Доступність посилання

ТОП новини
22 Жовтень 2018, Київ 12:27

«Суд бабака»: в Києві знову розглянуть справу військового медика з Судака


Тарас Синичак у суді

У Києві скасували вирок колишньому заступникові начальника військового санаторію «Судак» Тарасу Синичаку. У січні минулого року суд визнав його винним у дезертирстві і державній зраді й призначив покарання у вигляді 8 років позбавлення волі. За версією слідства, Синичак, будучи чинним українським офіцером, у 2014 році не виконав наказ про переїзд з Криму до Києва і перейшов на бік супротивника. Сам він стверджує, що все було не так, і в його діях не було складу злочину.

У лютому 2016 року в українських новинних зведеннях з’явилися короткі повідомлення про затримання офіцера з Криму. Медіа посилалися на Військову прокуратуру України, яка оголосила, що її співробітники зловили підполковника, підозрюваного в дезертирстві. Його прізвище та подробиці затримання не розголошувалися.

Широкій громадськості стало відомим його ім’я тільки через рік ‒ 16 січня 2017 року. Цього дня Дарницький районний суд Києва виносив вирок затриманому офіцерові. Журналістів запросили на оприлюднення, але до цього весь судовий процес відбувався за відсутності преси.

На оприлюдненні вироку з’ясувалося, що затриманого звуть Тарас Синичак. До березня 2014 року він був заступником начальника військового санаторію «Судак», підвідомчого Міністерству оборони України. Коли установу перепідпорядкувало собі Міноборони Росії, Синичак залишився там працювати.

Дарницький райсуд Києва визнав його винним у дезертирстві та державній зраді й засудив до 8 років позбавлення волі.

Після цього про Синичака забули, але його прізвище знову замиготіло в ЗМІ через півтора року. Наприкінці червня Апеляційний суд Києва скасував винесений йому вирок і відіслав справу на повторний розгляд. Проте Синичак не вийшов на свободу, а залишився під арештом.

Санаторна війна

Тарас Синичак ‒ уродженець Івано-Франківської області. За освітою ‒ військовий медик, закінчив Українську військово-медичну академію. У 2013-му був призначений заступником начальника медчастини військового санаторію «Судак».

Тарас Синичак у суді
Тарас Синичак у суді

Повна назва цієї установи ‒ Центр медичної реабілітації, санаторного лікування та спеціальної підготовки особливого складу Повітряних та Військово-морських сил України «Судак».

До 2014 року Центр був одним із санаторіїв, які підпорядковувалися військово-медичному департаментові ВСУ, і значився як військова частина А1883. Незважаючи на це, відпочивати в ньому могли не тільки військові, але й усі охочі ‒ Центр працював як звичайний оздоровчий санаторій на березі моря.

Наприкінці лютого 2014 року російські військові з участю сил «самооборони» почали блокувати та брати під свій контроль українські військові частини в Криму. Як випливає зі свідчень співробітників санаторію «Судак», незважаючи на те, що їхня установа мала статус військової частини, її не блокували. На початку березня в санаторій прийшли російські військовослужбовці, зібрали працівників та провели зустріч з колективом в актовому залі. Вони запропонували співробітникам установи продовжити роботу там же, але під керівництвом Міністерства оборони Росії.

У той же час Генштаб України видав директиву № Д-1, відповідно до якої українські військовослужбовці мали виїхати з Криму і з’явитися на зазначені пункти прибуття на материковій Україні. Там їм пропонувалося або продовжити службу на континенті, або звільнитися і повернутися назад на півострів.

Синичак пішов до Міністерства оборони, йому сказали ‒ повертайся назад і чекай
адвокат

Судячи з матеріалів справи Синичака, саме він у той момент складав список військовослужбовців, які мали вирушити до пункту прибуття до Києва. Своє прізвище він також у нього вніс. Начальник санаторію «Судак» передав цей список директорові Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України.

Наприкінці березня 2014 року Синичак приїхав до Києва. Як стверджує його адвокат Ярослав Зейкан, там він спробував узгодити з Міноборони свої подальші дії.

«Він приїжджав до Києва, тому що хотів з’ясувати своє питання. Він пішов до Міністерства оборони, йому сказали ‒ повертайся назад і чекай», ‒ сказав адвокат кореспондентові проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Синичак повернувся до Криму й більше на материкову Україну не приїжджав. Він залишився жити в Судаку і продовжив роботу на старому місці. Санаторій «Судак» у серпні в 2014 року оголосили структурним підрозділом установи «Центральний спортивний клуб армії», що є в підпорядкуванні Міністерства оборони Росії. Синичак близько року пропрацював там начальником лікувально-фізкультурного диспансеру.

Тарас Синичак (ліворуч) у суді
Тарас Синичак (ліворуч) у суді

​У березні 2015 року міністр оборони України Степан Полторак видав наказ про позбавлення військових звань 99 офіцерів медичної служби з Криму за порушення військової присяги. Серед них був і Тарас Синичак.

У вересні 2015 року він звільнився з військового санаторію і влаштувався лікарем у судацьку спортивну школу. Паралельно проводив консультації у сфері гастроентерології в туристично-оздоровчому комплексі «Судак».

У січні 2016 року Синичак вирушив до Івано-Франківська, де проживають його батьки. За інформацією його дочки Уляни, він поїхав туди на похорон родички. На пропускному пункті Каланчак медика затримали українські прикордонники.

Перебіг судових розглядів

Військова прокуратура звинуватила Синичака у скоєнні злочинів, передбачених двома статтями Кримінального кодексу України: дезертирство і державна зрада. За версією слідства, обвинувачений мав із 6 до 12 травня 2014 року з’явитися в одну з військових частин Києва, що було зумовлене указом президента України та директивою Міноборони. Але Синичак цього не зробив, у зв’язку з чим прокуратура вважає, що його дії слід розцінювати як дезертирство.

Те, що він залишився працювати у військовому санаторії «Судак», слідство кваліфікувало як перехід на бік ворога під час збройного конфлікту. Прокуратура оголосила, що злочинні дії Синичака полягали в тому, що, перебуваючи на посаді голови медичного диспансеру, він забезпечував санаторне лікування та оздоровлення російським військовослужбовцям. За версією слідства, таким чином обвинувачений «сприяв утримуванню, посиленню та становленню окупаційної влади» у Криму. У цьому, як стверджувала прокуратура, і полягає державна зрада, вчинена Синичаком.

Синичак сказав, що він не переходив на службу в російську армію і ніколи не мав такого наміру

У кінцевому слові обвинувачений сказав, що в його діях немає складу злочину. Він повідомив, що 18 березня 2014 року передав рапорт про звільнення зі Збройних сил України начальникові військового санаторію «Судак». Синичак сказав, що він не переходив на службу в російську армію і ніколи не мав такого наміру. За його словами, після березня 2014 року він працював у санаторії як цивільна особа, не проводив ніяких реабілітаційних заходів із російськими військовими і не брав участі в підривній діяльності проти України.

Дарницький районний суд Києва, проте, вирішив, що під час розслідування провина Синичака була доведена. За дезертирство його засудили до 3 років позбавлення волі, а за державну зраду ‒ до 8. У Кримінальному кодексі мінімальна санкція статті «держзрада» становить 10 років ув’язнення. Але Синичакові призначали покарання менше, ніж мінімальний термін, через пом’якшувальні обставини – зокрема, у зв’язку з тим, що підсудний тривалий час був військовим медиком, а його злочинні дії не супроводжувалися застосуванням зброї.

Таким вироком залишилися незадоволені як звинувачення, так і захист. Обидві сторони спробували оскаржити ухвалене рішення. Прокуратура наполягала на збільшенні терміну ув’язнення до 15 років, а адвокати на повному виправданні свого підзахисного.

В результаті Апеляційний суд 26 червня цього року частково задовольнив скаргу захисту ‒ скасував вирок і відіслав справу Синичака на повторний розгляд. Але таке рішення було винесене не тому, що судді погодилися з аргументами адвокатів кримчанина. Вирок скасували, бо він був ухвалений із грубим порушенням Кримінально-процесуального кодексу.

Воно полягає в тому, що справу Синичака взагалі не мав розглядати Дарницький районний суд. Згідно з українським законодавством, підсудність справ щодо порушень, скоєних у Криму, має визначати Апеляційний суд Києва. У разі Тараса Синичака цього зроблено не було. Військова прокуратура безпосередньо відіслала його справу до Дарницького районного суду, порушивши процедуру.

У результаті судовий процес буде запущений заново. Сам Синичак чекатиме цього в СІЗО, Апеляційний суд Києва продовжив йому арешт на 60 днів.

За інформацією захисту кримського медика, повторний розгляд справи почнеться в середині серпня.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG