав з міста Прип’ять о 6 ранку 27.04.1986 у бік Хотова для відпочинку у лісовій зоні», – пише кдбіст.
Як йдеться у довідці, авто разом з пасажирами доправили на територію Інституту ядерних досліджень АН УРСР.
30 травня 1986 року
П'ятий день після Чорнобильської катастрофи. Заступник начальника 6 відділу УКДБ підполковник Аксьонов передає довідку, у якій зазначається, що станом на 8 ранку 30 квітня рівень радіоактивності в Прип’яті становив від 80 до 100 мікрорентген за секунду, в окремих точках до 180 мікрорентген за секунду, а на висоті 180 метрів над джерелом – 200 мікрорентген за секунду. Окрім того вказується, що державна комісія переїхала на 12 кілометрів від Чорнобиля.
Графік виміру радіації у Києві на 1 травня 1986 року:
Як видно з діаграми, пік підвищення радіаційного фону припав на період між 10 та 12 години ранку 1 травня. Приблизно у цей час могла відбуватися першотравнева демонстрація, про підготовку до якої КДБ згадає у доповідній записці від 8 травня.
2 травня 1986 року
Сьомий день після аварії. Заступник начальника 6 відділу УКДБ підполковник Аксьонов знову передає довідку про стан радіоактивності на місці аварії. За його словами, ситуація «суттєво не змінилась»: рівень радіації в районі реактора – 100 рентген за годину, в Прип’яті – 40-300 мікрорентген за секунду, в Чорнобилі – 34 мілірентгена за годину. При цьому зона радіоактивного зараження збільшується через сильний вітер.
Щодо експертів, які «допускають необ’єктивність під час розслідування», застосовується захід «Т» (прослуховування – ред.). Низка інших фахівців, яких цитує Аксьонов, вважають аварію наслідком порушенням нормальної роботи реактора під час проведення експерименту.
У підготовці програми випробувань не брали участі проектні організації... Не передбачені всі можливі спрацювання аварійних і локалізуючих пристроївіз документу КДБ від 2 травня 1986 року
«У підготовці програми випробувань не брали участі проектні організації, хоча ними запропонована ідея використовувати режим роботи турбогенератора на вибізі. Не передбачені всі можливі спрацювання аварійних і локалізуючих пристроїв», – зазначає кдбіст.
Частина робітників ЧАЕС, розміщена з піонертаборі «Казковий», за словами Аксьонова, незадоволена умовами, відсутністю належних заходів щодо забезпечення радіаційної безпеки та відсутністю інформації щодо рідних. З приводу цього 1 травня з ними зустрілась Урядова комісія.
«За неофіційними даними вирішується питання про можливу евакуацію міста Чорнобиль», – підсумовує Аксьонов.
Щоб ознайомитись із документом, натисніть на назву фотогалереї:
Записка підполковника Аксьонова про ситуацію в районі ЧАЕС, 2 травня 1986 року
3 травня 1986 року
Йшов восьмий день після аварії на ЧАЕС. Начальник 6 відділу УКДБ підполковник Аксьонов доповідає про ухвалення рішення щодо евакуації з 10-кілометрової зони навколо Чорнобиля двох радгоспів та одного колгоспу. А от саме місто, за його інформацією, планують евакуювати лише у ніч з 3 на 4 травня або ж і взагалі 4 травня. При цьому рівень радіоактивності в зоні, як йдеться у записці, становить 100-150 рентген за годину, а в Чорнобилі – 32 мілірентгена за годину.
Також Аксьонов доповідає про отримання додаткових даних, які вказують на порушення технологічного процесу під час проведення експерименту на турбогенераторі №8 четвертого енергоблоку.
7 травня 1986 року
Дванадцятий день від моменту вибуху на Чорнобильській АЕС. Відбувається засідання Оперативної групи бюро у Київському міському комітеті партії під головуванням Згурського В.А. на якому розглядають питання заходів захисту від радіації, проведення дезактивації районів Києва та санітарного контролю.
Щоб ознайомитись із документом, натисніть на назву фотогалереї:
Протокол засідання Оперативної групи бюро Київському міськкому партії, 7 травня 1986 року
8 травня 1986 року
З’являється довідка про евакуацію з трьох районів (Поліського, Бородянського й Іванківського) та характеристика ситуації у Києві.
Зокрема, йдеться про те, що у смт. Поліське біля клубу, де збирається багато людей, «поширюються панічні чутки», тому співробітники КДБ «профілактували» трьох осіб. Є і ті, хто самовільно залишає робочі місця. Їм оголошують сувору догану або ж взагалі виключають з партії.
Тим часом у Іванківському районі КДБ перехопило листа від такого собі Левчука до родичів на західній Україні, у якому були «злі висловлювання на адресу керівництва партії, панічні чутки та невдоволення заходами, які проводять».
Щодо ситуації в Києві, то, як йдеться в документі, «вона цілком нормальна». Тих, хто поширює «панічні і провокаційні чутки» «попереджають» через адміністрацію та партійні органи.
Водночас зазначається, що не здійснюється мийка громадського транспорту в парках, а установи, що займаються обробленням продуктів харчування не повністю забезпечені дозиметричними приладами.
Згадується у записці і про святковий парад 1 травня.
На період підготовки демонстрації Першого травня учням шкіл були видані тренувальні костюми, в яких вони репетирували програму 27, 28 та 29 квітня... Одяг має доволі високий рівень фону. Необхідна дезактиваціяіз документу КДБ від 8 травня 1986 року
«На період підготовки демонстрації Першого травня учням шкіл були видані тренувальні костюми, в яких вони репетирували програму 27, 28 та 29 квітня. З 5 по 8 травня ці костюми були здані до шкіл. Одяг має доволі високий рівень фону. Школи мають намір здати костюми в палац піонерів. Необхідна дезактивація».
8 травня 1986 року,за даними КДБ, у Києві перебуває 16 іноземних кореспондентів, утім, збирати інформацію про катастрофу їм перешкоджають.
Попереджені наміри кореспондентів з Англії, Франції та Швеції зібрати тенденційну інформаціюіз документу КДБ від 8 травня 1986 року
«Попереджені наміри кореспондентів з Англії, Франції та Швеції зібрати тенденційну інформацію на залізничному вокзалі Києва шляхом підводу членів спецдружини УКДБ з нейтральних позицій, які замкнули іноземців на себе», – йдеться у документі.
Щоб ознайомитись із документом, натисніть на назву фотогалереї:
Довідка про евакуацію з зони навколо ЧАЕС та ситуацію у Києві, 8 травня 1986 року
12 травня 1986 року
«Ці к*цапи у 1933 році не заморили голодом українців, хочуть зробити це зараз атомом»цитування слів доцента Григорія Калиновського у документі КДБ від 12 травня 1986 року
З’являється довідка про настрої населення щодо аварії на ЧАЕС. Зокрема, у документі йдеться про те, що «націоналістично налаштований» доцент ветеринарного факультету УСГА Григорій Калиновський у бесіді з колегою заявив, що «Ці к*цапи у 1933 році не заморили голодом українців, хочуть зробити це зараз атомом». Також повідомляється, що частина населення відмовляється виконувати роботу у Чорнобильській зоні.
ІНШІ МАТЕРІАЛИ ІЗ ЦЬОГО ЦИКЛУ:
