Доступність посилання

ТОП новини

Вибори-2019 стануть вирішальними для України (огляд преси)


Вибори 2019 року покажуть – відбудуться українці як нація чи ні, наголошує в тижневику «Країна» підприємець Владислав Кириченко. Він стверджує: якщо до влади в Україні прийдуть люди, які принесуть мир в обмін на гідність, – держави не стане. Народ, який не має честі, не матиме й хліба. Експерт тижневика переконує, що нації, які не здатні генерувати критичну масу еліти, не відбуваються. Найбільша помилка, що сталася в державі впродовж останніх років, те, що Україна втратила інформаційне поле. Його захопили зрадофіли. Українці дивляться «112 канал», «Україну», «Інтер» і впевнені, що все погано. Хоча, якщо оберуть в президенти чергового популіста, ситуація буде незрівнянно гіршою, вважає підприємець. Він наголошує, що Україна висить на тоненькій нитці над прірвою. Один неправильний крок – і катастрофа.

Україна сьогодні потребує відвоювання – reconquista, переконує читачів тижневика «Країна» і публіцист Олег Романчук. Він вважає, що українцям треба чимскоріш запропонувати амбітний проект перезаснування держави, який би згуртував націю, виробив спільне бачення майбутнього. Офіційно зареєстровані 352 партії не спромоглися цього зробити. В умовах російсько-української війни «жити по-новому» не вдалося. Можливо, парламент мав би складатися не з висуванців ялових партій, а з представників різних соціальних груп – службовців, фермерів, освітян, підприємців, науковців, робітників, які б, урешті-решт, визначилися з пріоритетами, цінностями й принципами. Але на запитання, якою має бути Україна, – насамперед мають відповісти Установчі збори, першим завданням яких є визначення соціально-економічного устрою країни. Він повинен забезпечити умови зростання добробуту, дотримання свобод, надійної оборони. Своє слово має сказати громадянський націоналізм, наголошує дописувач тижневика.

У Берліні відбувся перший раунд тристоронніх переговорів між Росією, Україною та ЄС щодо поставок газу з Росії до Європи та участь України в транзиті газу, в разі введення в експлуатацію газопроводу «Північний потік-2». Газета «День» поцікавилася в експертів про небезпечну поведінку Росії на переговорах і головні питання для України. Вони вважають, що Кремль, зіткнувшись із труднощами в проштовхуванні «Північного потоку-2», дещо змінює свою тактику та намагається виглядати гарно в очах партнерів. Після літніх відпусток будуть наступні раунди зустрічей. Однак, як наголошують експерти газети, не потрібно мати ілюзій, що наступна зустріч принесе якийсь прорив. Росія просто змінила тактику, проте намагатиметься будь-що проштовхувати свої бачення, підходи та інтереси, суть яких залишається незмінною – прибрати Україну з транзиту через проштовхування «Північного потоку-2». І навіть коли Росія заявляє про те, що транзит через Україну буде збережений, не слід цю обіцянку розглядати як доконаний факт. Адже відомо, чого варті гарантії Росії, написані навіть на папері, наголошує видання. Стаття називається «Як уникнути «рецидивів газових війн»?».

Що краще захистить українців від сфальсифікованих справ, аналізує газета «День». У статті «Суд присяжних vs народні засідателі» видання стверджує, що в Україні немає справжнього суду присяжних як інструменту народовладдя. І хоч у Конституції згадується право народу на здійснення правосуддя через суд присяжних, однак створений в Україні інститут де-факто таким не є. Насправді замість суду присяжних діє неефективний в українських реаліях суд шефенів. Правозахисники нарікають, що у професійних суддів необмежені можливості впливу на рішення народних засідателів шефенської моделі. А це, у свою чергу, впливає на справедливість рішень. Нині троє представників народу разом із двома суддями вирішують усі питання судочинства, тоді як у класичному варіанті присяжні незалежні та вільні в ухваленні рішень. В Україні 2016 року так звані присяжні винесли всього 50 вердиктів, тоді як у США з орієнтовно 160 тисяч (18-19%) виправдальні. Це підтверджує, що система в Україні взагалі не працює, зазначають експерти.

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG