Доступність посилання

ТОП новини
16 Жовтень 2018, Київ 04:20

«Не забруднити одяг кров'ю». Історія київського ката


Іван Нагорний

У Росії архіви надійно ховають документи, що свідчать про злочини співробітників спецслужб, які катували і вбивали в'язнів у сталінські часи. Юрист, котрий представляє інтереси російської ФСБ, не соромлячись, оголосив на судовому процесі, що позиція дослідника Сергія Прудовського, який намагався отримати доступ до цих документів, не тільки зашкодить родичам чекістів, а й завадить «об'єктивній оцінці історичного періоду 1937-1953 років».

В Україні після революції 2014 року архіви радянських спецслужб відкриті для всіх. Тут добре розуміють небезпеку забуття злочинів і приховування імен катів. Про те, що концепція «альтернативного минулого» використовується для легітимації правління всіх вождів – від Сталіна до Путіна, мовилося в приуроченому до 80-річчя початку Великого терору спецвипуску українського історичного журналу «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ», що присвячений справам катів.

Ми публікуємо документи, що розповідають про життєвий шлях одного з найжахливіших сталінських убивць – старшого лейтенанта держбезпеки Івана Григоровича Нагорного (1902-1941). Він особисто розстріляв у Києві тисячі людей, у тому числі групу викладачів вишів. Коли після арешту Миколи Єжова спецслужби очолив Лаврентій Берія і почалася чистка внутрішнього апарату НКВС, Іван Нагорний не постраждав. Не позначився на його кар'єрі і незвичний судовий процес: співробітників НКВС звинувачували в тому, що вони крадуть і продають у комісійних крамницях одяг, що належить засудженим до смертної кари. Петербурзький дослідник Костянтин Богуславський надав Радіо Свобода знайдені ним в архівах документи і розповів історію київського ката:

Репресії в Україні були дуже жорстокими: всього за 1,5 року були розстріляні понад 130 тисяч осіб

– Російська преса неодноразово писала про долі відомих катів, які виконували розстрільні вироки «трійок» і «двійок» в 1937-38 роках. Їхні прізвища відомі: Блохін, Антонов, Магго, брати Шигальови і кілька інших. Якусь інформацію про них вдавалося отримати в російських архівах, оскільки «працювали» вони переважно в Москві. Також відомі ленінградські «виконавці» – Матвєєв, Алафер і Полікарпов. З відкриттям в Україні архівів ВЧК-ОГПУ-НКВД дослідники отримали доступ до величезного масиву інформації. Репресії в Україні були дуже жорстокими: всього за 1,5 року були розстріляні понад 130 тисяч осіб: «колегам» Блохіна і Магго роботи вистачало. Основним ліквідатором у Києві був старший лейтенант держбезпеки Іван Нагорний, його особиста справа №3852 зберігається в архіві СБУ в Києві. Частина опублікованих документів узята з цієї справи.

Атестаційний лист Івана Нагорного
Атестаційний лист Івана Нагорного

– Як він став співробітником держбезпеки?

– Іван Григорович Нагорний народився в 1902 році в Дергачах Харківської області, в селянській родині, українець. Освіта – 4 класи сільської школи. Вивчився на слюсаря. У жовтні 1917-го вступив до робітничої заводської дружини, яка була перетворена в загін і відправлена на фронт воювати з Корніловим. Воював на різних фронтах до 1922 року, був п'ять разів поранений. Після військової служби влаштувався в Харківську міліцію, а в 1926 році призначений наглядачем комендатури ГПУ УРСР. У тюремно-наглядовій системі ГПУ-НКВС Нагорний працював з 1926 по 1941 рік, з невеликою перервою.

– У біографії Івана Нагорного є темна пляма – в 1929 році, коли був наглядачем, він убив людину і сам потрапив за ґрати. Що тоді сталося?

– У 1929 році, перебуваючи у відпустці в рідному селі, він зіштовхнувся з п'яною молоддю і в сутичці застрелив одну людину. Судом був засуджений до 6 місяців тюремного ув'язнення умовно і тимчасово відсторонений від посади.

– Але кримінальне покарання не завадило його кар'єрі в держбезпеці. У 1936 році, тобто через 7 років після вбивства, його нагороджують орденом Червоної Зірки. Можливо, у нього був покровитель високого рангу?

Саме Нагорному виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР довірила розстріл 37 осіб у справі професорів і викладачів українських вишів

– У 1930 році Нагорний повернувся в ГПУ УРСР, і його кар'єра стрімко пішла вгору. Мені невідомо, чи були у нього покровителі, але саме йому виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР під головуванням Ульріха і в присутності прокурора СРСР Вишинського, 22 жовтня 1937 року довірила розстріл 37 осіб у справі професорів і викладачів українських вишів. А раніше, наприкінці листопада 1936 року в газеті «Правда» з'явилося повідомлення про нагородження 18 осіб орденом Червоної Зірки «за особливі заслуги за зміцнення соціалістичного ладу». Пересічний читач і не здогадувався, хто ці люди і що це за заслуги, а між тим, усі нагороджені були елітою радянських катів: вже згадані Блохін, Магго, брати Шигальови. Під номером 7 у списку – Іван Нагірний.

– У розпал Великого терору він особисто виконував вироки. Чи можна визначити, скільки людей він убив?

З 1936 по 1938 рік у Києві та області органи НКВС розстріляли щонайменше 20 тисяч осіб

– Поки точна кількість тих, кого розстріляв Нагорний, не підрахована, це доволі трудомістка робота. Припустити кількість я можу лише приблизно. З 1936 по 1938 рік у Києві та області органи НКВС розстріляли щонайменше 20 тисяч осіб. За той же період у Харківській області були розстріляні понад 11 тисяч осіб. На сьогоднішній день підраховані акти, що збереглися, про розстріл, підписані харківським «колегою» Нагорного – Артемом Зеленим. На його рахунку 6200 розстріляних громадян. Я переглянув в архіві близько сотні актів про розстріли в Києві і області – кожен акт на десятки або сотні людей – як мінімум 3/4 з них підписані Нагорним. З урахуванням того, що в Києві було розстріляно понад 20 тисяч осіб, вважаю, що вже точно не менше 10 тисяч розстріляв він особисто або безпосередньо брав участь у цьому.

– На одному з сайтів я знайшов дивну його характеристику: «культовий кат НКВД». Ви погодитеся з таким визначенням?

У США за ціле XX століття стратили менше людей, ніж колишній слюсар Нагорний розстріляв за півтора року

– Мабуть, так. Цифри просто безпрецедентні: в США за ціле XX століття стратили менше людей, ніж колишній слюсар Нагорний розстріляв за півтора року. Цікаві рядки з його атестаційного листа: «... На основній своїй роботі показав себе як хороший чекіст і організатор. Керувати і виховувати колектив уміє. По внутрішній в'язниці УГБ НКВС УРСР виконує спеціальну роботу ...» Спеціальну роботу виконував чоловік!

Протокол розстрілу за підписом Івана Нагорного
Протокол розстрілу за підписом Івана Нагорного

– Як виникла справа про крадіжку речей розстріляних і торгівлю одягом? Як пройшов суд і чим все закінчилося?

– Жінка зайшла в Києві в комісійну крамницю і побачила щось із речей свого чоловіка, який був заарештований НКВС (а насправді вже розстріляний). Почалася справа, в якості овинувачених залучили двох водіїв тюремних вантажівок, які перевозили розстріляних. Нагорного і ще кількох співробітників спецв'язниці і комендатури взяли як свідків. З'ясувалося, що речі розстріляних розкрадали і згодом привласнювали учасники групи або продавали через комісійні крамниці. Під час слідства кожен намагався звалити провину на іншого. Свідчення Нагорного в суді: «... Такі випадки були, коли я особисто давав працівникам комендатури речі (гімнастерки, чоботи) на той час, коли вони вовтузилися з розстріляними, але після роботи вони їх знімали і здавали назад у комору. Дозволяв я їм одягати тимчасово чужий одяг для того, щоб вони не забруднили свій одяг у кров ...» у результаті суду один водій був виправданий, а другий отримав незначний термін.

Протокол допиту Павла Старжинського 1938 року розкриває механіку викрадення одягу в'язнів
Протокол допиту Павла Старжинського 1938 року розкриває механіку викрадення одягу в'язнів

– Чи позначився суд на кар'єрі Нагорного?

– Нагорний був одним із організаторів, але ніякої відповідальності не поніс і кар'єра його не постраждала.

– Але ж у цій справі не було нічого виняткового? Постійно виникали ситуації, коли співробітники НКВС крали речі заарештованих і торгували ними, а в Житомирі навіть забили на смерть ломами жінку, допитуючись, де вона сховала золото...

– В Україні це було повсюдно. Справа про розкрадання і торгівлю речами розстріляних громадян, скоєна співробітниками Уманського УНКВС, складається з семи томів і також перебуває на зберіганні в архіві СБУ в Києві. Аналогічні справи заводили в Запоріжжі і Житомирі.

Документи суду
Документи суду

– А як позначилися на його кар'єрі арешт Єжова і чистка НКВС?

Штатні кати менше за всіх постраждали від чисток

– Арешт Єжова і чистка в органах держбезпеки на ньому теж не позначилися. Дивно, але штатні кати менше за всіх постраждали від чисток. Деяких звільнили, кілька людей застрелилися, але більшість продовжила працювати за фахом.

– В одній із біографій Івана Нагорного мовиться, що він загинув під час оборони Києва, але історик Олег Бажан говорить, що він застрелився. Що ж відбулося насправді?

– Точних даних про смерть Івана Нагорного немає. Вважається, що він зник безвісти в 1941 році. Точно відомо, що застрелився його колега по ремеслу Олександр Шашков, теж київський кат. На деяких актах про розстріл прізвища Шашкова і Нагорного сусідять. Входив Шашков і до нагородного списку з 18 осіб від 1936 року, про який я вже згадував. До липня 1942 року Шашков на посаді майора держбезпеки очолював Особливий відділ 2-ї Ударної армії під командуванням відомого генерала Власова. Він був важко поранений і, щоб не потрапити в полон, застрелився.

Оригінал – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG